Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Під ред. Ісаєва В.А., Савинського А.В.. Економіка. Базовий курс (Навчальний посібник), 2011 - перейти до змісту підручника

5. ВАЛЮТНИЙ КУРС І ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС

Убудованість національної економіки у світове господарство, її зв'язки з іншими національними економіками породжують специфіку обміну
173
товарами і ресурсами, відмінність міжнародного обміну від обміну в рамках національної держави.
По-перше, в національній економіці обмін здійснюється між виробниками і споживачами, що живуть в одній країні. У міжнародному обміні вони живуть в різних країнах. По-друге, в міжнародній торгівлі товарами і ресурсами виробники і споживачі використовують різні національні валюти. Наприклад, російська торгова фірма імпортує японські автомобілі. В умовах обмеженої зовнішньої конвертованості рубля фірма може розплачуватися за автомобілі доларами США. Але з іншого боку японські робітники, що виробляють автомобілі, отримують заробітну плату в ієнах.
Виникає проблема, як здійснити міжнародні платежі, в тому числі і проблеми обміну національних валют (рублів на долари, доларів на ієни). Ці проблеми виникають при всіх формах міжнародного обміну, будь це міжнародна торгівля, експорт-імпорт капіталу або експорт-імпорт робочої сили.
Платежі по всіх зовнішньоекономічних операціях припускають розрахунки за певним валютному курсу. Масштаби міжнародної торгівлі товарами і послугами відображаються в зовнішньоторговельному балансі країни. Суми платежів відображаються в платіжному балансі країни. Проводячи зовнішньоекономічну політику, уряд використовує інформацію про зовнішньоторговельний і платіжному балансі країни. Але у всіх випадках базою для розрахунків виступає курс національної валюти.
У міжнародних економічних відносини виникають проблеми обміну національних грошей, особливі валютні відносини між країнами.
Валютою є будь-який платіжний документ або грошове зобов'язання, виражене в тій чи іншій національній грошовій одиниці і використовується в міжнародних розрахунках.
У міжнародних економічних відносинах виділяють національну валюту та іноземну валюту. Національна валюта - це законний платіжний засіб на території випускають її країн. Іноземна валюта - платіжний засіб інших країн, законно чи незаконно використовується на території даної країни. У Росії рубль - це національна валюта, а євро - іноземна валюта.
При розрахунках з експорту та імпорту товарів, при міжнародних позиках, у всіх випадках міжнародного обміну між партнерами виникають валютні відносини. Валютні відносини - це сукупність економічних і правових відносин між країнами, що виникають при використанні національних грошей в міжнародному фінансовому обороті.
Найважливіша інформація, яка необхідна при міжнародних розрахунках, це інформація про валютний курс.
Валютний курс - це пропорція обміну однієї валюти на іншу, він виступає як ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни.
В основі валютного курсу лежить паритет купівельної спроможності. Паритет купівельної спроможності валюти являє собою співвідношення здібностей валют обмінюватися на певну кількість товарів і послуг.
Крім цього на валютний курс впливають і інші фактори, такі як рівень інфляції в країні, валютна політика уряду і ін
Валютна політика - це комплекс урядових заходів у сфері міжнародних валютних відносин, спрямованих на стабілізацію курсу національної валюти, підтримку рівноваги торгового і платіжного балансу.
Так само як і інші напрямки зовнішньоекономічної політики, валютна політика зрештою переслідує мети зміцнення конкурентоспроможності національної економіки та стимулювання зовнішньоекономічної експансії.
При поведінці валютної політики уряд може використовувати різні адміністративно-правові та економічні методи. Це, насамперед валютне законодавство. Крім цього уряд може використовувати валютні інтервенції, які передбачають скупку валюти з метою підвищення її курсу або продаж іноземної валюти.
Таким чином, при міжнародних розрахунках використовується валютний курс. Від валютного курсу залежить і стан платіжного балансу країни
Платіжний баланс - це статистичний звіт про зовнішньоекономічну діяльність країни за певний період (за 1 рік), являє собою співвідношення платежів і надходжень грошових коштів у країну по всіх зовнішньоекономічними операціями, досконалим за певний період часу.
Структуру платіжного балансу в спрощеному вигляді можна представити таким чином: поточний платіжний баланс або баланс поточних операцій, баланс руху капіталів (ввезення-вивезення капіталу). Поточний платіжний баланс - це реєстрація всіх угод з експорту-імпорту товарів і послуг, приватних і державних перекладів, доходів від інвестицій і відсотки за кредитами. Баланс руху капіталів і кредитів - частина платіжного балансу, відображає співвідношення вивозу і ввозу приватного та державного капіталу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz