Головна
Головна → 
Фінанси → 
Бухгалтерський облік. Аудит → 
« Попередня Наступна »
В.А. Єрофєєва, В.А. Піскунов, Т.А. Битюкова. АУДИТ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ, 2009 - перейти до змісту підручника

9.3. Тестування окремих положень облікової політики


Тестування допомагає аудитору виявити, які з аспектів облікової політики відображені не в повній мірі.
Для оцінки повноти та правильності положень облікової політики аудитор повинен переконатися, що в розпорядчих документах по обліковій політиці міститься інформація, що обгрунтовує вибір організацією способів бухгалтерського обліку:
варіантність яких передбачена нормативними документами з бухгалтерського обліку та звітності;
опис яких відсутня в нормативних актах;
варіантність яких випливає із суперечливості й недосконалості законодавства;
особливості застосування способів обліку виходячи із специфіки умов господарювання, галузевої належності та інших умов.
Якщо організація самостійно розробляє ті чи інші способи бухгалтерського обліку, то аудитор повинен перевірити, чи відповідають вони допущенням і вимогам, встановленим нормативними документами з бухгалтерського обліку.
Невідповідність положень наказу (розпорядження) про облікову політику чинним нормативним актам можна виявити при тестуванні. Одна з причин таких невідповідностей - несвоєчасність внесення коригувань у зв'язку із змінами в нормативних актах.
Інформація про облікову політику як невід'ємна складова пояснень до бухгалтерської звітності виступає одним з об'єктів аудиторської перевірки.
З одного боку, в процесі аудиту слід встановити відповідність обраної облікової політики характеру та умовам діяльності організації, а також діючими правилами і загальновизнаним процедурам. Аудитор повинен оцінити використовувані способи ведення бухгалтерського обліку з точки зору раціональності та економічності побудованого на їх основі облікового процесу, впливу на формування повної і достовірної картини майнового і фінансового стану організації. При цьому слід оцінити відповідність витрат на здійснення облікової політики необхідної потреби в інформації про діяльність організації для цілей управління. Результати такої перевірки в цілому повинні знайти відображення в аналітичній частині аудиторського висновку і носити конфіденційний характер. Невідповідності істотного характеру повинні знайти відображення у підсумковій частині аудиторського висновку.
З іншого боку, аудитору необхідно висловити свою думку про достовірність звітності та її відповідності реальному стану справ в організації. Думка аудитора про достовірність відображення облікової політики служить основою висновків і дій контрагентів організації. Користувач бухгалтерської звітності повинен бути впевнений у надійності не тільки числових даних, але і пояснень до них, тобто інформації, що розкриває облікову політику, на основі якої сформована звітність.
Аудиторський висновок, що підтверджує достовірність бухгалтерської звітності, має поширюватися в рівній мірі і на інформацію про облікову політику. При виявленні невідповідності пояснень до бухгалтерської звітності реально використовуваним організацією способів ведення бухгалтерського обліку необхідно зробити особливі застереження в підсумковій частині аудиторського висновку.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz