4.4. Трудові ресурси
Населення Землі в XX в. збільшилася з 1,6 до 6 млрд людей. Зростання населення в окремих країнах і регіонах відбувається дуже нерівномірно.
Темпи приросту населення в розвинених країнах залишаються в останні два десятиліття стабільно низькими. Різко сповільнилися темпи приросту в державах з перехідною економікою, а в Росії, у ряді країн СНД, Балтії та Східної Європи намітилася ес-тественно спад населення. Сповільнилися темпи зростання населення і в країнах, що розвиваються, в основному за рахунок Східної (включаючи Китай) і Південно-Східної Азії, а також Латинської Америки.
В результаті посилилася диспропорція у розподілі населення Землі між основними групами країн. Головним наслідком цього стала неухильно збільшується концентрація трудових ресурсів світу в країнах, що розвиваються. Причому 2/3 світових ресурсів робочої сили припадає на країни з найнижчими показниками ВВП на душу населення.
Вікова структура населення. Вікова структура населення світу впливає на долю і чисельність економічно активного населення, Виділяються два основних типи вікової структури.
Перший тип, який характерний для більшості країн, що розвиваються, відрізняється дуже високою часткою дитячих віку і невеликою часткою людей похилого віку (65 років і старше).
Втор, ой тип, характерний для промислово розвинених країн і держав з перехідною економікою, відзначений, навпаки, зниженою часткою дитячих віку і високою часткою літніх людей.
Як демографічне омолодження населення (перший тип відтворення), так і демографічне старіння (другий тип відтворення) тягнуть за собою ряд негативних наслідків для динаміки трудових ресурсів. Зважаючи надзвичайно високу частку дітей і підлітків у населенні країн, що розвиваються для цих країн характерний низький питома вага осіб працездатного віку. Так, в Нігерії з обший чисельності населення на осіб працездатного віку припадало, за даними перепису, в 1991 р. 48,4%, а на дітей і підлітків молодше 15 років - 47,0%. Індія, де на частку дітей в 1995 р. припадало 35,2% населення, не в змозі щорічно будувати 130 тис. нових шкіл, підготовляти 400 тис. учителів, створювати 5 млн робочих місць. Навпаки, в індустріальних країнах, а також у країнах з перехідною економікою посилюється демографічне старіння населення. Відповідно до критерію ООН населення вважається демографічно старим, якщо частка осіб у віці 60 років і старше становить 12% і вище стосовно до всього населення. Ця частка досягла у Швеції 22,1%, у Німеччині - 20,1, Японії - 19,9, Росії - 16,6%.
Економічно активне населення. Економічно активне населення включає зайнятих і шукають роботу, тобто це лише основна частина ресурсів, так як решта працездатне населення вчиться, зайнято лише домашнім господарством або служить у збройних силах і т.д. Економічно активне населення світу в 1997 р. оцінювалося в 2784 млн осіб, що становило 47,8% всього населення світу, в тому числі чоловіків - 60%, жінок - 40% (табл. 4.2).
Таблиця 4.2 Трудові ресурси ряду країн світу в 1997 р.
Темпи приросту економічно активного населення знизилися в середньому з 2,0% в 1980-і роки до 1, 6% в 1990-і роки, що пов'язано з деяким уповільненням темпів приросту населення в світі. У розвинених країнах зосереджено всього 16% економічно активного населення світу. Основна частка трудових ресурсів світу припадає на Східну і Південно-Східну Азію (35%), Південну Азію (20%) і Тропічну Африку (10%).
Рівень освіти. Для розвинених і більшості країн з перехідною економікою характерний високий відсоток зайнятого населення, що отримав вищу і середню спеціальну освіту. Так, частка осіб з такою освітою в Росії становить 51% загальної чисельності зайнятих. Хоча розвинені країни значно поступаються державам, що розвиваються по чисельності трудових ресурсів, вони випереджають останні за якістю робочої сили - загальноосвітнього рівня, чисельності висококваліфікованих фахівців, мобільності робочої сили.
У країнах якість трудових ресурсів багато в чому визначається не стільки наявністю вищої та середньої освіти, скільки просто рівнем грамотності. У цих країнах рівень грамотності в середині 1990-х років становив,% до загальної чисельності дорослого населення: чоловіки - 78,4 і жінки - 60,3. Велика частка неписьменних у працездатному населенні країн Південної, Західної Азії та Тропічної Африки. Низький рівень грамотності населення багатьох країн визначає вельми невисоку продуктивність праці, веде до консервації застарілих форм господарювання, блокує технічний прогрес.
Професійна структура робочої сили. Зміни в професійній структурі проявляються у зміні співвідношення чисельності зайнятих за різними професіями, утворення нових та зникнення старих професій.
Найважливіша з діючих у цій галузі тенденцій полягає в зниженні у всіх країнах частки сільськогосподарських професій і збільшенні частки працівників сфери послуг, причому чим вище рівень розвитку економіки країни, тим ця тенденція проявляється сильніше.
Зайнятість працівників сфери послуг зростає і абсолютно, і стосовно у всіх групах країн як наслідок процесу постіндустріалізації.
Робочі в промисловості, будівництві, на транспорті (індустріальні робітники) становлять найчисленнішу професійну категорію економічно активного населення в розвинених і постсоціалістичних країнах. Але в обох групах країн відбувається скорочення частки цієї категорії зайнятих, викликане переміщенням робочої сили в сферу послуг. Технічний прогрес призводить і до суттєвих змін професійного складу індустріальних робітників. У розвинених країнах відбувається процес заміщення напівкваліфікованої робочий сили кваліфікованої, а також витіснення з виробництва ряду перш масових професій (шахтарів, швачок, теслярів та ін.) Одночасно зростає чисельність і частка кваліфікованої робочої сили. Зрушення в структурі робочої сили обумовлюють першочерговість вирішення проблеми професійної підготовки та перенавчання кадрів в розвинених країнах і країнах з перехідною економікою відповідно до мінливих змістом праці, масовим утворенням нових професій і спеціальностей. У США в результаті структурної перебудови економіки щорічно витісняються з виробництва від 1 млн до 2 млн працівників, професійна пе-реподготовка яких, особливо осіб старшого віку, вкрай за-важко. У країнах з перехідною економікою, включаючи Росію, в 1990-і роки відбувалося масове перенавчання працівників професіями, що користуються попитом в ринковій системі (бухгалтер, аудитор та ін.)