Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Щербина Л. В.. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ІСТОРІЇ ЕКОНОМІКИ, 2008 - перейти до змісту підручника

6. Посилення монополій внаслідок розукрупнення середніх підприємств

Одна з глобальних проблем економічної теорії - проблема мінімального ефективного розміру підприємства. З економічної теорії розглядають позитивний і негативний ефекти зростання масштабів виробництва, відносячи до пер-вому з них:
спеціалізацію праці;
спеціалізацію управлінського персоналу;
ефективне використання капіталу;
можливість виробництва побічних продуктів, - а ко
другий - тимчасове зниження ефективності управлінського контролю.
Нові замовлення приносили додатковий прибуток, яку госпрозрахункові підприємства направляли на розвиток не тільки технічні бази, а й соціальну інфраструктури - будівництво спортивних майданчиків, баз відпочинку, дитячих оздоровчих таборів, санаторіїв. В результаті процвітаючі підприємства, кількість яких постійно зростала (наприклад, у промисловості, - 84% в 1980 р. і 91% в 1988 р.; будівельно - монтажних організацій - 69% і 92%; радгоспів - 44% і 94% відповідно; підприємств зв'язку - 90% і 97%; підприємства побутового обслуговування населення - 73% і 83%; підприємств постачання і побуту - 74% і 79% ставали ще могутніше і сучасніше).
Кінець 1980-х - початок 1990-х рр.. були ознаменовані прагненням і збільшенню якості товаровиробників та ліквідації монополій. Більшою мірою наївно - економічне перед-уявлення про конкурентній боротьбі обернулося практикою створення малих підприємств, що само по собі було б і непогано, якби не було зроблено за рахунок розукрупнення середніх; а це було значно більшої за масштабами і соціальними наслідками помилкою, ніж об'єднання індивідуальних товаровиробників у колгоспи замість створення індустріальних сільськогосподарських підприємств поряд з дрібними.
Середні підприємства стали «будівельним матеріалом» не тільки для створення малих підприємств, а й для подальшого посилення монополій.
Так, тільки в 1995 році три провідних підприємства галузі збільшили свою питому вагу в загальному обсязі промислової продукції галузі:
в електроенергетиці - в 1,67 рази (з 9 , 6% в 1994 р. до 16,0% в 1995 р.);
в лісової, деревообробної та целюлозно - паперової промисловості - в 1,53 рази (з 8,8% до 13 , 5%);
у хімічній промисловості - в 1,21 рази (з 9,8% до 11,9%);
у легкій промисловості - в 1,23 рази (з 3,1% до 3,8%);
в паливній промисловості - в 1,12 рази (з 13,3% до 14,9%);
в машинобудуванні та металообробці - в 1,15 рази (з 13,0% до 15,0%);
у чорній металургії - в 1,06 рази (з 30,8% до 32,5%);
у кольоровій металургії - в 1,06 рази (з 31,6% до 31,8%). Тільки у двох галузях (промисловості будівельних матеріалів та харчової промисловості) зменшилася частка трьох провідних підприємств, при цьому в промисловості будівельних матеріалів частка помсти підприємств залишилося незмінною (5,7%), що менший раз підтверджує неспроможність ідеї про демонополізацію російської економіки.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz