2.2 Валовий внутрішній продукт
Проаналізуємо кожне шару цього визначення.
Сукупна. ВВП - це агрегований показник, що характеризує загальний обсяг виробництва, сукупний випуск.
Ринкова. У вартість ВВП включаються тільки офіційні ринкові угоди, тобто ті, які пройшли процес купівлі-продажу і були офіційно зареєстровані. Тому у ВВП не включаються:
працю на себе (людина сама будує собі будинок, ремонтує квартиру, в'яже светр, лагодить телевізор або автомобіль, робить собі зачіску тощо);
працю на безоплатній основі (наприклад, дружня допомога - полагодити паркан сусіда, зробити ремонт приятелеві тощо);
вартість товарів і послуг, вироблених тіньовою економікою. Хоча продаж продукції, виробленої підпільно, є ринковою угодою, проте офіційно вона не реєструється і не враховується національними статистичними та податковими органами. До тіньовій економіці, таким чином, відносять не тільки незаконні види діяльності (наркобізнес, підпільні кубла і гральні будинки), а й цілком легальні, прибуток від яких, однак, ховається від сплати податків. Обсяг виробництва цього "сектора" економіки складає в розвинених країнах від третини до половини сукупного випуску. Для оцінки частки тіньової економіки не існує прямих методів підрахунку і використовуються непрямі методи, такі, як додаткову витрату електроенергії понад необхідного для забезпечення офіційного виробництва та додаткову кількість грошей в обігу понад необхідний для обслуговування офіційних угод.
Вартість. ВВП вимірює сукупний обсяг виробництва в грошовому вираженні (вартісної формі), бо інакше неможливо скласти яблука з дублянками, автомобілями, комп'ютерами, послуги перукарів з послугами стоматологів і т.п. Гроші служать вимірником вартості товарів і послуг, що дозволяє визначити цінність усіх вироблених економікою різноманітних видів товарів і послуг.
| Кінцевих. Вся продукція, вироблена економікою, ділиться на кінцеву і проміжну. Кінцева продукція (final goods) - це продукція, яка йде в кінцеве споживання будь-якого макроекономічного агенту і не призначена для подальшої виробничої переробки або перепродажу. Проміжна продукція (intermediate goods) направляється в подальший процес виробництва або перепродаж. До проміжної продукції відносять сировину, матеріали, напівфабрикати і т.п. Проте залежно від способу використання один і той же товар може бути і проміжним продуктом, і кінцевим. Наприклад, м'ясо, куплене домогосподаркою для борщу, є кінцевим продуктом, так як пішло в кінцеве споживання, а м'ясо, куплене рестораном "Макдональдс", - проміжним, так як буде перероблено і вкладено в чізбургер, який в даному випадку і буде кінцевим продуктом.
Включення до ВВП вартості тільки кінцевої продукції дозволяє з-бігти повторного (подвійного) рахунку (double accounting). Наприклад, у вартість автомобіля входить вартість заліза, з якого роблять сталь; стали, з якої отримують прокат; прокату, з якого зроблений автомобіль.
Так як вартість кінцевої продукції не може бути підрахована безпо-середньо, оскільки по виду неможливо визначити, чи є даний товар кінцевої або проміжної продукцією, то її розраховують за доданою вартістю (value added). Цей метод заснований на тому, що сукупна вартість кінцевої продукції дорівнює сукупної доданої вартості. Покажемо це на прикладі (табл. 2.1).
Припустимо, що фермер виростив зерно, продав його за 5 дол. мельника, який змолов зерно на борошно. Муку мельник продав за 8 дол. пекарю, який зробив з борошна тісто і іспекшему хліб. Випічку пекар продав за 17 дол. булочника, який продав хліб покупцеві за 25 дол. Зерно для мірошника, борошно для пекаря, випічка для булочника є проміжною продукцією, а хліб, який булочник продав покупцеві, - кінцевою продукцією.
Вартість, додана кожним виробником (фірмою), дорівнює різниці між виручкою від продажу і вартістю сировини і матеріалів (проміжної продукції), купленої ним у інших виробників (фірм), і являє собою чистий внесок кожного виробника (фірми) в сукупний обсяг випуску.
Всі внутрішні витрати фірми (на виплату заробітної плати, аморти-зацію, оренду капіталу, оренду приміщення та ін.), а також прибуток фірми включаються до додану вартість.
У нашому прикладі вартість, додана фермером, дорівнює 5 дол. (5 - 0 = 5), мельником - 3 дол. (8 - 5 = 3), пекарем - 9 дол. (17 - 8 = 9), булочником - 8 дол. (25 - 17 = 8). Сукупна додана вартість, тобто вартість, додана всіма виробниками, складає 25 дол. (5 + 3 + + 9 + 8 = 25) і дорівнює вартості, яку заплатив кінцевий покупець (вартості кінцевої продукції). Тому вартість кінцевої продукції при вимірюванні ВВП розраховується за доданою вартістю і може бути представлена як сума вартостей, доданих всіма виробниками (фірмами) в економіці:
або як різниця між вартістю всіх продажів в економіці (total output) і сукупною вартістю проміжної продукції. У нашому прикладі: 55 - 30 = 25 (дол.).
| Товарів і послуг. Всі платежі, які виробляються не в обмін на товари і послуги, не враховуються у вартості ВВП. До таких виплат відносять трансфертні платежі і непродуктивні (фінансові) угоди. .
Трансферні платежі (transfer payments) поділяються на приватні та державні і являють собою як би подарунок. Приватні трансферти - це виплати і дари, які роблять один одному приватні особи (наприклад, батьки - дітям, родичі - один одному і т.п.). Державні трансферти - це виплати держави домогосподарствам за системою соціального забезпечення і фірмам у вигляді субсидій. Трансферти не включаються у вартість ВВП, оскільки:
в результаті цієї виплати не виробляється нічого нового (ні товару, ні послуги), і сукупний дохід лише перерозподіляється;
До фінансових операціях (financial transactions) відноситься купівля і продаж цінних паперів (акцій і облігацій) на фондовому ринку. Оскільки за цінним папером також не варто оплата ні товару, ні послуги, ці угоди не змінюють величину ВВП і є результатом перерозподілу коштів між економічними агентами. Проте слід мати на увазі, що виплата доходів за цінними паперами приватних фірм включається у вартість ВВП, оскільки є платою за економічний ресурс, тобто факторним доходом, частиною національного доходу.
Вироблених в економіці (всередині країни). Цим показник валового внутрішнього продукту - ВВП (Gross Domestic Product - GDP) - відрізняється від показника валового національного продукту - ВНП (Gross National Product - GNP). ВВП являє собою сукупну ринкову вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених на території даної країни, неважливо - за допомогою національних або іноземних факторів виробництва. При визначенні ВВП критерієм виступає територіальний фактор. А ВНП - це сукупна ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених громадянами країни за допомогою належних їм (національних) факторів виробництва, неважливо - на території цієї країни або в інших країнах. При визначенні ВНП критерієм є фактор національної приналежності. У більшості розвинених країн відміну ВВП від ВНП не перевищує 1%.
Кількісно ВВП відрізняється від ВНП на величину чистого факторного доходу за кордону - ЧФД (net factor income from abroad), що дорівнює різниці між доходом, заробленим і отриманими громадянами даної країни від використання національних факторів (економічних ресурсів) в інших країнах, і доходом, заробленим іноземцями від ис-користування належних їм (іноземних) чинників на території даної країни
У деяких підручниках з макроекономіки використовується показник чистого доходу від іноземних чинників - ЧДІФ (net foreign factor income), який представляє собою різницю між доходом, заробленим іноземцями на території даної країни, і доходом, заробленим громадянами даної країни в інших країнах, і дорівнює чистому факторному доходу за кордону, але з протилежним знаком:
ЧДІФ = - ЧФД.
Протягом одного року. Відповідно з цією умовою всі товари, вироблені не в даному році, не враховуються при підрахунку ВВП, оскільки вони вже були враховані у вартості ВВП відповідних років.
Отже, основні принципи, закладені у визначенні ВВП:
недопущення подвійного (повторного) рахунку;
облік тільки того, що змінює величину сукупного випуску, а не є результатом перерозподілу доходів;
відображення тільки вартості продукції, виробленої в даному році.