| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1. Східні слов'яни в додержавні період. Передумови утворення давньоруської держави. Загальна характеристика соціально-економічного розвитку Київської Русі. Особливості ранньої феодалізації | ||
|
В цей час в слов'янському суспільстві зміцнюється значимість племінних вождів, старійшин, навколо них утворюються бойові дружини, починається розподіл населення на багатих і бідних, знову починається торгівля жителів Дунаю і Дніпра з Балканами та Грецією. У V ст. н.е. в басейнах Дніпра і Дністра складається сильний союз східнослов'янських племен, яких іменували антами. Одночасно з цим на півночі Балканського півострова сформувався племінний союз склавинів (слов'ян), споріднений союзу антів. З V в. н.е. анти рухалися до Балканського напів-острову, до території Візантійської імперії. У V ст. н. е.. на березі Дніпра слов'янським вождем Києм була заснована майбутня столиця Русі - місто Київ. Київ став центром одного з племен союзу антів - полян. У цей час відбуваються спроби Візантійської держави налагодити мирні відносини з вождями антів, прагнення антів освоїти нові території в протиборстві з тутешніми слов'янами. Слов'янські дружини освоюють південь, Балкани, захід і схід. Пізніше в Приильменье виникає ще один слов'янський центр - союз новгородських (приильменских) словен. Протягом У1-УП ст. слов'яни вели постійну боротьбу з аварами, які вторглися в Східну Європу. Наприкінці VIII в. слов'яни в союзі з франкским королем Карлом Великим завдали аварам нищівної поразки. В цей же час через Нижнє Поволжя в Північне Прічер-номорья, зайнявши землі в передгір'ях Кавказу, у Східну Європу прийшла нова тюркська орда - хазари. Частина слов'янських племен потрапила в залежність від хазарського панування. Через Хазарію слов'яни вели торгівлю зі Сходом. Так як слов'яни намагалися звільнитися від впливу хозар, мирні відносини часто чергувалися з військовими конфліктами. Найбільш розвиненими серед слов'янських племен були поляни, так як вони жили в умовах сприятливого клімату, на торговій дорозі, постійно контактували з більш розвиненими південними сусідами. Тут зосереджувалась найбільша кількість населення. Також у різних племен були свої особливості господарського розвитку. Вони справили великий вплив на формування суспільства у східних слов'ян, на виникнення у них бажання державотворення. В давнину поняття держави було об'єднано з владою вождя-лідера. Ними у східних слов'ян стали племінні князі за допомогою своїх дружин. Перші ознаки державності з'явилися у тих племен, чиє господарство розвивалося швидше, ніж у інших. Це були галявині і новгородські словени. До кінця IX в. встановилася досить ясна ієрархія суспільства. На її вершині був князь. Він повністю керував всім плем'ям або союзом племен, спираючись на старших і молодших дружинників (особисту охорону). Всі дружинники були професійними воїнами. З часом з'явилася племінна знати - майбутні бояри з числа глав пологів. Найбільш численною частиною племені були люди (смерди). Але й вони поділялися на «чоловіків« (найбільш заможні), «воїв», тобто тих, хто мав право брати участь у війнах і міг забезпечувати себе необхідним спорядженням. Мужам підпорядковувалися жінки, діти, інші члени сім'ї. Їх називали «челядь». На нижніх щаблях суспільства були бідні, що потрапили в залежність від багатих лю-дей, неповноправні - сироти і холопи. На найнижчою сту-пені суспільства перебували раби - як правило, військовополонені. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||