Головна
Головна → 
Фінанси → 
Бухгалтерський облік. Аудит → 
« Попередня Наступна »
В. Д. Ковальова, В.В. Хісамудінов. Облік, аналіз і аудит операцій з цінними паперами: навчальний посібник., 2010 - перейти до змісту підручника

9.4. Облік у векселедержателя

Коли підприємство отримує вексель за продані товари, у нього змінюється структура дебіторської заборгованості. Продавець переводить суму заборгованості за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) з одного субрахунку рахунку 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» на інший. В обліку при цьому робиться запис за дебетом рахунка 62 субрахунок «Векселі одержані» і кредиту рахунку 62 субрахунок «Розрахунки за продані товари (роботи, послуги)» - відображено отриманий вексель. По закінченні вексельного терміну підприємство-може пред'явити вексель для оплати векселедавцю (якщо вексель простий) або платнику (якщо вексель перекладної). Дисконтний вексель повинен бути оплачений за номіналом, а процентний - разом з відсотками. Це оформляється наступним проведенням:
Д 51 - До 62 субрахунок «Векселі одержані» - оплачений вексель. Різниця між сумою, зазначеною в векселі, і сумою заборгованості за поставлені товарно-матеріальні цінності збільшує виручку. Виручка визнається такою в бухгалтерському обліку, якщо:
| організація має право на отримання цієї виручки, що випливає з конкретного договору або підтверджений іншим відповідним чином;.
І сума виручки може бути визначена.
Виходячи з цього вексель з дисконтом відображається у складі виручки за номінальною вартістю, так як у векселі вказана конкретна сума дисконту та у підприємства є право на отримання цієї суми. Якщо ж вексель відсотковий, то вважати передбачуваний дохід у вигляді відсотків виручкою до пред'явлення векселя до платежу неправомірно. Адже право на отримання відсотків за векселем виникає тільки при пред'явленні векселя до погашення. До того ж заздалегідь не відома сума відсотків, так як в процентних векселях не вказується конкретний термін погашення. Отже, додаткова виручка у вигляді відсотків виникає тільки при пред'явленні векселя до погашення. В обліку робиться такий запис:
Д 62 субрахунок «Розрахунки за продані товари (роботи, послуги)» - До 91 субрахунок «Інші доходи» - відображено дохід за векселем. З суми векселя векселедержатель обчислює ПДВ. У який момент ПДВ має нараховуватися до бюджету, залежить від методу, яким організація визначає виручку для обчислення податків. Якщо виручка визначається способом «по оплаті», то ПДВ з виручки обчислюється в тому звітному періоді, в якому вексель погашено або переданий за індосаментом. Якщо способом «по відвантаженню», то ПДВ повинен бути обчислений в момент відвантаження товарів.
Векселедавець може видати вексель в обмін на отриману позику. Такий вексель векселедержатель повинен враховувати як фінансове вкладення.
Фінансові вкладення приймаються до обліку в сумі фактичних витрат для інвестора, тобто у розмірі виданої позики. При видачі позики в обліку провадяться записи: Д 58 субрахунок «Видані позики» - До 51 - виданий позику; Д 58 субрахунок «Векселі отримані» - К 58 субрахунок «Видані позики» - отримано вексель у забезпечення платежу по позиці.
Плата за користування позиковими засобами, забезпеченими векселем, може бути оформлена у вигляді дисконту або у вигляді відсотків. Виникає питання: чи повинно підприємство відображати цей дохід до погашення векселя? Згідно п. 73 Положення про бухгалтерський облік та бухгалтерської звітності, заборгованість за отриманими позиками і кредитами показується з урахуванням належних на кінець звітного періоду відсотків. У даному пункті йдеться про отримані позиках, тобто про облік у позичальника. Вказівок на те, що так само має враховувати відсотки і позикодавець, в цьому документі немає. У позикодавця дохід має відображатися тоді, коли він отримає право на цей дохід. А право на отримання доходу у вигляді дисконту або відсотка, як і всієї суми за векселем, виникає при пред'явленні векселя до платежу. Тому доходи за векселем повинні відображатися у бухгалтерському обліку тільки при пред'явленні векселя до платежу. Ці доходи відносяться до інших і обкладаються податком на прибуток у загальновстановленому порядку. Дані доходи не обкладаються ПДВ, так як виданий у забезпечення зай-'ма вексель не пов'язаний з реалізацією товарів (робіт, послуг). Погашення векселя не є процесом реалізацій, тому вибуття векселя в цьому випадку не оформляється проводками по рахунках реалізації. Векселедержатель при цьому робить такий запис:
Д51 - До 58 субрахунок «Векселі одержані» - погашений позику.
Якщо виплачується дохід, то додатково проводиться такий запис:
Д 58 - До 91 - відображено дохід.
Може скластися ситуація, коли позикодавець буде згоден на погашення векселя на меншу суму, ніж величина виданого позики. При цьому повинні проводитися такі записи:
Д 51 - До 58 субрахунок «Векселі одержані» - оплачений вексель;
Д 80 - До 58 субрахунок «Векселі одержані» - відображена різниця між виданими позикою та отриманими коштами.
Вексель може бути переданий третій особі до настання строку погашення векселя векселедавцем-позичальником. У цьому випадку вибуття векселя оформляється як реалізація векселя третьої особи. Виробляються такі проводки:
Д 58 субрахунок «Видані позики» - До 51 - виданий позику;
Д 58 субрахунок «Векселі отримані» - К 58 субрахунок «Видані позики »- отримано вексель у забезпечення платежу за позикою;
Д 51 - До 58 субрахунок« Видані позики »- відображено погашення векселя на суму виданого позики;
Д 58 субрахунок «Видані позики» - До 80 - відображено дохід по позиці.
Слід зазначити, що векселі третіх осіб є для підприємства цінними паперами і повинні обліковуватися на рахунку фінансових вкладень за фактичною вартістю придбання. Фінансові вкладення приймаються до бухгалтерського обліку в сумі фактичних витрат для інвестора. Фактичними витратами на придбання цінних паперів можуть бути:
суми, що сплачуються згідно з договором продавцю;
суми, що сплачуються спеціалізованим організаціям та іншим особам за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням цінних паперів;
винагороди, що сплачуються посередницьким організаціям, за участю яких придбані цінні папери;
витрати по сплаті відсотків по.заемним засобів, які використовуються на придбання цінних паперів до прийняття їх до бухгалтерського обліку.
'. Фактичні витрати складаються не тільки з фактичної оплати, а й з кредиторської заборгованості за вексель.
Балансова вартість векселів третіх осіб, отриманих за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги), дорівнює вартості цих товарів (робіт, послуг). При цьому отримання векселя розцінюється як погашення заборгованості покупця.
При будь-якому способі вибуття векселя (продаж, міна, погашення тощо) проводяться такі бухгалтерські записи:
Д 91 - До 58 - списана балансова вартість векселя;
Д 76 - До 91 - відображено продажна вартість векселя;
Д 91, (99) - К 99 (91) - відображено фінансовий результат.
Далі в залежності від способу оплати погашається заборгованість за векселем і робиться запис:
Д 51 - До 76 - отримані грошові кошти;
Д 60 (76) - До 76 проведений взаємозалік.
При реалізації векселя за кошти запитань у бухгалтерів, як правило, не виникає. Питання виникають при придбанні за вексель товарів (робіт, послуг) з вхідним ПДВ. А саме: в який момент і в якому розмірі приймати до відрахування сплачений допомогою векселя ПДВ?
Порядок вирахування ПДВ регламентовано п. 2 ст. 172 НК РФ. Якщо платник податків розраховується за придбані їм товари (роботи, послуги) власним майном (у тому числі векселем третьої особи), то суми податку, що підлягають відрахуванню, обчислюються виходячи з балансової вартості майна, переданого в рахунок оплати товарів. В даному випадку це вартість, за якою вексель обліковується на рахунку 58.
Якщо платник податків-векселедавець розраховується за прио винаходом їм товари (роботи, послуги) власним векселем (або векселем третіх осіб, отриманими в обмін на власний вексель), то до відрахування приймаються суми податку, обчислені виходячи із сум, фактично сплачених ним за власним векселем.
Платник податків-індосант, який розраховується за товари векселем третіх осіб, має право на відрахування сум податку в момент передачі цього векселя в оплату придбаних ним товарів (робіт, послуг). Проте зробити це він може за умови, що зазначений вексель покупець-індосант раніше отримав як оплати за відвантажені їм товари, виконані роботи та надані послуги. У цьому випадку сума податку на балансі індосанта приймається до відрахування тільки в межах вартості придбаних (прийнятих до обліку) товарів (робіт, послуг), що не перевищує вартості відвантажених раніше товарів (виконаних робіт, наданих послуг), за які було отримано вексель.
Вексель може вибувати не тільки при його продажі або обмін на товари. Він може і просто погашатися, У цьому випадку векселедержатель пред'являє вексель до оплати векселедавцю (якщо це простий вексель) або платнику (якщо вексель перекладної) при наступле нии терміну платежу. Погашення векселя за взаємною домовленістю сторін може здійснюватися в будь-якій формі, передбаченої ГК РФ: грошовими коштами, взаємозаліком, зустрічної поставкою, цессией та ін Сума погашення також може відрізнятися від номіналу (за згодою пред'явника), платежі можуть проводитися по частинах. При погашенні векселя виробляються ті ж проводки, що і при будь-якому іншому способі вибуття.
Придбання за вексель третіх осіб товарів (робіт, послуг) рекомендується оформляти двома договорами: купівлі-продажу векселя та купівлі-продажу товару (роботи, послуги). Це дозволить уникнути проблем, що виникають при проведенні бартерних угод. До того ж, якщо у підприємства немає договору купівлі-продажу векселя, у нього не буде підстав списати збитки від реалізації векселів за рахунок прибутку від їх реалізації, як це було показано в попередніх прикладах. Тому рекомендується замість одного договору міни (так часто оформляються подібні угоди) з формулюванням «сторона 1 передає сто-Рона 2 вексель такий-то з номіналом таким-то і отримує товар такий-то вартістю такий-то» оформити два договори купівлі-продажу. За першим договором «сторона 1 передає боці 2 вексель такий-то з номіналом таким-то договірною вартістю такий-то». За другим договором «сторона 2 передає стороні 1 товар за такою-то договірної вартості». Слід зазначити, що вексель третіх осіб, отриманий в якості авансового платежу за товари, може бути переданий іншій особі ще до моменту поставки товару покупцеві.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz