Уточнювальна методика аналізу управлінської моделі балансу
Уточнювальна методика включає три інформаційних зрізу: ліквідність, фінансову стійкість, рентабельність.
З показників ліквідності уточнюється коефіцієнт швидкої ліквідності в частині статей дебіторської заборгованості, що включаються в розрахунок. Щодо довгострокової дебіторської заборгованості поправка введена вже при формуванні управлінського балансу (вона включена до складу інших необоротних активів). Однак дебіторська заборгованість, платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати, не може бути включена в розрахунок даного показника в повному обсязі, так як його основне призначення полягає в зіставленні активів, що мають найбільшу можливість бути зверненими (перетвореними) у грошову форму, і поточних зобов'язань.
Таблиця 8 Методика розрахунку показників фінансового стану організації А на основі управлінської
моделі балансу
Відносно коефіцієнтів фінансової стійкості насамперед можна забувати про ступінь реальності даних балансу. Результати переоцінки спотворюють ці показники, штучно збільшуючи обсяг джерел власних коштів. Коефіцієнт автономії характеризує частку коштів, вкладених в загальну вартість майна організації. Якщо використовувати принцип динамічного балансу і виключити результат переоцінки, со-ставлять близько половини власного капіталу, то виявиться, що коефіцієнт автономії завищений. Те ж саме можна сказати і про коефіцієнт фінансового левериджу, уточнена оцінка якого говорить про те, що фінансова залежність від зовнішніх інвесторів дещо вище.
З іншого боку, в цих випадках сумнів буде викликано оцінкою показників організації без поправки на інфляцію.
Аналіз коефіцієнтів рентабельності має бути уточнений без урахування впливу такого фактора, як субсидії з бюджету. Керівництво організації повинно орієнтуватися, виходячи з реальної величини фінансового результату, і на цій основі приймати управлінські рішення.
Такого роду інформація повинна бути присутнім в управлінській службі будь-якої організації, щоб дозволити відійти від формального підходу до аналізу ефективності його діяльності, по-висіть обгрунтованість результатів аналізу та їх використання в процесі оперативного управління організацією. Це пов'язано з тим, що значення балансу полягає в тому, щоб надати не тільки зовнішнім користувачеві, але перш за все самому господарюючому суб'єкту необхідну інформацію про ефективність діяльності організації.