| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Спрощена система оподаткування (ССО) | ||
|
Застосування спрощеної системи, перехід до спрощеної системи оподаткування або повернення до загального режиму оподаткування здійснюється організаціями та індивідуальними підприємцями добровільно в порядку, передбаченому главою 26.2 НК (п. 1 ст. 346.11 НК). Застосування спрощеної системи оподаткування організаціями передбачає заміну сплати податку на прибуток організацій, ПДВ, податку з продажів, податку на майно організацій і ЕСН сплатою єдиного податку, що обчислюється за результатами господарської діяльності організацій за податковий період. Організації, які застосовують спрощену систему оподаткування, виробляють сплату страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування відповідно до законодавства РФ. Інші податки сплачуються організаціями, що застосовують спрощену систему оподаткування, відповідно до загального режиму оподаткування (п. 2 ст. 346.11 НК). Застосування спрощеної системи оподаткування індивідуальними підприємцями передбачає заміну сплати податку на доходи фізичних осіб (щодо доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності), ПДВ, податку з продажів, податку на майно (щодо майна, використовуваного для здійснення підприємницької діяльності) та ЄСП з доходів, отриманих від підприємницької діяльності, а також виплат та інших винагород, нарахованих ними на користь фізичних осіб, сплатою єдиного податку, що обчислюється за результатами господарської діяльності за податковий період. Індивідуальні підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, виробляють сплату страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування відповідно до законодавства РФ. Інші податки сплачуються індивідуальними підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування, відповідно до загального режиму оподаткування (п. 3 ст. 346.11 НК). Для організацій і індивідуальних підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, зберігаються діючі порядок ведення касових операцій і порядок подання статистичної звітності. Організації та індивідуальні підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, не звільняються від виконання обов'язків податкових агентів, передбачених НК (пп. 4, 5 ст. 346.11 НК). Відповідно до пп. 1, 2 ст. 346.12 НК платниками податків єдиного податку визнаються організації та індивідуальні підприємці, які перейшли на спрощену систему оподаткування і застосовують її в порядку, встановленому главою 26.2 НК. Організація має право перейти на спрощену систему оподаткування, якщо за підсумками дев'яти місяців того року, в якому організація подає заяву про перехід на спрощену систему оподаткування, дохід від реалізації, який визначається відповідно до ст. 249 НК, не перевищив 11 млн (без урахування податку на додану вартість та податку з продажів). У ст. 346.12-346.13 НК визначено коло осіб, які не вправі застосовувати УСН, а також порядок і умови початку та припинення застосування УСН. Починаючи з 1 січня 2005 р. для всіх платників податків, які застосовують УСН, об'єктом оподаткування визнається дохід, зменшений на величину витрат (ст. 6 Федерального закону від 24 липня 2002 р. № 104-ФЗ). У главі 26.2 НК встановлені: порядок визначення та визнання доходів при ССО; порядок визначення та визнання витрат при УСН; особливості податкового обліку витрат на придбання основних засобів при ССО. Податкова база за ССО визначається відповідно до ст. 346.18 НК. У разі, якщо об'єктом оподаткування є доходи організації або індивідуального підприємця, податковою базою визнається грошове вираження доходів організації або індивідуального підприємця. У разі, якщо об'єктом оподаткування є доходи організації або індивідуального підприємця, зменшені на величину витрат, податковою базою визнається грошове вираження доходів, зменшених на величину витрат. Доходи і витрати, виражені в іноземній валюті, враховуються в сукупності з доходами, вираженими в рублях. При цьому доходи і витрати, виражені в іноземній валюті, перераховуються в рублі за офіційним курсом ЦБ РФ, встановленому відповідно на дату отримання доходів і (або) дату здійснення витрат. Доходи, отримані в натуральній формі, враховуються за ринковими цінами. При визначенні податкової бази доходи і витрати визначаються наростаючим підсумком з початку податкового періоду. Платник податків, який застосовує в якості об'єкта оподаткування доходи, зменшені на величину витрат, сплачує мінімальний податок. Платник податків, який використовує в якості об'єкта оподаткування доходи, зменшені на величину витрат, має право зменшити податкову базу на суму збитку, отриманого за підсумками попередніх податкових періодів, в яких платник податків застосовував ССО і використовував в якості об'єкта оподаткування доходи , зменшені на величину витрат. Під збитком розуміється перевищення витрат, визначених відповідно до ст. 346.16 НК, над доходами, визначеними відповідно до ст. 346.15 НК. Зазначений збиток не може зменшувати податкову базу більш ніж на 30%. Решта збитку може бути перенесена на наступні податкові періоди, але не більше ніж на 10 податкових періодів. Платник податків зобов'язаний зберігати документи, що підтверджують обсяг понесеного збитку і суму, на яку було зменшено податкова база по кожному податковому періоду, протягом усього терміну використання права на зменшення податкової бази на суму збитку. Збиток, отриманий платником податку при застосуванні загального режиму оподаткування, не приймається при переході на ССО. Збиток, отриманий платником податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, не приймається при переході на загальний режим оподаткування. У разі, якщо об'єктом оподаткування є доходи, податкова ставка встановлюється у розмірі 6%. У разі, якщо об'єктом оподаткування є доходи, зменшені на величину витрат, податкова ставка встановлюється у розмірі 15% (ст. 346.20 НК). У главі 26.2 встановлені: порядок обчислення і сплати податку при УСН; особливості обчислення податкової бази при переході із загального режиму оподаткування на ССО і назад. Платники податків-організації після закінчення податкового (звітно-го) періоду подають податкові декларації до податкових органів за місцем свого знаходження. Податкові декларації за підсумками податкового періоду подаються платниками податків-організаціями не пізніше 31 березня року, наступного за минулим податковим періодом. Податкові декларації за підсумками звітного періоду подаються не пізніше 25 днів з дня закінчення відповідного звітного періоду. Платники податків - індивідуальні підприємці після закінчення податкового періоду подають податкові декларації до податкових органів за місцем свого проживання не пізніше 30 квітня року, наступного за минув-шим податковим періодом. Податкові декларації за підсумками звітного періоду подаються не пізніше 25 днів з дня закінчення відповідного звітного періоду. Форма податкових декларацій та порядок їх заповнення затверджуються МНС (ст. 346.23 НК). Платники податків зобов'язані вести податковий облік показників своєї діяльності, необхідних для обчислення податкової бази та суми податку, на підставі книги обліку доходів і витрат. Форма книги обліку доходів і витрат і порядок відображення в ній господарських операцій організаціями та індивідуальними підприємцями, які застосовують УСН, затверджуються МНС за погодженням з Мінфіном (ст. 346.24 НК). | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||