| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
термінологічних словників | ||
|
агресивну кредитну політику [agressive credit policy] - форма кредитної діяльності підприємства, що ставить пріоритетною метою максимізацію додаткового прибутку за рахунок розширення продажу продукції в кредит, не рахуючись з високим рівнем кредитного ризику, який супроводжує ці операції, АГГРЕССІВНАЯ ПОЛІТИКА ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ [agressive policy of working capital forming] - підхід до формування оборотних активів, що полягає в мінімізації всіх форм страхових резервів за окремими їх видами. * Примітка: виділені курсивом терміни розглядаються в даному словнику більш докладно. Агресивна політика ФІНАНСУВАННЯ [agressive financial policy] - один з типів політики фінансування активів, здійснюваної підпри-ємством, який передбачає, що за рахунок влас-ного і довгострокового позикового капіталу повинні фінансуватися тільки необоротні активи, в той час, як оборотні активи повинні фінансуватися за рахунок залучення короткострокового позикового капіталу (за принципом: поточні активи повинні формуватися переважно за рахунок поточних фінансових зобов'язань). АГРЕСИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ [agressive portfolio] - сформована сукупність цінних паперів та інших фінансових інструментів, що реалізує агресивну інвестиційну політику підприємства. Формування агресивного інвестиційного портфеля здійснюється за критерієм максимізації доходу від вкладень в найближчому періоді. Як правило, агресивний інвестиційний портфель характеризується високим рівнем портфельного ризику і не гарантує збереження інвестованого капіталу. АКТИВНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ПОРТФЕЛЕМ [active portfolio management] - теорія оперативного управління портфелем цінних паперів, заснована на принципі "випередження ринку". Цей принцип означає, що реструктуризація портфеля повинна грунтуватися на прогнозах ринкової кон'юнктури, а не відображати поточну його динаміку. АКТИВНИЙ РИНОК [active market] - ринок, стан якого відповідає таким умовам: об'єкти, що обертаються на ринку, є однорідними; як правило, в будь-який час на ринку можна знайти зацікавлених продавців і покупців; інформація про ціни є загальнодоступною. АКТИВИ [assets] - контрольовані підприємством економічні ресурси, сформовані за рахунок інвестованого в них капіталу, що характеризуються детермінованою вартістю, продуктивно-стио і здатністю генерувати дохід, постійний оборот яких в процесі використання пов'язаний з факторами часу, ризику і ліквідності. АКТИВИ Необоротні (ДОВГОСТРОКОВІ) [попсіг- rent assets] - сукупність майнових цінностей підприємства, багаторазово беруть участь у процесі його господарської діяльності і переносять на продукцію використану вартість частинами. У практиці обліку до них відносять майнові цінності (активи) всіх видів зі строком використання більше одного року. АКТИВИ ЛІКВІДНІ [liquid assets; quick assets] - група активів підприємства, яка швидко може бути конвертовані в грошову форму без відчутних втрат своєї поточної (балансової) вартості з цілі своєчасного забезпечення платежів за поточними фінансовими зобов'язаннями. У групу ліквідних активів підприємства входять: короткострокові фінансові інвестиції; поточна дебіторська заборгованість (крім безнадійної); запаси готової продукції, призначеної для реалізації. АКТИВИ неліквідних [slow assets] - група активів підприємства, які можуть бути конвертовані в грошову форму без втрат своєї поточної (балансової) вартості лише після закінчення значного періоду часу. У сучасній практиці фінансового менеджменту до цієї групи активів відносять: основні засоби; незавершене будівництво; обладнання, призначене до монтажу; нематеріальні активи; довгострокові фінансові інвестиції; витрати майбутніх періодів. АКТИВИ ОБОРОТНІ (ПОТОЧНІ) [current assets; СА] - сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточний господарський процес і повністю споживаних протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу. У практиці обліку до них відносять майнові цінності (активи) всіх видів зі строком використання менше одного року. АКТИВИ ФІНАНСОВІ [financial assets; monetary assets] - група активів підприємства, що знаходиться у формі готівкових коштів і різних фінансових інструментів, що належать підприємству. До цієї групи активів відносять: грошові активи та їх еквіваленти в національній та іноземній валюті; дебіторську заборгованість; короткострокові та довгострокові фінансові інвестиції підприємства. АКТИВИ ЧИСТІ [net assets value; NAV] - сукупність майнових цінностей (активів) підприємства, сформованих за рахунок власного капіталу. АЛЬФА АБО АЛЬФА-КОЕФІЦІЄНТ [alpha] - показник, що характеризує різницю між очікуваною прибутковістю цінного паперу і розрахункової прибутковістю, визначеної виходячи з "лінії прибутковості цінних паперів" з урахуванням премії за ризик. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ КОЕФІЦІЄНТІВ [ratio analysis; R-analysis] - одна з найбільш поширених систем фінансового аналізу, методами якого є розрахунки співвідношення окремих фінансових показників, що характеризують різні аспекти фінансової діяльності підприємства. У фінансовому менеджменті найбільше поширення отримали наступні групи аналітичних фінансових коефіцієнтів: коефіцієнти оцінки фінансової стійкості підприємства; коефіцієнти оцінки платоспроможності підприємства; коефіцієнти оцінки оборотності активів (капіталу); коефіцієнти оцінки рентабельності та інші. Аналіз чутливості ПРОЕКТУ [project sen-sivity analysis] - метод оцінки впливу окремих вихідних параметрів реального інвестиційного проекту на кінцеві показники його ефективності. АННУИТЕТ [annuity; Anny] - рівномірні платежі або надходження грошових коштів через однакові інтервали часу при використанні однакової ставки відсотка. Прикладом ануїтету можуть бути рівномірна сплата суми відсотка за облігаціями або ощадними сертифікатами, рівномірна сплата внесків за орендоване майно або страхових внесків тощо АРБІТРАЖ (АРБІТРАЖНА ОПЕРАЦІЯ) [arbitrage] - одночасна купівля і продаж певного грошового або фондового інструменту на різних регіональних фінансових ринках з метою отримання прибутку від різниці в цінах, ставках відсотка, валютних курсах і т.п. Ефективність арбітражної операції забезпечується за умови, що сума ажіо перевищує суму витрат за нею. Будучи одним з видів спекулятивних операцій, арбітраж сприяє вирівнюванню цін (ставок відсотка, валютних курсів тощо) на різних регіональних фінансових ринках арбітражери [arbitrager] - учасник ринку, який виробляє ринкову операцію з метою отримання безризикової прибутку за рахунок склалася диференціації цін на однойменні активи на різних регіональних фінансових ринках асиметричних ІНФОРМАЦІЯ [asymmetric information] - ситуація, в якій одна зі сторін, що беруть участь в угоді, має про об'єкт інвестування ббльшую інформацію, ніж інша. БАЗИС [basis] - базисна різниця між поточною ціною фінансового активу (інструменту) і його ф'ючерсної ціною (ціною встановленого майбутнього періоду). "БЕЗ леверидж" [unlevered] - фінансування діяльності підприємства (або його інвестиційного проекту) без залучення позикового капіталу. Безризикові НОРМА ПРИБУТКОВОСТІ [risk-free rate of return] - норма прибутковості по фінансових (ін-вестиционного) операціями, за якими відсутній реальний ризик втрати капіталу або доходу. Цей показник використовується зазвичай як основа розрахунку реальної норми прибутковості по фінансовій операції з урахуванням премії за ризик. < Безризикових фінансових ОПЕРАЦІЇ [riskless financial transactions] - фінансові операції, по яких відсутній реальний ризик втрати капіталу або доходу та гарантовано отримання розрахункової реальної суми прибутку. БЕТА АБО БЕТА-КОЕФІЦІЄНТ [beta; beta-coefficient; ^-coefficient] - показник, що характеризує зміну курсу конкретного фондового інструменту (цінного паперу) по відношенню до динаміці зведеного індексу всього фондового ринку. Цей коефіцієнт використовується в основному для вимірювання рівня ризику вкладень в окремі цінні папери порівняно з рівнем систематичного (ринкового) рис-ка. Чим більше значення бета-коефіцієнта за розглядати цінному папері, тим вище рівень нестійкості доходів по ній. Біномінальної МОДЕЛЬ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ОПЦІОНІВ [Binominal Option Pricing Model] - модель, запропонована Дж. Коксом, С. Россом і М. Рубінштейном для оцінки вартості амери-канських опціонів на будь-який момент його виконання. Вона долає ряд обмежень класичної моделі оцінки вартості опціонів Блека-Скоулза). МАЙБУТНЯ ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ [future value; FV] - сума інвестованих в даний момент грошових коштів, в яку вони перетворяться через певний період часу з урахуванням певної ставки відсотка. Визначення майбутньої вартості грошей пов'язано з процесом нарощення вартості, здійснювала-вляемом за спеціальними алгоритмами. "БИК" ["bull"] - біржовий дилер на фондовому, валютному або товарному ринку, який укладає спекулятивні угоди в розрахунку на майбутнє підвищення цін на об'єкт угоди. Стан кон'юнктури фондового, валютного або товарного ринку, що характеризується підвищенням цін або очікуванням цього підвищення, визначається терміном "бичачий ринок" ["bull market"). "Валютний кошик" або ВАЛЮТНИЙ ПОРТФЕЛЬ [basket of currencies] - загальний склад підібраних підприємством видів валют для здійснення зовніш-неекономічних операцій, сформованих за певними критеріями. У банках і деяких інших фінансових інститутах "валютна корзина" може служити для середньозваженої оцінки вартості одиниці якої валюти. ВАЛЮТНА ПОЗИЦІЯ [currency position] - співвідношення вимог і зобов'язань уповноваженого банку в іноземній валюті. Якщо вони рівні за сумою, то валютна позиція вважається закритою. Відкрита валютна позиція може бути двох видів: а) "довга" валютна позиція [long currency position], коли сума вимог перевищує суму зобов'язань, б) "коротка" валютна позиція [short currency position], коли сума зобов'язань перевищує суму вимог. Стан валютної позиції є основним вимірником рівня валютного ризику в такому банку. Зазвичай національний банк встановлює ліміт відкритої валютної позиції по відношенню до розміру власного капіталу уповноваженого банку. ВАЛЮТНИЙ КУРС [rate of exchange; exchange rate] - ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни на певну дату. Зазвичай він показує, скільки одиниць національної валюти потрібно для покупки однієї одиниці іноземної валюти. Валютний курс представлений, як правило, двома показниками - ціною купівлі та ціною продажу валюти. Різниця між цими двома курсами формує ажіо (премію, комісію) для організації, що здійснює обмін валют. ВАЛЮТНИЙ РИЗИК [currency risk] - один з видів фінансових ризиків, що характеризується коливанням валютного курсу, що породжує фінансові втрати підприємства при експортно-імпортних операціях. Так, імпортуючи товари, підприємство програє від підвищення обмінного курсу відповідної іноземної валюти по відношенню до національної. Зниження ж цього обмінного курсу визначає фінансовий програш підприємства при експорті товарів. ВАЛЮТНИЙ РИНОК [currency market] - один з видів фінансового ринку, на якому об'єктом куп-ли-продажу виступає іноземна валюта і фінансові інструменти, що обслуговують операції з нею. Варіативності ГРОШОВИЙ ПОТІК [variative cash flow] - грошовий потік підприємства, який у розрізі окремих інтервалів розглянутого періоду часу характеризується мінливими обсягами. Венчурних компаній [venture-backed company] - компанія-посередник, що формує венчурний капітали рахунок коштів інвесторів, допускають ризик. Венчурного фінансування [venture financing] - фінансування інвестиційних проектів за рахунок венчурного капіталу. "ВЕНЧУРНИЙ" КАПІТАЛ; РИЗИКОВИЙ КАПІТАЛ [venture capital; risk capital] - капітал інвестований в проекти з високим (порівняно із середньоринковими) рівнем ризику. При успішній реалізації цих інвестиційних проектів "венчурний" капітал приносить більш високий прибуток його власнику. ЙМОВІРНІСТЬ ФІНАНСОВОГО РИЗИКУ [probability of financial risk] - вимірювач частоти можливого настання несприятливої події, що викликає фінансові втрати підприємства. Вертикальний (структурний) ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ [common size financial analysis] - одна з систем фінансового аналізу, що базується на структурному розкладанні окремих показників фінансової звітності підприємства. У процесі здійснення цього аналізу розраховуються питомі ваги окремих структурних складових агрегованих у звітності фінансових показників. ЗОВНІШНЄ СТРАХУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ [external insurance of financial risks] - страхування окремих фінансових ризиків підприємства спеціальними страховими компаніями (страховиками) в повному обсязі або частково. Критерієм вибору страховика в процесі зовнішнього страхування фінансових ризиків є рейтинг страхової компанії та перелік надаваних нею послуг зі страхування конкретних видів цих ризиків. ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ [external sources of financing] - склад залучених з боку власних і позикових фінансових засобів, що забезпечують розвиток підприємства (емісія акцій і облігацій, залучення фінансового і товарного кредиту тощо). ВНУТРІШНЄ СТРАХУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ [Internal insurance of financial risks] - система заходів, що розробляються в рамках самого підприємства, покликана забезпечити нейтралізацію негативних наслідків фінансових ризиків в процесі господарської діяльності. ВНУТРІШНІ ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ [internal sources of financing] - складу власних і позикових фінансових коштів, що формуються в рамках самого підприємства та забезпечують його розвиток. Основними з цих джерел є прибуток, амортизаційні відрахування і поточні зобов'язання за розрахунками. ВНУТРІШНІ МЕХАНІЗМИ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ [internal mechanismes of financial stabilization] - система методів стабілізації фінансового стану підприємства, використовуються ним з метою виходу з фінансової кризи без зовнішньої допомоги. ВНУТРІШНЯ СТАВКА ПРИБУТКОВОСТІ [internal rote of return, IRR] - рівень дисконтної ставки з фінансового проекту (інструменту), за якою чистий грошовий потік в процесі дисконтування дорівнюватиме нулю. ВНУТРІШНЯ ВАРТІСТЬ АКЦІЙ [intrinsic value of stock] - реальна внутрішня вартість акції, розрахована в результаті проведення фундаментального її аналізу, що відрізняється від її ринкової вартості. Волатильним [volatility] - мінливість розглянутих фінансових показників (ціни, доходу тощо), яка характеризується ступенем розкиду їх можливих значень навколо очікуваного їх рівня. Ворожі поглинання [hostile takeover] - придбання контрольного пакета акцій компанії її конкурентами без попереднього узгодження з радою її директорів (акціонерів). Тимчасової структури процентних ставок [term structure of interest rate] - Оцінка динаміки процентних ставок у часі, прогнозована з урахуванням очікуваних темпів інфляції та обсягів пропозиції та попиту на гроші. Високоризикові ІНВЕСТИЦІЇ [high-risk investments] - спекулятивне вкладення капіталу в об'єкти (інструменти) інвестування, прогнозована прибутковість по яких має високий розмах варіації (рівень ризику за якими суттєво перевищує середньоринковий рівень). "Вирівнювання" [matching] - термін, що характеризує процес приведення умов конкретного кредитного договору у відповідність з середніми умовами покупки-продажу кредитних інструментів на фінансовому ринку. В'ЯЗКІСТЬ РИНКУ [market tightness] - показник, що характеризує широту діапазону відхилень ринкових цін реальних угод з даного фінансового інструменту від середньоринкової ціни на нього. ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ (трендовий) ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ [horizon finansial analysis] - одна з систем фінансового аналізу, що базується на вивченні динаміки окремих фінансових показників у часі У процесі здійснення цього аналізу розраховуються темпи росту (приросту) окремих по-казателей фінансової звітності за ряд періодів і визначаються загальні тенденції їх зміни (або тренд) [trend]. "ГАРЯЧІ ГРОШІ" ["hot money"] - тимчасово вільний капітал у грошовій формі, використовуваний для здійснення спекулятивних або тіньових фінансових операцій з метою отримання швидкого доходу. "Гарячі гроші" знаходяться в процесі постійного реінвестування з метою пошуку найбільш ефективних форм вкладень як усередині даної країни, так і за кордоном. ГРОШОВИЙ ПОТІК ПІДПРИЄМСТВА [cash flow of company; CF] - сукупність розподілених по окремих інтервалах розглянутого періоду надходжень і виплат грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю, рух яких пов'язане з факторами часу, ризику і ліквідності. ДЕПОЗИТ [deposit; dep] - грошові або інші види активів підприємства, поміщені на зберігання у фінансово-кредитні установи з метою забезпечення їх збереження або отримання відсотків. ДЕПОЗИТНИЙ РИЗИК [deposit risk] - ризик можливого неповернення повністю або частково депозитних вкладів у зв'язку з банкрутством банку або іншої фінансової установи. Він пов'язаний з неправильною оцінкою і невдалим вибором банку (або іншої фінансової установи) для здійснення депозитних операцій підприємства. Дериватив; похідними фінансовими інструментами [derivative; derivative instrument] - фінансовий документ стандартної форми, відносяться до розряду "похідних цінних паперів" (або "цінних паперів другого порядку"), який підтверджує ПрАТ або зобов'язання його власника купити або продати цінні папери, валюту, товари або нематеріальні активи на заздалегідь визначених ним умовах у майбут-ньому періоді. Найбільш поширеними дери-ватівамі є опціони, свопи, форвардні конт-Ракта, ф'ючерсні контракти та інші. ДЕФОЛТ [default] - оголошення позичальника про свою нездатність погасити в передбачені терміни свої фінансові зобов'язання. Дефіцитні ГРОШОВИЙ ПОТІК [deficit cash flow] - характер грошового потоку підприємства, при якому надходження коштів істотно нижче його реальних потреб в цілеспрямованому їх витрачанні. ДИВЕРСИФІКАЦІЯ [diversification] - різноманітність форм діяльності, видів товарів і послуг, груп використовуваних фінансових інструментів з метою мінімізації фінансових ризиків. ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОРТФЕЛЯ [Portfolio diversification] - один з напрямків інвестиційної політики підприємства в процесі формування портфеля цінних паперів, що забезпечують зниження портфельного інвестиційного ризику (сукупний ризик інвестиційного портфеля завжди нижче суми індивідуальних інвестиційних ризиків окремих фондових інструментів). Диверсифікація інвестиційного портфеля реалізує відомий принцип - "ніколи не тримайте всі яйця в одному кошику". Інвестиційний портфель диверсифікується за видами цінних паперів (акції, облігації тощо); по галузевої та регіональної належності їх емітентів; по періоду їх обігу та т.п. ДИСКОНТУВАННЯ ВАРТОСТІ [discounting] - процес приведення майбутньої вартості грошей (фінансового інструменту) до справжньої їх вартості. Процес дисконтування вартості здійснюється як за простими, так і по складних відсотках. Довірче РІВЕНЬ (довірчий інтервал) [confidence level] - задається рівень ймовірності виникнення ризикової події, використовуваний при розрахунку показника "вартість під ризиком" і деяких інших. ДЮПОНОВСКАЯ СИСТЕМА ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ [Du Pont system of financial analysis] - система поглибленого інтегрального фінансового аналізу діяльності підприємства, основою якого є "модель Дюпона". Ця система фінансового аналізу передбачає розкладання показника "коефіцієнт рентабельності активів" на ряд приватних фінансових коефіцієнтів його формування, взаємопов'язаних в єдиній системі. Дюрації [duration] - середньозважений термін повного погашення фінансового інструменту інвестування, платежі по якому здійснюються в розрізі окремих інтервалів загального періоду його звернення. ЕМКОСТЬ ФІНАНСОВОГО РИНКУ [volume of financial market] - потенційно можливий обсяг реалізації фінансових інструментів на регіональному фінансовому ринку, обумовлений обсягом попиту, наявністю відповідного їх пропозиції і певним рівнем цін. Ємність фінансового ринку визначається звичайно в розрізі окремих його сегментів, а іноді - в розрізі окремих фінансових інструментів. ЗОНИ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ [zones of financial risks] - угруповання фінансових ризиків за рівнем можливих фінансових втрат. У фінансовому менеджменті виділяють звичайно чотири таких зони ризиків: 1) безризикова зона, 2) зона допустимого ризику (з можливими втратами в розмірі рассчст-ної суми прибутку; 3) зона критичного ризику (з можливими втратами суми понесених поточних витрат); 4) зона катастрофічного ризику (з можливими втратами всього або значної частини власного капіталу). ІДЕНТИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ [financial risks identification] - процес встановлення переліку основних видів фінансових ризиків, притаманних діяльності конкретного підприємства. Ідентифікація фінансових ризиків є необхідною передумовою оцінки їх рівня. Надлишкова дохідні активи [excess return of active] - різниця між очікуваною прибутковістю розглянутого інвестиційного активу і дохід-ністю безризикового активу, що характеризує розмір необхідної "премії за ризик". Надмірна ГРОШОВИЙ ПОТІК [superfluous cash flow] - характер грошового потоку підприємства, при якому надходження коштів істотно перевищує реальну потребу підприємства в цілеспрямованому їх витрачанні. ВИТРАТИ БАНКРУТСТВА [bankruptcy costs] - потенційна величина можливих втрат наданого підприємству позикового капіталу в процесі очікуваного його банкрутства і ліквідації, що генеруються високою часткою використання ним позикових фінансових коштів. ІМУНІЗАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОРТФЕЛЯ [portfolio immunization] - один з видів стратегії фінансового інвестування в боргові цінні папери (цінні папери з фіксованим доходом), спрямованої на зменшення процентного ризику по портфелю таких фондових інструментів. Суть цієї стратегії полягає в підборі в портфель боргових цінних паперів з періодом погашення, в рамках якого відсоткова ставка на фінансовому ринку прогнозується незмінною Це пов'язано з тим, що зростання процентної ставки на фінансовому ринку викликає зниження ринкової вартості таких фондових інструментів. ІНВЕСТИЦІЇ з фіксованим доходом [fixed yield investment] - вкладення капіталу в об'єкти інвестування з заздалегідь передбаченої фіксовано-ванні ставкою прибутковості. До числа таких об'єктів інвестування належать облігації, ощадні сертифікати, векселі, привілейовані акції, депозитні вклади та інші. ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ [investment company] - підприємство - торговець цінними паперами, яке окрім ведення інших видів діяльності може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії та розміщення цінних паперів (включаючи інвестиційні сертифікати). ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ [investment preference] - узагальнююча характеристика переваг і недоліків інвестування окремих напрямків і об'єктів з позиції конкретного інвес-тора. У процесі дослідження цих характеристик формується рівень інвестиційної привабливості-ності окремих галузей економіки; рівень інвестиційної привабливості окремих регіо-нів; рівень інвестиційної привабливості окремих реальних проектів; рівень інвестиційної привабливості окремих фінансових (фондових) інструментів інвестування тощо ІНВЕСТИЦІЙНА ВАРТІСТЬ АКТИВУ [investment value of asset] - оцінка активу за критеріями та відповідно з інтересами інвестора, який збирається вкласти в нього свій капітал. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ [investment portfolio; portfolio] - цілеспрямовано сформована сукупність об'єктів реального та фінансового інвести-вання, призначена для реалізації інвестиційної політики підприємства в майбутньому періоді (у більш вузькому, але найбільш часто уживаній значенні - сукупність фондових інструментів, сформованих інвестором). ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРОЕКТ [investment project] - документально оформлене прояв інвестиційної ініціативи господарюючого суб'єкта, що передбачає вкладення капіталу в певний об'єкт реального інвестування, спрямованої на реалізацію детермінованих у часі визна-ділених інвестиційних цілей і отримання пла-ніруемих результатів. ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РИЗИК [investment risk] - ймовірність виникнення непередбачених фінансових втрат у процесі інвестиційної діяльності підприємства. Так як окремі з видів інвестиційних ризиків пов'язані з можливою втратою капіталу інвестора, вони відносяться до групи найбільш небезпечних (часто катастрофічних) ризиків. ІНВЕСТОР [investor] - суб'єкт підприємницької діяльності, який приймає рішення про вкладення власного, позикового або залученого капіталу в об'єкти інвестування. Відповідно до чинного законодавства всі інвестори незалежно від форм власності та організаційно-правових форм господарювання мають рівні права в здійсненні інвестиційної діяльності; самостійно визначають цілі, напрямки, види та обсяги інвестицій; залучають для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності (утворюючи з ними інвестиційний пул). Залежно від цілей інвестування виділяють стратегічних і портфельних інвесторів, а залежно від спрямованості господарської діяльності виділяють інституційних та індивідуальних інвесторів. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ІНВЕСТОР [Individual investor] - конкретна юридична або фізична особа, яка здійснює прямі або непрямі інвестиції. ІНДИКАТОРИ ФІНАНСОВОГО РИЗИКУ [financial risk indicators] - розрахункові показники оцінки рівня або вартості ризику, отримані на основі використання відповідних прогнозних моделей. Інституційний інвестор [institutional investor] - фінансовий посередник, що акумулює кошти індивідуальних інвесторів і здійснює інвестиційну діяльність, спеціалізовану, як правило, на операціях з цінними паперами. Найважливішими інституційними інвесторами виступають інвестиційні компанії, інвестиційні фонди тощо ІНСТРУМЕНТИ ГРОШОВОГО РИНКУ [money market instruments] - інструменти, за допомогою яких здійснюються основні операції з грошовими активами підприємства. До основних інструментів грошового ринку відносяться платіжні документи, депозитні вклади, фінансові кредити та інші. ІНСТРУМЕНТИ ФОНДОВОГО РИНКУ [security market instruments] - інструменти, за допомогою яких здійснюються операції на фондовому ринку. До основних інструментів фондового ринку відносяться акції, облігації, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати (первинні фондові інструменти або фондові інструменти першого порядку); опціони, ф'ючерсні контракти, форвар-дние контракти, свопи та інші деривативи (про похідні фондові інструменти або фондові ін- струментом другого порядку). ІНТЕГРОВАНИЙ похідних інструментів [Embedded derivative] - похідний цінний папір, яка є складовою частиною гібридного (комбінованого) фінансового інструменту (що включає як похідний інструмент, так і базисний актив). Інфляційна ПРЕМІЯ [inflation premium] - додатковий дохід, що виплачується (або передбачений до виплати) інвестору з метою відшкодування його втрат від знецінення грошей у зв'язку з інфляцією. Рівень цього доходу зазвичай прирівнюється до темпу інфляції. Інфляційні ризики [inflation risk] - один з видів фінансових ризиків, що полягає в можливо-сти знецінення грошових активів, а також доходів і прибутку підприємства у зв'язку з інфляційними процесами в економіці країни. КАПІТАЛІЗАЦІЯ [capitalization] - переклад знову сформованих доходів (або певної їх частини) до капіталу. У фінансовому менеджменті найбільш поширеними операціями капіталізації доходів є: капіталізація чистого прибутку (напрямок певної її частини на виробничий розвиток); капіталізація чистого грошового потоку від інвестицій (його реінвестування); капіталізація суми депозитного відсотка (його напрямок на приріст депозитного вкладу); капіталізація дивідендів (шляхом здійснення дивідендних виплат у формі нових акцій) та інші. КАПІТАЛЬНИЙ АКТИВ [capital asset] - певний вид майнової цінності підприємства, використання якої генерує поточний дохід або забезпечує приріст капіталу. Катастрофічним фінансовим РИЗИК [catastro-fic financial risk] - ризик, пов'язаний з імовірністю втрати всього або значної частини власного капіталу і викликає реальну загрозу банкрутства підприємства. Найбільшою мірою такий рівень ризику виникає при здійсненні сумнівний-них інвестиційних операцій. ЯКІСТЬ чистий грошовий потік [quality of net cash flow] - узагальнена характеристика основного джерела зростання чистого грошового потоку під-приємства. Висока якість чистого грошового потоку характеризується його зростанням за рахунок чистого прибутку від операційної діяльності, в першу чергу, - за рахунок зростання випуску продукції і зниження її собівартості. Ковариацию [covariation] - статистична характеристика, що ілюструє міру подібності (або розходжень) двох розглянутих величин в динаміці, амплітуді і напрямку змін. У фінансовому менеджменті розрахунок коваріації здійснюється в процесі оцінки рівня портфельного ризику і підбору до нього активів, які зводять несистематичний ризик інвестиційного портфеля до мінімуму (за рахунок включення в нього активів з різною амплітудою коливань). Оцінка ковариации здійснюється на основі коефіцієнта кореляції. КОНВЕРСІЯ ВАЛЮТИ [conversion of currency] - обмін однієї валюти на іншу за діючим валютним курсом. Конвертованій валюті [convertibility] - можливість законного обміну однієї валюти на дру-гую. За цією ознакою розрізняють валюту: а) вільно конвертовану, б) обмежено конвертовану; в) неконвертовану, КОНСЕРВАТИВНА ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА [trade-off investment policy] - один з типів політики інвестування, здійснюваної підприємством, який спрямований на мінімізацію інвестиційного ризику як пріоритетної мети. При здійсненні цієї політики інвестор не прагне ні до максимізації розміру поточного доходу від інвестицій, ні до максимізації приросту капіталу (а відповідно, максимізації темпів зростання ринкової вартості капіталу), а дбає переважно про безпеку своїх вкладень. Формою реалізації такої політики є формування консервативного інвестиційного портфеля. КОНСЕРВАТИВНА КРЕДИТНА ПОЛІТИКА [trade-off credit policy] - форма кредитної діяльності підприємства, що ставить пріоритетною метою мінімізацію його кредитного ризику. КОНСЕРВАТИВНА ПОЛІТИКА ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ [trade-off policy of working capital forming] - підхід до формування оборотних активів підприємства, що полягає в забезпеченні повного задоволення потреби в усіх їх видах і створенні високих страхових їх розмірів. КОНСЕРВАТИВНА ПОЛІТИКА ФІНАНСУВАННЯ [Trade-off financial policy] - один з типів політики фінансування активів, здійснюваних перед-прийняттям, який передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинні повністю фінансуватися необоротні активи, постійна частина оборотних активів (за-знижуваний їх розмір) і певна частка змінної частини оборотних активів (тієї їх суми, яка пов'язана з сезонним зростанням обсягу діяльності підприємства). Така модель фінансування активів забезпечує високий рівень фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку, однак викликає надмірно високу частку використовуваного власного капіталу (що знижує ефективність його використання). КОНСЕРВАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ [trade-off investment portfolio] - сформована сукупність цінних паперів та інших фінансових інструментів портфеля, що реалізує консервативну інвестиційну політику підприємства. Формування консервативного інвестиційного портфеля здійснюється за критерієм мінімізації рівня інвестиційних ризиків. Такий портфель практично виключає використання фінансових інструментів, рівень ризику за якими перевищує середньоринковий. При цьому мінімізація портфельного ризику може бути частково забезпечена і за рахунок ефекту ковариации. Консервативний інвестиційний портфель забезпечує високий рівень надійності (безпеки) інвестицій. КОНЦЕНТРАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ [financial risks concentration] - високий рівень зосередження фінансової діяльності підприємства на невеликому числі фінансових операцій, що створює загрозу критичного і катастрофічного фінансових ризиків. Основним засобом подолання негативних наслідків концентрації фінансових ризиків є їх диверсифікація. Кон'юнктури фінансового ринку [conjuncture of financial market] - система факторів (умов), що характеризують поточний стан попиту, запропонованого-вання, цін та рівня конкуренції на фінансовому ринку в цілому або окремих його сегментах. Для кон'юнктури фінансового ринку в цілому та окремих його сегментів характерні наступні чотири стадії: підйом кон'юнктури; кон'юнктурний бум; ослаблення кон'юнктури; кон'юнктурний спад. Коефіцієнт Шарпа [Sharp ratio] - показник, що вимірює рівень надлишкової дохідності ("премії за ризик") портфеля цінних паперів на одиницю його ризику, характеризуемую среднеквадратическим (стандартним) відхиленням цієї надлишкової прибутковості. КОЕФІЦІЄНТИ ОЦІНКИ ОБОРОТНОСТІ КАПІТАЛУ [capital turnover ratios] - система показників фінансової активності підприємства, яка характеризує, наскільки швидко сформований капітал обертається в процесі його господарської діяльності. Для оцінки оборотності капіталу використовуються такі основні показники: кількість оборотів капіталу в аналізованому періоді; період обороту капіталу в днях. КОЕФІЦІЄНТИ ОЦІНКИ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА [solvency ratios] - система показників, що характеризують здатність підприємства своєчасно розплачуватися за своїми фінансовими зобов'язаннями залежно від стану ліквідності його активів. Проведення такої оцінки вимагає попереднього угруповання активів підприємства за рівнем ліквідності, а його фінансових зобов'язань - по терміновості погашення. Для оцінки платоспроможності підприємства використовуються такі основні показники: коефіцієнт аб-солютной платоспроможності ("кислотний тест"); коефіцієнт проміжної платоспроможності; коефіцієнт поточної платоспроможності. КОЕФІЦІЄНТИ ОЦІНКИ рентабельність (прибутковість) [profitability ratios] - система показників, що характеризують здатність підприємства генерувати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності і визначають загальну ефективність використання активів і вкладеного капіталу. Для проведення такої оцінки використовуються наступні основні показники: коефіцієнт рентабельності активів (коефіцієнт економічної рентабельності); коефіцієнт рентабельності власного капіталу (коефіцієнт фінансової рентабельності); коефіцієнт рентабельності реалізації продукції (коефіцієнт комерційної рентабельності); коефіцієнт рентабельності поточних витрат та інші. КОЕФІЦІЄНТИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА [financial stability ratios] - система показників, що характеризують структуру використовуваного капіталу підприємства з позицій ступеня фінансової стабільності його розвитку в майбутньому періоді. Для проведення такої оцінки використовуються наступні основні показники: Термінологічний словник коефіцієнт автономії, коефіцієнт фінансування; коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності. КОРОТКОСТРОКОВІ ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ [short-ferm financial investment] - інвестиції підприємства в різні фінансові інструменти на період до одного року. Основними формами краткосроч-них фінансових вкладень є: придбання короткострокових облігацій, короткострокових ощадних сертифікатів, векселів, приміщення коштів на депозитний вклад (до одного року) і т.п. Коротко-термінові фінансові вкладення являють собою форму тимчасового використання вільних грошових активів підприємства з цілі захисту їх від інфляції та отримання доходу. КОРОТКОСТРОКОВІ ФІНАНСОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ [Short-term liabilities] - всі види використовуваних підприємством позикових фінансових коштів з терміном погашення основної суми боргу до одного року (короткострокові банківські кредити; короткострокові позики небанківських установ; емітовані короткострокові облігації підприємства; емітовані векселі; отримані товарні кредити; різні форми внутрішньої кредиторської заборгованості і т.п.). КРЕДИТНА ПОЛІТИКА [credit policy] - розроблюваний підприємством механізм управління дебіторською заборгованістю. Виробничо-комерційні підприємства формують кредитну політику при наданні покупцям товарного (комерційного) або споживчого кредиту. КРЕДИТНА ПОДІЯ [creditevent] - зміна якості певного кредитного інструменту внаслідок зміни фінансового стану позичальника. Такими подіями в практиці фінансового ризик-менеджменту прийнято вважати банкрутство, дефолт, мораторій на виплати, реструктуризацію заборгованості і т.п. КРЕДИТНА ЛІМІТ [credit limit] - а) граничний уро-вень фінансових відносин з приводу кредиту, який кредитор готовий підтримувати з позичальником (наприклад, \ банк при відкритті підприємству кредитної лінії; підприємство при наданні клієнту товарного або споживчого кредиту тощо) , б) верхня межа використання підприємством кредитних коштів у своєму господарському обороті, який вона встановлює в системі розроблюваних внутрішніх фінансових нормативів (в цьому випадку він встановлюється з урахуванням ефекту фінансового левериджу, забезпечення необхідної фінансової стійкості підприємства і граничної вартості капіталу). КРЕДИТНИЙ РИЗИК (або ризик контрагента) [credit risk] - Ймовірність виникнення непередбачених фінансових втрат, пов'язаних з неповерненням боргу за наданим кредитом. Для банків кредитний ризик виникає при наданні фінансового кредиту, а для виробничо-комерційних підприємств - при наданні товарного (комерційного) або споживчого кредиту. Управління кредитним ризиком є однією з найважливіших функцій кредитного менеджменту. КРЕДИТНА РИНОК [credit market] - один з видів фінансового ринку, на якому об'єктом куп-ли-продажу виступають вільні кредитні ресурси та окремі обслуговуючі їх фінансові інструменти, обіг яких здійснюється на умовах повернення і сплати відсотка. КРЕДИТОСПРОМОЖНІСТЬ [creditworthiness] - система умов, що визначають здатність підприємства залучати кредит в різних формах, виконуючи всі пов'язані з ним фінансові зобов'язання у повному обсязі та передбачені терміни. Кемел [CAMEL] - система показників оцінки надеж-ності банку, яка у країнах в розвиненою ринковою економікою, що представляє аббревіа туру з початкових букв наступних показників: "С" - достатність капіталу банку; "А" - якісна структура активів; "М" - якість (ефективність) управління, "Е" - рівень рентабельності власного капіталу, "L" - рівень ліквідності активів. Кептивні СТРАХОВА КОМПАНІЯ [captive insurance company] - дочірня компанія або компанія у складі об'єднання (холдингової компанії), створена для здійснення страхування переважно суб'єктів господарювання, що входять до його складу. Основною метою створення кетівних страхових компанії зазвичай є збереження коштів, що спрямовуються на страхування, в розпорядженні і під контролем засновників материнської компанії, які одночасно є і клієнтами своїх кептивних страхових компаній. Збіг інтересів страховика та його клієнтів створює широкі фінансові можливості для ефективного вико-тання страхових платежів Забезпечивши страхові інтереси своїх засновників, кептивні страхові компанії пропонують свої послуги стороннім клієнтам. Страхування фінансових ризиків займає звичайно істотне місце в діяльності цих компаній. ЛІБОР [LIBOR ~ London Interbank Offered Rate] - міжбанківська ставка відсотка по короткостроковому кредиту, щодня фіксується в 11:00 за Гринвічем учасниками Лондонського міжбанківського ринку. Ставка лібор служить орієнтиром для підприємстві, що здійснюють зовнішньоекономічні фінансові або торгові операції з використанням різних форм кредиту. ЛІКВІДАЦІЙНА ВАРТІСТЬ АКТИВІВ [dispolar value; residual value] - оцінка активів підприємства при його ліквідації як цілісного майнового комплексу. Така оцінка активів проводиться у випадку, якщо підприємство припиняє свою діяльність як самостійного господарського суб'єкта (наприклад, при банкрутстві, розпад і т.п.). "Ліквідність ПО ДУШ До A" ['' liquid cushion "] - термін, що характеризує резервування високоліквідних активів (легко конверсіруемих в грошові активи) з метою майбутнього погашення невідкладних фінансових зобов'язань підприємства. У якості" ліквідної подушки "в першу чергу виступають короткострокові фінансові вкладення підприємства, а також короткострокові форми його дебіторської заборгованості. ЛІКВІДНІСТЬ [liquidity] - термін, що характеризує здатність окремих видів майнових цінностей бути швидко конверсіруемих в грошову форму без втрати своєї поточної вартості в умовах сформованої кон'юнктури ринку. У фінансовому менеджменті цей термін найбільш часто використовується при характеристиці окремих активів, що перебувають на балансі підприємства, або окремих об'єктів інвестицій. ЛІКВІДНІСТЬ АКТИВІВ [assets liquidity] ~ характеристика окремих видів активів підприємства за їх здатності до швидкої конверсії в грошову форму без втрати своєї балансової вартості з метою полегшення необхідного рівня платоспроможності підприємства. ЛІКВІДНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙ [investment liquidity] - характеристика окремих об'єктів інвестування (як реальних, так і фінансових) за їх здатності бути реалізованими протягом короткого періоду часу без втрати своєї реальної вартості при зміні раніше прийнятих інвестиційних рішень. ЛІМІТУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ [financial risks limitation] - одна з форм профілактики фінансових ризиків за тим їх видам, які виходять? за межі рівня допустимого ризику. За таким фінансовим операціям ризик лімітується шляхом встановлення відповідних внутрішніх фінансових нормативів. ЛІНІЯ ДОХІДНОСТІ ЦІННИХ ПАПЕРІВ [Security Market Line; SML] - графічний метод визначення залежності між рівнем систематичного ризику по конкретної цінному папері і рівнем необхідної прибутковості по ній. Окремі точки на лінії прибутковості цінних паперів показують необхідний рівень доходу за цінним папером (з урахуванням необхідної "премії за ризик" - залежно від рівня систематичного ризику по ній, вимірюваного бета-коефіцієнтом. МАСШТАБ кризовий фінансовий стан [Deepness of financial crisis] - ступінь кризового фінансового стану підприємства, встановлена в процесі діагностики фінансової кризи. Така оцінка проводиться з цілі вибору відповідного фінансового механізму захисту від банкрутства. Практика фінансового менеджменту використовує при оцінці масштабів кризового стану підприємства три принципових характеристики: а) легкий фінансова криза, б) глибока фінансова криза, в) фінансова катастрофа (при необхідності кожна з цих характеристик може отримати більш поглиблену диференціацію). Ідентифікація масштабів кризового стану підприємства дозволяє визначити принципові напрями використовуваних форм і методів його фінансового оздоровлення. "ВЕДМІДЬ" ["bear"] - біржовий дилер на фондовому, валютному або товарному ринку, який укладає спе-кулятівние угоди в розрахунку на майбутнє зниження цін на об'єкт угоди. Стан кон'юнктури фондового, валютного або товарного ринку, що характеризується зниженням цін або очікуванням цього зниження, визначається терміном "ведмежий ринок" ["bear market" J. МЕНЕДЖЕР, ОРІЄНТОВАНИЙ НА ВАРТІСТЬ [value-oriented manager] - фінансовий менеджер, пріоритетною метою діяльності якого є забезпечення приросту власного капіталу (зростання ринкової вартості підприємства) в довгостроковому періоді. МЕТОД АНАЛІЗУ СЦЕНАРІЇВ ПРОЕКТУ [project scenario anolysis] - один з методів оцінки рівня проектних ризиків, що дозволяють врахувати одночасне можливу зміну кількох вихідних параметрів реального інвестиційного проекту на кінцеві показники його ефективності. МЕТОД Грехема [Graham method] - розроблена професором фінансів Колумбійського університету Б. Грехемом інвестиційна теорія, яка стверджує, що найбільш ефективною портфельною інвестиційною стратегією є формування портфеля за рахунок таких фондових інструментів, ринкові ціни на які нижчі їх внутрішньої вартості (обчисленої на основі вартості чистих активів компанії). Цей метод характеризують як ідеологію інвестування, орієнтовану на вартість [value-oriented investing theory]. МЕТОД "ДЕРЕВА РІШЕНЬ" ["tree-decision" method] - один з методів оцінки рівня проектних ризиків, що дозволяють охарактеризувати їх по окремих послідовним етапам здійснення реального інвестиційного проекту. МЕТОД МОНТЕ-КАРЛО [Monte-Carlo simulation] - метод імітаційного моделювання варіантів реалізації реального інвестиційного проекту, що дозволяє визначити весь діапазон проектних ризиків при заданих вихідних параметрах проекту. МОДЕЛЬ ОЦІНКИ ОПЦІОНІВ блек-Скоулза [Black-Scholes Option Pricing Model] - одна з найбільш відомих моделей оцінки внутрішньої сто-имости європейського опціону "колл базисним активом якого є проста акція. Модель Альтмана [Altman model] - алгоритм інтегральної оцінки загрози банкрутства підприємства, заснований на комплексному обліку найважливіших показників, що діагностують кризовий фінансовий його стан, МОДЕЛЬ Баумоль [Baumol model] - алгоритм, що дозволяє оптимізувати розмір середнього залишку грошових активів підприємства з урахуванням обьема його платіжного обороту, середньої ставки процентного доходу по короткострокових фінансових вкладень і середньої суми витрат за операціями короткострокового інвестування. МОДЕЛЬ ДЮПОН [Do Pont model] - алгоритм, що становить основу Дюпоновской системи фінансового аналізу, відповідно до якого коефіцієнт рентабельності використовуваних активів являє собою твір коефіцієнта рентабельності реалізації продукції і коефіцієнта обертаючи-емості використовуваних активів. МОДЕЛЬ МІЛЛЕРА-Орра [Miller-Orr model] - алгоритм, що дозволяє оптимізувати розмір середнього та максимального залишків грошових активів під-приємства з урахуванням обсягу його платіжного обороту, вартості обслуговування короткострокових фінансових вкладень і середньої ставки процентного доходу по них. МОДЕЛЬ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ [Capital Assets Pricing Model; САРМ] - алгоритм визначення необхідного рівня доходів окремих фінансових інструментів інвестування з урахуванням очікуваного рівня систематичного ризику, що розраховується за допомогою бета-коефіцієнта, МОДЕЛЬ ФІНАНСОВОГО РІВНОВАГИ ПІДПРИЄМСТВА [Financial balance model] - алгоритм, що дозволяє балансувати позитивний і негативний потоки фінансових ресурсів і забезпечувати фінансову рівновагу підприємства в довгостроковій перспективі. МОДЕЛЬ СТАЛОГО ЗРОСТАННЯ [constant-growth model] - алгоритм, що дозволяє забезпечити основні пропорції інвестування, пов'язані з приростом обсягу реалізації продукції в майбутньому періоді. МОНІТОРИНГ ПОТОЧНОЇ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ [monitoring of internal finance] - розроблений на підприємстві механізм здійснення постійного спостереження за найважливішими поточними результатами фінансової діяльності в умовах постійно мінливої кон'юнктури фінансового ринку. МОНІТОРИНГ ФІНАНСОВОГО РИНКУ [monitoring of financial market] - механізм здійснення менеджерами підприємства постійного спостереження умов і показників розвитку фінансового ринку в розрізі окремих його сегментів з метою поточної оцінки і прогнозування його кон'юнктури. ПОДАТКОВИЙ РИЗИК [tax risk] - один з видів фінансових ризиків, що характеризують ймовірність виникнення непередбачених фінансових втрат, пов'язаних з введенням нових видів податків, збільшен-ням розмірів податкових ставок за діючими податками, скасуванням використовуються підприємством на-даткових пільг або "податкових канікул", зміною порядку і термінів внесення податкових платежів. Нарощені ВАРТОСТІ (компаундінг) [advance, compounding] - процес приведення теперішньої вартості грошей (фінансового інструменту) до їх вартості в майбутньому періоді (майбутньої вар-тості). Процес нарощення вартості може здійснюватися як за простими, так і по складних про-центам. СПРАВЖНЯ ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ [present value; PV] - вартість грошей в поточному періоді при їх зворотному перерахуванні з майбутньої вартості в процесі дисконтування вартості. У фінансовому менеджменті розрахунок теперішньої вартості грошей здійснюється при оцінці майбутнього доходу від їх вкладень (інвестування) та інших фінансових операціях. Недооціненими цінний папір [underpriced security] - цінний папір, рівень очікуваної прибутковості якої перевищує рівноважний рівень прибутковості, який визначається "лінією надійності ринку Такий рівень прибутковості формується при позитивному значенні" альфа-коефіцієнта ". НЕОБХІДНА (запланованого) СТАВКА ДОХОДУ [required rate of return; RRR] - мінімальний рівень майбутнього доходу, який інвестор очікує отримати, вкладаючи капітал. Неприйняття ризику [risk aversion] - менталітет власників або менеджерів підприємства, який не сприймає ведення господарських операцій з високим рівнем ризику навіть у тих випадках, коли вони супроводжуються високим рівнем прибутку. Неприйняття ризику визначає здійснення консервативної фінансової політики по всіх основних аспектах господарської діяльності підприємства, а також необхідність здійснення великого комплексу заходів з профілактики та нейтралізації негативних фінансових наслідків різних видів ризиків. Нерозподілений прибуток [retained profits; retained earnings] - прибуток, отриманий в певному періоді і не спрямована на споживання шляхом розподілу між акціонерами (пайовиками) і персоналом. Ця частина прибутку призначена для капіталізації, тобто для реінвестування у виробництво. За своїм економічним змістом вона є однією з форм резерву власних фінансових ресурсів, що забезпечують його виробничий розвиток у майбутньому періоді. Незбалансоване ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ [unbalanced portfolio] - портфель, що складається з фінансових інструментів (переважно цінних паперів), значною мірою не відповідають цілям і критеріям його формування. Різновидом незбалансованого портфеля є "розбалансований портфель", який представляє собою раніше оптимізований портфель, вже не задовольняє цілі інвестора у зв'язку із зміною зовнішнього інвестиційного середовища (характеру податкового регулювання інвестиційної діяльності, кон'юнктури фінансового ринку тощо) або внутрішніх факторів. Несистематичний (СПЕЦИФІЧНИЙ) РИЗИК [non-systematic risk] - сукупна характеристика внутрішніх інвестиційних ризиків, притаманних конкретному об'єкту інвестування. Він пов'язаний з внутрішніми факторами діяльності емітента або інвестора (наприклад, некваліфікований менеджмент), негативно впливають на ефективність інвестування. Низькоризиковий ІНВЕСТИЦІЇ [low-risk investments] - вкладення капіталу в об'єкти (інструменти) інвестування з низьким розмахом варіації очікуваної прибутковості (рівень ризику за якими значно нижче середньоринкового). Номінальна ставка процента [nominal interest rate] - а) ставка відсотка, що встановлюється без урахування зміни купівельної вартості грошей у зв'язку з інфляцією (або загальна ставка відсотка, в якій не елімінована її інфляційна складова), б) процентна ставка за цінним папером з фіксованим доходом , яка передбачає її використання по відношенню до номінальної вартості, а не до ринкової ціни цього цінного паперу. Номінальна вартість фінансових інструментів [face value of financial instrument; par value of financial instrument] - ціна, позначена на конкретному фінансовому інструменті (за борговими цінними паперами, таким як облігації, векселі і т.п. - їх гарантована вартість при погашенні). Термінологічний словник Об'єктно-орієнтований аналіз [object-oriented analysis] - одна з форм інтегрованого аналізу, розроблена фірмою "Модернсофт" США, основу якого складає комп'ютерна модель формування прибутку або іншого агрегованого показника у вигляді сукупності взаємодії первинних блоків і класів. Користувач сам визначає систему таких блоків і класів виходячи із специфіки господарської діяльності підприємства і бажаного ступеня деталізації аналізу, наповнюючи їх відповідної звітної інформацією. ОБОВ'ЯЗКОВЕ СТРАХУВАННЯ [compulsory insurance] - страхування підприємства, здійснюване в обов'язковому порядку відповідно до вимог за ко і одател ьства. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ [liabilities] - сукупність фінансових вимог до підприємства, що підлягають погаше-нию в майбутньому періоді. За терміновості погашення поділяють зобов'язання короткострокові (з терміном погашення до одного року) [current liabilities] і довгострокові (з терміном погашення понад один рік) [long-term liabilities]. У складі короткострокових виділяють невідкладні зобов'язання (з терміном погашення до одного місяця). Така угруповання зобов'язань використовується для оцінки та управління платоспроможністю підприємства. ОПЕРАЦІЙНИЙ ЗАЛИШОК ГРОШОВИХ АКТИВІВ [transactions balance of monetary assets] - основна частина поточного запасу грошових коштів підприємства, акумулюється з метою забезпечення виплат за поточними зобов'язаннями, пов'язаними із здійсненням виробничо-комерційної діяльності. ОПЕРАЦІЙНИЙ ЦИКЛ [operating cycle] - період повного обороту всієї суми оборотних активів, у процесі якого відбувається зміна окремих їх видів. ОПЕРАЦІЯ "СВОП" [swap] - купівля або продаж валюти за поточним курсом (угода "спот") з одночасним- менной продажем або купівлею тієї ж валюти по прогнозованому майбутньому курсом (угода "фор-Вард"). Операція "евоп" використовується в процесі страхування валютного ризику (ризику коливання курсів валют). Випереджальних індикаторів РИНКУ [leading indicators] - показники, що характеризують кон'юнктуру інвестиційного (фондового) ринку, що змінюються з деяким випередженням, по відношенню до економічного події, зухвалому така зміна. Ці зміни визначаються очікуваннями інвестора. ОПТИМІЗАЦІЯ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ [cash flow optimization] - процес вибору найкращих форм руху грошових коштів на підприємстві з урахуванням умов та особливостей здійснення його господар-ської діяльності. ОПТИМІЗАЦІЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОРТФЕЛЯ [portfolio optimization] - процес визначення співвідношення окремих об'єктів інвестування, що забезпечує реалізацію цілей інвестиційної діяльності з урахуванням наявних інвестиційних ресурсів. Основу механізму цієї оптимізації становить "портфельна теорія ОПТИМІЗАЦІЯ СКЛАДУ АКТИВІВ [assets structure optimization] - процес визначення співвідношення окремих видів активів, що забезпечує найкращі умови виробничо-комерційної діяльності при високому рівні ліквідності, ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ [capital structure optimization] - процес визначення співвідношення використання власного і позикового капіталу, при якому забезпечуються оптимальні пропорції між рівнем рентабельності власного капіталу та рівнем фінансової стійкості, т.е, максимизируется ринкова вартість підприємства. ОПЦІОН [option] - вид біржової угоди з премією, що сплачується за право продати або купити протягом передбаченого опціонним контрактом терміну денную папір, валюту, реальний товар або де-ріватів в обумовленій кількості і за заздалегідь обумовленою ціною. Розрізняють опціон на покупку [call option /, що надає право покупки по Огове-ренной ціною; опціон на продаж [put option /, перед-ставлять право продажу за обумовленою ціною; подвійний опціон або стелаж [double option; stellage], що надає одночасно право купівлі або продажу за узгодженою ціною. Результат негативний ГРОШОВИЙ ПОТІК [negative cash flow] - сукупність виплат грошових коштів підприємством в процесі здійснення всіх видів його господарської діяльності. Черговість задоволення вимог кредиторів [creditors satisfy sequence] - порядок розподілу коштів від продажу майна підприємства-банкрута між кредиторами. ПАСИВНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ПОРТФЕЛЕМ [passive portfolio management] - теорія оперативного управління портфелем цінних паперів, заснована на принципі "проходження у фарватері ринку". Він визначає здійснення реструктуризації портфеля в чіткій відповідності з тенденціями кон'юнктури фондового ринку як за загальній сукупності, так і за складом обертаються на ньому цінних паперів. Відповідно до цього підходу динаміка портфеля в мініатюрі повинна оперативно копіювати динаміку ефективності окремих груп цінних паперів на фондовому ринку в цілому. Переоцінених цінний папір [overpriced secu-rlty] - цінний папір, рівень очікуваної прибутковості якої нижче рівноважного рівня прибутковості, що визначається "лінією прибутковості цінних паперів Такий рівень прибутковості формується при негативному значенні '<' альфа коефіцієнта ПЕРІОД ВОЛОДІННЯ [holding period] - загальний період часу, протягом якого інвестиційні ресурси інвестора розміщені в конкретному портфелі цінних паперів. ПЕРМАНЕНТНИЙ КАПІТАЛ [permanent capital] - сукупна сума власного і довгострокового позикового капіталу, використовуваного підприємством. Плаваюча ставка ВІДСОТКА [floating rate] - регулярно переглядається відповідно до умов кредитного (депозитного) угоди ставка відсотка з урахуванням темпу інфляції, зміни облікової ставки центрального банку та інших факторів. Плаваючого валютного курсу [floating exchange ratio] - переглядається відповідно до умов контракту курс розрахункової валюти при здійсненні платежів відповідно до його рівнем на валютному ринку на момент розрахунків. ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ [solvensy] - здатність підприємства своєчасно розраховуватися за своїми фінансовими зобов'язаннями за рахунок достатнього наявності готових засобів платежу (залишку грошових коштів) та інших ліквідних активів. Рівень платоспроможності підприємства оцінюється обширною системою показників. Позитивний грошовий потік [positive cash flow] - надходження коштів на підпри-ємство від усіх видів господарських операцій. ПОРТФЕЛЬ ДОХОДУ [income portfolio] - інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації поточного доходу незалежно від темпів зростання капіталу у віддаленій перспективі і рівня портфельного ризику. ПОРТФЕЛЬ РЕАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ [real investment portfolio] - сформована сукупність реалізованих проектів та інших об'єктів реального інвестування, підпорядкована певним цілям інвестиційної діяльності підприємства. ПОРТФЕЛЬ ЗРОСТАННЯ [growth portfolio] - інвестиційний портфель, сформований за критерієм максимізації приросту капіталу в довгостроковому періоді незалежно від рівня його прибутковості в поточному періоді. ПОРТФЕЛЬ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ [financial investment portfolio] - сформована підприємством сукупність фінансових інструментів інвестування, підпорядкована певним цілям інвестиційної діяльності підприємства на фінансовому ринку. Основу портфеля фінансових інвестицій складають зазвичай різні інструменти фондового ринку. "Портфельна теорія" ["portfolio theory"] - теоретичний і методологічний апарат, який використовується в процесі формування портфеля цінних паперів. Залежно від використовуваних методологічних принципів розрізняють традиційну портфельну теорію (традиційний підхід) і сучасну портфельну теорію. Портфельні інвестори [portfolio investor] - інвестор, що купує акції компанії виключно з метою отримання поточного доходу або приросту капіталу в перспективному періоді, який не ставить своїм завданням формування контрольного пакету акцій для реальної участі в управлінні такою акціонерною компанією. ПОРТФЕЛЬНИЙ РИЗИК [portfolio risk] - сукупний ризик вкладення капіталу за інвестиційним портфелем в цілому. Рівень портфельного ризику завжди нижче, ніж рівень ризику окремих вхідних у нього ін-вестиционного інструментів (за рахунок ефекту диверсифікації, ковариации тощо). МЕЖА ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ {"ЗАПАС фінансовій МІЦНОСТІ") [margin of financial safety; M of $] - допустимий розмір зниження обсягів по-ма реалізації продукції при несприятливій кон'юнктурі ринку, який дозволяє підприємству здійснювати прибуткову діяльність. ПРЕМІЯ ЗА ЛІКВІДНІСТЬ [liquidity premium] - додатковий дохід, що виплачується (або передбачений до виплати) інвестору з метою відшкодування ризику фінансових втрат, пов'язаних з низькою ліквідністю об'єктів інвестування. ПРЕМІЯ ЗА РИЗИК [risk premium; RP] - додатковий дохід, що виплачується (або передбачений до виплати) інвестору понад того рівня, який може бути отриманий за безризиковими фінансовими операціями. Цей додатковий дохід повинен віз-розтане пропорційно збільшенню рівня ризику вкладень капіталу в той чи інший інструмент ін-вестірованія. При цьому слід мати на увазі, що премія за ризик повинна зростати пропорційно зростанню не загального рівня інвестиційного ризику з того чи іншого інструменту, а тільки систематичного (ринкового) ризику, рівень якого визначається за допомогою бета-коефіцієнта (тому ризик несистематичний пов'язаний в основному з дією суб'єктивних факторів). Основу цієї залежності складає графік "лінії прибутковості цінних паперів". ПРИНЦИП переваг інвесторів [investors preference principle] - основоположний принцип сучасної портфельної теорії, що визначає, що за інших рівних умов інвестори воліють більший дохід меншому, а також менший ризик більшого. Пріоритетними ВИМОГ [order of priority] - вимоги кредиторів до підприємства-боржника, які відповідно до чинного законодавства підлягають першочерговому задоволенню. Така пріоритетність вимог встановлюється звичайно законодавчими актами про банкрутство. ПРОЕКТ САНАЦІЇ [project of sanation] - документ, що визначає процес здійснення санації підприємства-боржника. Він розробляється зазвичай представниками санатора, підприємства-боржника і незалежної аудиторської фірми. У проекті санації містяться наступні основні розділи: 1) економічний і фінансовий стан підприємства-боржника до початку проведення санації; 2) основні причини (фактори), що зумовили кризовий фінансовий розвиток підприємства; 3) мета і передбачувана форма санації; 4) план-графік здійснювала -тичних санації з виділенням першочергових за-ходів; 5) організація контролю за здійсненням санації; 6) розрахунок ефективності запропонованої форми санації; 7) формулювання системи основних умов, що забезпечують успіх проведення санації в запропонованій формі. ПРОЕКТНЕ ФІНАНСУВАННЯ [project financing] - процес вибору джерел формування інвестиційних ресурсів, необхідних для реалізації проекту в предусматриваемом обсязі, а також забезпечення найкращих умов їх залучення. ПРОЕКТНИЙ РИЗИК [project risk] - сукупний ризик реалізації реального інвестиційного проекту, інтегруючий всі види його індивідуальних ризиків. СУПЕРЕЧЛИВИЙ ФІНАНСОВИЙ РИНОК [contrary financial market] - фінансовий ринок (або окремі його сегменти), який характеризується несподіваною (непередбачуваною) зміною тенденції руху цін на окремі фінансові інструменти. ПРОФІЛАКТИКА ФІНАНСОВИХ РИЗИКІВ [financial risks prophylaxis] - система превентивних заходів, спрямована на забезпечення зниження ймовірності виникнення окремих видів фінансових ризиків на підприємстві. Ця система передбачає використання наступних груп заходів: 1) уникнути фінансових ризиків *, 2) диверсифікацію; 3) мінімізацію фінансових ризиків] 4) лімітування фінансових ризиків. Профілактика фінансових ризиків є важливим напрямком забезпечення ефективності управління цими ризиками на підприємстві. ПРОФІЛЬ РИЗИКУ [risk profile] - графічне представлення залежності певного фінансового показника (доходу, ціни і т.п.) від зміни впливають на нього фактори ризику (процентної ставки, курсу валют тощо). ВІДСОТКОВА СТАВКА [interest rate] - фіксована ставка, за якою у визначені терміни виплачується сума відсотка. Зазвичай процентна ставка характеризує співвідношення річної суми відсотка (процентного доходу) до суми основного боргу. Процентна ставка використовується також у процесі нарощення вартості. ПРОЦЕНТНИЙ РИЗИК [interest risk] - один з видів фінансових ризиків, що характеризує ймовірність виникнення фінансових втрат, пов'язаних із зміною середньої ставки відсотка на фінансовому ринку. Цей ризик генерується зміною кон'юнктури фінансового ринку, заходами державного його регулювання, зміною обсягу пропозиції вільних грошових ресурсів та іншими аналогічними факторами. РОЗПОДІЛ РИЗИКІВ [risk allocation decision] - один з внутрішніх механізмом нейтралізації фінансових ризиків, заснований на частковому їх трансферт (передачі) партнерам з фінансових (інвестиційним) операціями. При цьому партнерам передається та частина фінансових ризиків підприємства, за якою вони мають більше можливостей нейтралізації їх негативних наслідків і розташовують більш ефективними способами внутрішньої страхового захисту. РЕАЛЬНА СТАВКА ВІДСОТКА [real interest rate] - ставка відсотка, що встановлюється з урахуванням змін купівельної вартості грошей у зв'язку з інфляцією, РЕАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ [real investment] - вкладення капіталу у відтворення основних фондів, в інноваційні нематеріальні активи, у приріст запасів товарно-матеріальних цінностей і в інші об'єкти інвестування, безпосередньо пов'язані із здійсненням виробничо-комерційної (операційної) діяльності підприємства. РЕЙТИНГ [rating] - присвоєння певного класу, ряду, номера, категорії в процесі оцінки кількісних або якісних характеристик окремих об'єктів, процесів, явищ у впорядкованому їх ряду. У системі фінансового ризик-менеджменту широко використовуються рейтинги банків і страхових компанії, кредитні рейтинги позичальників, рейтнго-вая оцінка акцій, реітнговая оцінка облігацій тощо "РЕПО", УГОДА "РЕПО" ["REPO"; repurchase agreement] - угода про продаж яких або активів з наступним зворотнім їх викупом. Угоди "Рело" найбільшого поширення набули при операціях з цінними паперами (наприклад, продаж дилером інвестору короткострокових цінних паперів з обумовленим згодою дилера викупити ці цінні папери за фіксованою ціною на певну дату) РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ (БОРГУ) [debt rescheduling] - угода кредитора з позичальником, які відчувають труднощі з погашенням своїх фінансових зобов'язань, про нову схему погашення цих зобов'язань. Реструктуризація заборгованості може здійснюватися у формах його пролонгації; оформлення нового кредитного договору з зміною його умов; мораторію на виплату процентів або передбаченої частини основного Долгана визна-ділений період; конверсії всього боргу або визна-діленої його частини в програму безоплатної по-мощі та інших. РЕФІНАНСУВАННЯ дебіторської заборгованості [receivable refinancing] - система фінансових операцій, що забезпечують прискорену конверсію дебіторської заборгованості в грошові активи. Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості, застосовуваними в даний час, є: а) факторинг; б) облік векселів; в) фор-фейтінг. РИЗИК [risk] - ймовірність настання події, пов'язаної з можливими фінансовими втратами або іншими негативними наслідками. РИЗИК РИНКОВОЇ ЛІКВІДНОСТІ [market liquidity risk] - ймовірність того, що підприємство lie зможе швидко реалізувати на ринку той чи інший ак-тив за ціною, близькою до його справедливої вартості. РИЗИКОВИЙ ПОРТФЕЛЬ [risk portfolio] - агресивний інвестиційний портфель, сформований з цінних паперів або грошових інструментів з високим рівнем поточного доходу або високими темпами приросту капіталу, але має високий рівень портфельного ризику. РИНОК ГРОШЕЙ [money market] - вид фінансового ринку, на якому продаються-купуються кредитні ресурси та депозитні зобов'язання на строк до одного року. Ринок грошей обслуговують як грошові, так і фондові інструменти (цінні папери з періодом обігу до одного року). Функціонування ринку грошей дозволяє підприємствам вирішувати проблеми як поповнення нестачі грошових активів для забезпечення поточної платоспроможності, так і ефективного використання їх тимчасово вільних залишків. РИНОК КАПІТАЛУ [capital market] - вид фінансового ринку, на якому продаються-купуються довгострокові кредитні ресурси, а також цінні папери з періодом обігу більше одного року. Функціонування ринку капіталу дозволяє підприємствам вирішувати проблеми як формування інвестиційних ресурсів для реалізації реальних інвестиційних проектів, так і ефективного фінансового інвестування (довгострокових фінансових вкладень). РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ (ФОНДОВИЙ РИНОК) [security market; stock market] - вид фінансового ринку, на якому продаються-купуються всі види фондових інструментів (короткострокові і довгострокові цінні папери, первинні та похідні). Розрізняють організований (фондова біржа) і неорганізов-ванний ("позабіржовий", "вуличний") ринок цінних паперів, а також первинний і вторинний фондовий ринок. САМОФІНАНСУВАННЯ [self-financing] - фінансування розвитку підприємства (інвестиційної діяльності) виключно за рахунок формованих власних фінансових ресурсів. САНАЦІЯ [sanation] - система заходів щодо фінансового "оздоровленію5 'підприємства, спрямованих на запобігання оголошення підприємства-боржника банкрутом і його ліквідації. СВОТ-АНАЛІЗ [SVOT-analysis] - система інтегрального аналізу, основним змістом якого є дослідження характеру сильних і слабких сторін підприємства в розрізі окремих внутрішніх факторів, а також позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства. СЕГМЕНТАЦИЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ [financial market segmentation] - цілеспрямоване поділ фінансового ринку на окремі сегменти залежно від особливостей обертаються на ньому фінансових інструментів. СИНЕРГІЗМ, ЕФЕКТ синергізму [synergy] - додаткові економічні переваги, які утворюються при успішному об'єднанні підприємств (їх злитті і поглинанні). Ці економічні переваги формуються за рахунок більш ефективного використання їх загального фінансового потенціалу, взаємодоповнення технологій і продукції, що випускається, можливостей зниження рівня їх поточних витрат і інших аналогічних чинників (образно ефект синергізму можна охарактеризувати відомою образної формулою: "2 +2=5"). Ефект синергізму може бути використаний при прогнозуванні потенційного прибутку або ринкової вартості сукупних активів, що намічаються до об'єднання підприємств, при реорганізаційних формах санації і в ряді інших випадків. "СИСТЕМА 6С" ["6С System"] - система оцінки кредитоспроможності позичальника, використовувана західними комерційними банками. Вона включає наступні характеристики: репутацію позичальника; розмір і склад використовуваного ним капіталу; суму і мети залучення кредиту; рівень забезпеченості кредиту; термін використання позикових коштів; кон'юнктуру ринку, на якому позичальник здійснює свою діяльність (у Англійський перекладі ключові значення цих характеристик починаються з літери "С"). Систематичний (РИНКОВИЙ) РИЗИК [systematic risk; market risk] - ризик, пов'язаний зі змінами кон'юнктури всього фінансового ринку під впливом макроекономічних факторів. Він виникає для всіх учасників цього ринку і не може бути усунений шляхом диверсифікації інвестиційного портфеля, тому що в процесі коливань кон'юнктури всього фінансового ринку рівень цін окремих фінансових інструментів змінюється аналогічно ринковому індексу в цілому. Показником вимірювання систематичного ризику є бета-коефіцієнт. СПІВВІДНОШЕННЯ РІВНЯ РИЗИКУ І ПРИБУТКОВОСТІ [risk / return rate off] один з найважливіших показників оцінки інвестиційних якостей індивідуальних інструментів інвестування та інвестиційного портфеля в цілому, що характеризує як співвідносяться між собою рівні ризику і прибутковості. Середньоринкове співвідношення цих показників вимірюється графіком "лінії прибутковості цінних паперів". Порівняння цього співвідношення за індивідуальним інструменту інвестування із середньоринковими дозволяє судити про ступінь його інвестиційної привабливості. "СПАЗМ ЛІКВІДНОСТІ" ["liquidity squeeze"] - тимчасова нестача грошових активів, викликана рез-ким погіршенням поточної кон'юнктури товарного ринку, внаслідок чого на підприємстві скупчуються значні запаси готової продукції, яка не може бути реалізована. Спекулянти [speculator] - учасник ринку, який проводить ризикові операції з метою отримання прибутку на основі прогнозування майбутніх цін на фінансовому ринку. Справедлива вартість [fair value] - сума, за якою можна продати (обміняти) актив або погасити заборгованість в операціях між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. СПРЕД [spread] - дохід, що отримується на різниці курсів купівлі та продажу. ПОРІВНЯЛЬНИЙ ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ [comparative financial analysis] - одна з систем фінансового аналізу, що базується на зіставленні значень окремих груп аналогічних фінансових показників між собою. У процесі здійснення такого аналізу розраховуються розміри абсолютних і відносних відхилень порівнюваних показників. Середньозважена вартість капіталу [weighted average cost of capital; WACC] - середня ціна, яку підприємство платить за використання сукупного капіталу, сформованого з різних джерел. Вона характеризує середнє значення сто- їм ості капіталу, залученого з кожного конкретного джерела, зваженої на питому вагу кожного джерела в загальній сумі використовуваного капіталу. Строкові вклади [time deposit; TD] - одна з форм фінансового інвестування тимчасово вільних грошових активів підприємства з метою захисту їх від інфляції та отримання доходу, при якій вони містяться в банк на фіксований термін з виплатою передбаченого відсотка. Так як рівень ліквідності строкового вкладу менший у порівнянні з внеском до запитання, рівень прибутковості за строковим вкладом відповідно вище (за рахунок премії за ліквідність). ВАРТІСТЬ ПІД РИЗИКОМ [volue-at-risk, VAR] - показник статистичної оцінки вираженого в грошовій формі максимально можливого розміру фінансових втрат при встановленому вигляді розподілу ймовірності факторів, що впливають на вартість активів (інструментів), а также'заданном рівні ймовірності виникнення цих втрат на протягом розрахункового періоду часу. СТРАТЕГІЧНИЙ ІНВЕСТОР [strategic investor; core investor] - інвестор, що ставить своєю метою придбати контрольний пакет акцій для забезпечення реального управління акціонерною компанією відповідно з власною концепцією її стратегічного розвитку. СТРАТЕГІЧНИЙ ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ [strategic financial analysis] - процес вивчення впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на результативність здійснення фінансової діяльності підприємства з метою виявлення особливостей і можливих напрямків її розвитку в перспективному періоді. СТРАХУВАННЯ [insurance; ince] - фінансова операція, спрямована на грошове відшкодування можливих збитків при реалізації окремих фінансових рис- ков (настанні страхового випадку). Розрізняють внут-реннее і зовнішнє страхування фінансових ризиків, СТРАХОВА ПРЕМІЯ [insurance premium] - ціна зовнішнього страхування фінансових ризиків: винагорода, яке страхувальник виплачує страховику за прийнятий ним на себе ризик. СТРАХОВА ФРАНШИЗА [insurance franchise] - мінімальна некомпенсируемое страховиком частина збитку, якого зазнав страхувальник, розмір якої визначається страховим контрактом. Розрізняють ус-ловного і безумовну страхову франшизу. При умовній страхової франшизі страховик не несе відповідальності за збиток, якщо його розмір не пре-вишает що визначається контрактом розміру цієї франшизи, але повністю відшкодовує збиток, якщо він перевершує розмір страхової франшизи. Безумовна страхова франшиза передбачає, що страховик у всіх випадках виплачує страхувальникові відшкодування за мінусом розміру франшизи, залишаючи її суму у себе. Отже, розмір страхової франшизи впливає на розмір страхового відшкодування і повинен враховуватися при оцінці ефективності зовнішнього страхування фінансових ризиків. СТРАХОВИЙ ЗАПАС ГРОШОВИХ АКТИВІВ [precautinary balance of monetary assets] - незнижуваний мінімум резерву коштів, що забезпечує страхування своєчасності розрахунків за поточними господарськими операціями у разі тимчасової затримки надходження коштів від реалізації продукції {"спазмаліквідності"). Якщо підприємство має вільний доступ до короткострокових фінансових кре-дітам (тобто може оперативно їх отримувати), то розмір страхового запасу грошових активів може бути зведений до мінімуму. Зазвичай страховий запас грошових активів зберігається у формі високоліквідних ін-струмент грошового ринку. СТРАХОВИЙ РИНОК [insurance market] - вид фінансового ринку, на якому об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист у формі різних пропонованих страхових продуктів. СТРАХОВА ПОДІЯ [insured accident] - факт, настання якого відповідно до умов страхового контракту обумовлює необхідність здійснення страховиком відшкодування страхувальнику понесених фінансових втрат (заподіяних збитків). СТРУКТУРА КАПІТАЛУ [capital structure; capital gearing] - один з найважливіший показників оцінки фінансового стану підприємства, що характеризує співвідношення суми власного і позикового капіталу, що використовується. Цей показник використовується при визначенні рівня фінансової стійкості підприємства, при управлінні ефектом фінансового левериджу, при розрахунку середньозваженої вартості капіталу і в інших випадках. СТРУКТУРА ПОРТФЕЛЯ [portfolio structure] - співвідношення питомої ваги інвестованого капіталу в різні види фінансових інструментів портфеля. Розрізняють фіксовану і гнучку структуру портфеля. Плинність ПОРТФЕЛЯ [portfolio turnover rate] - коефіцієнт оборотності інструментів портфеля, що показує як часто відбувається їх покупка-продаж у процесі реструктуризації. Поточні зобов'язання за розрахунками [accruals; accruid expences] - одна з форм короткострокової заборгованості підприємства, представлена переходить заборгованістю по заробітній платі; відрахуванням до бюджету і позабюджетні фонди, відрахуваннях на страхування майна і т.п. Нарахування за цими платежами виробляються підприємством щодня (по мірі здійснення поточних господарських операцій), а погашення цих зобов'язань - в певні (встановлені) строки в діапазоні до одного місяця. Вони є для підприємства безкоштовним джерелом використання позикових коштів. ТЕОРІЯ ДОУ [Dow theory] - найбільш відома концепція технічного аналізу кон'юнктури фондо-вого ринку В основі прогнозу цієї кон'юнктури лежить динаміка промислового і транспортного індексів Доу-Джонса. ТЕХНІЧНИЙ АНАЛІЗ [techical analysys] - система методів дослідження кон'юнктури фінансового ринку, заснована на вивченні тенденцій динаміки основних його показників - рівня цін, обсягу попиту і т п ТЕХНІЧНЕ БАНКРУТСТВО [technical bankruptcy] - стан неплатоспроможності підприємства, викликане суттєвою простроченням його дебіторської заборгованості. При цьому розмір дебіторської заборгованості перевищує розмір кредиторської заборгованості підприємства, а сума його активів значно перевершує обсяг його фінансових зобов'язань. ТОЧКА насиченням ринку [absorption point] - стан кон'юнктури фондового (валютного, товарного) ринку, при якому покупці відмовляються приймати пропозиції продавців, якщо вони не супроводжуються поступкою в ціні. УХИЛЯННЯ ВІД РИЗИКІВ [risk aversion] - фінансовий менталітет менеджерів підприємства, непріемлющій операції і види діяльності, пов'язані з високим рівнем ризику (що дотримуються консервативної політики у фінансовому менеджменті). УМЕРЕННАЯ (Компромісне) ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЛІТИКА [compromise investment policy] - один з типів політики інвестування, який здійснює підприємство, який спрямований на вибір таких об'єктів інвестування, за якою рівень поточної прибутковості, темпи зростання капіталу і рівень ризику найбільшою мірою наближені до середньоринкових. При реалізації цієї політики підприємство не прагне до максимізації свого інвестиційного доходу і уникає вкладень капіталу в ви-сокорісковие об'єкти інвестування. Формою ре-алізації такої політики є створення помірного (компромісного) інвестиційного портфеля. УМЕРЕННАЯ (Компромісне) КРЕДИТНА ПОЛІТИКА [compromise credit policy] - форма кредитної діяльності підприємства, що відповідає типовим умовам її здійснення відповідно до прийнятої комерційної і фінансової практики. Вона орієнтується на середній рівень кредитного ризику при продажі продукції з відстрочкою платежу. УМЕРЕННАЯ (Компромісне) ПОЛІТИКА ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ [compromise policy of wotking capital forming] - підхід до формування оборотних активів підприємства, що полягає в забезпеченні повного задоволення поточної потреби в усіх їх видах і створенні нормальних страхових їх розмірів на випадок найбільш типових порушень ходу операційної його діяльності . УМЕРЕННАЯ (Компромісне) ПОЛІТИКА ФІНАНСУВАННЯ [compromise approach] - один з типів політики фінансування активів, здійснюваний підприємством, який передбачає, що за рахунок власного і довгострокового позикового капіталу повинні повністю фінансуватися необоротні активи, а також переважна частина (або весь обсяг) постійної частини оборотних активів (незнижуваного їх розміру). Така модель фінансування активів забезпечує прийнятний рівень фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку. Помірний (КОМПРОМІСНИЙ) ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПОРТФЕЛЬ [compromise portfolio] - сформована сукупність цінних паперів та інших фінансових інструментів портфеля, що реалізує помірну інвестиційну політику підприємства. Формування помірного інвестиційного портфеля осу ществляется за критерієм відповідності рівня його прибутковості і ризику середньоринковими значень. Зумисного банкрутства [deliberate bankrupt-cy] - навмисне створення власником або керівником підприємства його неплатоспроможності з нанесенням підприємству економічного збитку в особистих інтересах або в інтересах третіх осіб Такі дії переслідуються в кримінальному порядку УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ [Project Management; РМ] - сучасна системна методологія здійснення всіх процесів розробки та реалізації інвестиційного проекту будь-якого виду протягом усього його життєвого циклу, що забезпечує ефективне досягнення його цілей. УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК [management accounting] - вид бухгалтерського обліку основних фінансових резуль-татів діяльності, стандарти якого розроб-ться самим підприємством, виходячи з цілей фінансового менеджменту. Управлінський облік дозволяє істотно поглибити інформацію про склад витрат і результати діяльності за такими основними блоками: 1) за сферами діяльності підприємства; 2) під видам виробленої і реалізованої продукції; 3) по регіонах діяльності (за наявності у підприємства регіональних структурних підрозділів або дочірніх підприємств) ; 4) по "центрам відповідальності" (за окремим структурним одиницям і структурним підрозділам підприємства). Результати управлінського обліку використовуються в системі моніторингу поточної фінансової діяльності підприємства. РІВЕНЬ ВІДНОВЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ЗОБОВ'ЯЗАННЯ [recovery rate] - оцінка можливої вартості фінансового зобов'язання (по відношенню до номінальної його вартості) по якій воно може бути продано на ринку після оголошення позику-щиком дефолту або очікувана його вартість після реструктуризації заборгованості. ? РІВЕНЬ ФІНАНСОВОГО РИЗИКУ [degree of financial risk] - основний показник, який використовується для оцінки окремих фінансових ризиків. Рівень фінансового ризику визначається як добуток ймовірності його виникнення на розмір можливих фінансових втрат при настанні ризикової події. ОБЛІК ВЕКСЕЛІВ [bills discounting] - операція банку (або іншого господарюючого суб'єкта) з викупу векселів у їх власників за певною (дисконтної) ціною в залежності від їх номіналу, терміну погашення і облікової вексельної ставки (при сумнівній платоспроможності векселедавця облікова ставка може включати премію за ризик). Перерахована операція може бути здійснена тільки з переказним векселем. Облік векселів є одним з методів рефінансування дебіторської заборгованості підприємства (прискорення її конверсії в грошові активи). ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА [account policies] - конкретні принципи, правила і процедури, прийняті перед-прийняттям для складання фінансових звітів. ФАКТОРИНГ (факторингових операцій) [factoring] - фінансова операція, що полягає в тому, що підприємство-продавець поступається банку (або спеціалізованої "фактор-фірмі" [factor-company]) право отримання грошових коштів по платіжних документах за поставлену продукцію. При проведенні такої операції банк (фактор-фірма) у термін до трьох днів відшкодовує підприємству-продавцеві основну частину суми боргу за такими платіжними документами за поставлену продукцію. За здійснювала-тичних такий комісійної операції банк (фактор-фірма) стягує з підприємства-продавця визначену плату (зазвичай у відсотках до суми платежу). Факторингова операція дозволяє підприємству-продавцю рефінансувати дебіторську заборгованість в короткі терміни. ФАКТОРИ КРИЗОВОГО ФІНАНСОВОГО РОЗВИТКУ [crisis financial development factors] - система умов кризового розвитку підприємства, що оцінюються в процесі діагностики фінансової кризи. У процесі вивчення та оцінки ці фактори поділяються на дві основні групи: 1) не залежать від діяльності підприємства (зовнішні або екзогенні фактори), 2) залежні від діяльності підприємства (внутрішні або ендогенні фактори). Фіксована ставка відсотку [fixed rate] - встановлювана відповідно до умов кредитного (депозитного) договору ставка відсотка, що не підлягає перегляду з майбутньому періоді. Фіктивне банкрутство [fictivious bankruptcy] - завідомо неправдиве оголошення про свою фінансову неспроможність з метою ухилення від оплати зобов'язань або шантажу кредиторів для отримання у них відстрочки платежів, зменшення суми основного боргу і т.п. Фіктивне банкрутство переслідується в кримінальному порядку. ФІНАНСОВА ГНУЧКІСТЬ [financial flexibility] - здатність підприємства швидко формувати необхідний обсяг фінансових ресурсів при несподіваній появі високоефективних фінансових пропозицій або нові можливості прискорення економічного розвитку. ФІНАНСОВА ІННОВАЦІЯ [financial innovation] - нові схеми здійснення фінансових операцій або нові фінансові інструменти, впроваджувані в практику фінансового менеджменту з метою зниження витрат, збільшення доходів і зменшення рівня фінансових ризиків підприємства. "ФІНАНСОВА ПІРАМІДА" [financial piramide] - один з методів фінансового шахрайства, заснований на залучення в псевдо-господарську діяльність підприємства все більшої кількості клієнтів (індивідуальних інвесторів) та оплати за рахунок частини нових грошових надходжень попередніх фінансових зобов'язань. ФІНАНСОВА ПОЗИЦІЯ [financial position] - стан обсягу та структури активів, капіталу, а також основних фінансових результатів діяльності підприємства на певну дату. Фінансова позиція є предметом аналізу та оцінки з метою виявлення реального фінансового стану підприємства. ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА [financial policy] - форма реалізації фінансової філософії та фінансової стратегії підприємства в розрізі окремих аспектів його фінансової діяльності. На відміну від фінансової стратегії в цілому, фінансова політика формується лише за окремими напрямками фінансової діяльності підприємства, що вимагає забезпечення найбільш ефективного управління для досягнення головної стратегічної мети цієї діяльності. ФІНАНСОВА САМОСТІЙНІСТЬ [financial auto-nomy] - характеристика здатності підприємства забезпечувати свій економічний розвиток, орієнтуючись на використання переважно власних джерел формування фінансових ресурсів, що мінімізує загрозу його банкрутства. ФІНАНСОВА УГОДА [financial transaction] - контракт підприємства з іншими зацікавленими господарюючими суб'єктами, спрямований на уста-Постановою, припинення або зміна їх прав і обов'язків щодо фінансових інструментів, що обертаються на різних сегментах фінансового ринку. ФІНАНСОВА СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА [financial srtucture of company] - система пропорцій і співвідношень основних фінансових показників, що характеризують структуру активів підприємства і використовуваного ним капіталу. ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ [financial stability] - характеристика стабільності фінансового становища підприємства, що забезпечується високою часткою власного капіталу в загальній сумі використовуваних фінансових засобів. Оцінка рівня фінансової стійкості підприємства здійснюється з використанням великої системи показників. ФІНАНСОВА ФІЛОСОФІЯ ПІДПРИЄМСТВА [financial philosophy of company] - система основоположних принципів здійснення фінансової діяльності підприємства, визначених його "місією" (головною метою функціонування) і фінансовим менталітетом його засновників і менеджерів. Фінансова філософія підприємства отримує свою реалізацію у фінансовій стратегії і політики по окремих аспектах фінансової діяльності. ФІНАНСОВЕ РІВНОВАГА [financial equilibrum] - характеристика стану фінансової діяльності підприємства, при якому потреба в прирості основного обсягу активів балансується з можливостями формування їм фінансових ресурсів за рахунок власних джерел. Для оцінки та забезпечення досягнення фінансової рівноваги використовуються спеціальні методи. ФІНАНСОВИЙ СТАН [financial situation] - рівень збалансованості окремих структурних елементів активів і капіталу підприємства, а також рівень ефективності їх використання. Оптимізація фінансового стану підприємства є одним з основних умов успішного його розвитку в майбутній перспективі. Водночас кризовий фінансовий стан підприємства створює серйозну загрозу його банкрутства. ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ [financial investment] - вкладення капіталу в різні фінансові інструменти, головним чином у цінні папери. По періоду інвестування розрізняють короткострокові фінансові інвестиції (інвестування коштів на період до одного року) і довгострокові фінансові інвестиції (інвестування коштів на період більше одного року). Для зниження рівня ризику фінансові інвестиції здійснюються зазвичай в різноманітні фінансові інструменти, сукупність яких формує інвестиційний портфель. ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ [financial institution] - основні оператори на фінансовому ринку, предметом діяльності яких є залучення вільних грошових коштів та їх використання па фінансування, кредитування та інші операції із застосуванням різноманітних фінансових інструментів. Основними фінансовими інститутами є банки, страхові компанії, інвестиційні компанії, пенсійні фонди та інші аналогічні заклади. ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ [financial instruments] - документи, що мають грошову вартість (або підтверджують рух грошових коштів), за допо-могою яких здійснюються операції на фінансовому ринку. До основних фінансових інструментах належать первинні та похідні цінні папери, свідоцтва про депозитний вклад, кредитні договори, страхові поліси і т.п. ФІНАНСОВІ КОЕФІЦІЄНТИ [financial ratios] - широка система фінансових показників, що характеризують співвідношення основних результатів фінансової діяльності підприємства, окремих структурних елементів використовуваних активів і капіталу. Фінансові коефіцієнти широко використовуються в процес проведення аналізу фінансового стану підприємства і різних аспектів його фінансової діяльності. ФІНАНСОВІ ПОСЕРЕДНИКИ [financial intermediaries] - оперують на фінансовому ринку инвестицион-но-кредитні фінансові інститути, що забезпечують посередницьку зв'язок між покупцями і продавцями фінансових інструментів, між позичальниками і кредиторами. Предметом діяльності фінансових посередників є акумулювання грошових коштів індивідуальних інвесторів та їх використання для інвестування та кредитування Частина фінансових посередників - інвестиційні фонди та інвестиційні компанії - залучають грошові кошти шляхом випуску цінних паперів - інвестиційних сертифікатів ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ [sources of financing] - сукупність грошових коштів, що формуються з метою фінансування розвитку підприємства в майбутньому періоді Фінансові ресурси підприємства формуються за рахунок різних джерел, що прийнято поділяти на власні і позикові, внутрішні та зовнішні ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ [financial analysis] - процес дослідження фінансового стану та основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного розвитку. ФІНАНСОВИЙ ІНЖИНІРИНГ [financial engineering] - процес цілеспрямованої розробки нових фінансових інструментів або нових схем здійснення фінансових операцій. "ФІНАНСОВИЙ КЛІМАТ" ["financial climat"] - система правових та економічних умов здійснення фінансової діяльності в країні окремими суб'єктами господарювання, що істотно впливають на рівень прибутковості і ризику фінансових операцій, ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЛІНГ [financial controlling] - система контролю, що забезпечує концентрацію контрольних дій на найбільш пріоритетних напрямках фінансової діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних її результатів від передбачених та прийняття оперативних управлінських рішень, що забезпечують її нормалізацію. ФІНАНСОВА КРИЗА ПІДПРИЄМСТВА [financial crisis of company] - одна з найбільш серйозних форм порушення фінансової рівноваги підприємства, що відображає циклічно виникають протягом його життєвого циклу під впливом різноманітних факторів протиріччя між фактичним станом його фінансового потенціалу і необхідним обсягом фінансових потреб, несучу найбільш небезпечні потенційні загрози його функціонуванню. ФІНАНСОВИЙ ЛЕВЕРИДЖ [financial leverage] - фінансовий механізм управління рентабельністю власного капіталу за рахунок оптимізації співвідношення використовуваних власних і позикових фінансових коштів. Результат цього управління оцінюється за допомогою показника "ефект фінансового левериджу". ФІНАНСОВИЙ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ [financial risk-management] - система принципів і методів раз-ництва і реалізації ризикових фінансових рішень, що забезпечують всебічну оцінку різних видів фінансових ризиків і нейтралізацію їх можливих негативних фінансових наслідків. ФІНАНСОВИЙ РИЗИК ПІДПРИЄМСТВА [financial risk of company] - результат вибору власниками або менеджерами підприємства альтернативного фінан-сового рішення, спрямованого на досягнення ж-гавкотом цільового результату фінансової діяльності при ймовірності понесення економічного збитку (фінансових втрат) в силу невизначеності умов його реалізації. ФІНАНСОВИЙ РИНОК [financial market] - ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу виступають різноманітні фінансові інструменти і фінансові послуги. Флоут [float] - сума грошових коштів підприємства, пов'язана у вже виписаних платіжних документах - дорученнях (чеках, акредитивах тощо), але ще не інкасована їх одержувачем. Флоут по конкретному платіжним документом можна розглядати як період часу між його випискою по конкретному платежу і фактичною її оплатою. Максимізуючи флоут (період проходження бугая-санних платіжних документів до їх оплати) підпри-ємство може відповідно знизити суму середнього залишку своїх грошових активів. Тому флоут є одним з інструментів управління денеж-ними активами підприємства. ФОРС-МАЖОР [force-majeure] - термін, що характеризує обставини непереборної сили (пожежа, стихійні лиха, військові дії тощо), при настанні яких виконання зобов'язань за контрактом будь-яким контрагентом неможливо в повному обсязі або частково. ФОРФЕЙТИНГ [forfeiting] - фінансова операція з рефінансування дебіторської заборгованості за товарним (комерційним) кредитом шляхом передачі (індосаменту) переказного векселя на користь банку (із сплатою банку відповідного комісійної винагороди). В результаті форфетирования за-боргованість покупця по товарному (комерційно-му) кредиту трансформується в заборгованість фі-нансових (на користь банку). Форфейтинг найбільшого поширення набув при здійсненні зовніш-неекономічних операцій. За своєю суттю форфейтинг поєднує в собі елементи факторингу (але тільки за наданим товарним кредитом, а не за розрахунками за поточні поставки продукції) та обліку векселів (але з їх індосаментом тільки на користь банку). ФРАНШИЗА [franchise] - особливе право або спеціальний привілей (пільга), обумовлені умовами контракту (наприклад, привілеї, що надаються андеррайтеру при розповсюдженні цінних паперів нової емісії; страхова франшиза тощо). ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ АНАЛІЗ [fundamental analysis] - система методів дослідження кон'юнктури фінансового ринку, заснована на вивченні впливу окремих факторів на розглянуті його показники - рівень цін, обсяг попиту і т.п. Хеджер [hedger] - учасник фінансового ринку, який займає певні позиції по базисних активів і прагне застрахувати їх від несприятливої зміни цін на ці активи. ХЕДЖУВАННЯ [hedging] - метод страхування цінового ризику по операціях на біржі (товарної, фондо-вої) шляхом проведення протилежних операцій з різними видами біржових контактів. Розрізняють хеджування купівлею [buying hedging] і хеджування продажем [selling hedging] ф'ючерсних контрактів. ЦІЛЬОВА СУМА ПРИБУТКУ [target profit; purpose-oriented profit] - планова сума прибутку, що забезпечує її ув'язку з цілями розвитку підприємства в майбутньому періоді. Основою цього методу планування є попереднє визначення потреби у власних фінансових ресурсах, які формуються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства (чистий прибуток). Розрахунок ведеться по кожному елементу цієї потреби (про-виробничій розвиток; виплата доходу власникам майна; участь у прибутку персоналу тощо). Сумарна потреба в коштах, які формуються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, являє собою цільової розмір чистого прибутку підприємства в плановому періоді. ЦІЛЬОВА СТРУКТУРА КАПІТАЛУ [purpose-oriented structure of capital] - один з внутрішніх фінансових нормативів підприємства, відповідно до якого формується співвідношення влас-ного і позикового капіталу на майбутній період. ЦІНОВОЇ РИЗИК [price risk] - ймовірність виникнення непередбачених фінансових втрат від зміни рівня цін на продукцію або окремі фінансові інструменти в майбутньому періоді або проведенні операцій купівлі-продажу. Розрізняють ціновий ризик ринку акцій [equity risk), ціновий ризик похідних фінансових інструментів [derivative risk], ціновий ризик товарного ринку [commodity risk]. Ціновий ризик може бути застрахований підприємством шляхом здійснення операції хеджування. "ЦЕНТР ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ" [responsibility centre] - структурний підрозділ підприємства, яке повністю контролює ті чи інші аспекти фінансовій діяльності, а його керівник самосто-стійно приймає управлінські рішення в рамках від їх аспектів і несе повну відповідальність за виконання доведених йому планових (нормативних) фінансових показників. Центри відповідальності можуть бути створені на підприємстві у формі центрів доходу; центрів витрат; центрів прибутку; центрів інвестицій. Чистий грошовий потік [net cash flow] - різниця між позитивним і негативним грошовими потоками в розглянутому періоді часу. Основу чистого грошового потоку з операційної діяльності складає сума чистого прибутку і амортизаційних відрахувань. Еквіваленти грошових коштів [cash equivalents] - короткострокові високоліквідні інвестиції підприємства, які вільно конверсіруются в заздалегідь відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. '' ЕФЕКТИВНИЙ РИНОК "[efficient market] - економічна теорія, відповідно до якої інвестиційний ринок вважається ефективним, якщо рівень ринкових цін на окремі фінансові інструменти на ньому швидко реагує на зовнішню інформацію (при повному доступі учасників ринку до інформації). | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||