Головна
Головна → 
Фінанси → 
Інвестиції → 
« Попередня Наступна »
Л.Л. Игонина. ІНВЕСТИЦІЇ, 2005 - перейти до змісту підручника

Вплив економічного спаду на динаміку інвестицій

Обсяг виробленого суспільного продукту, як зазначалося, є важливим макроекономічним чинником, що знаходяться в прямій і зворотній Залежно з фактором інвестицій. Зростання виробленого продукту, що залежить від інвестиційної активності, в свою чергу, зумовлює реальні можливості країни в інвестуванні на кожному конкретному етапі розвитку. Чим вище темпи приросту валового внутрішнього продукту (ВВП), тим більше можливостей для розширеного відтворення інвестиційних ресурсів, і навпаки. У зв'язку з цим глибокий і тривалий економічний спад виступає найважливішим антіінвестіціонним фактором.
Схематично вплив економічного спаду на динаміку інвестицій в російській економіці можна представити таким чином. Спад виробництва веде до падіння масштабів накопичення, що в свою чергу обумовлює скорочення фінансової бази інвестицій і зменшення їх обсягу. Зниження обсягу інвестицій викликає зниження капіталоозброєності, що при низькому рівні ефективності використання інвестицій призводить до зменшення обсягу виробленого продукту - порочне коло замикається


Далі слід новий виток описаної залежності, процес генерується, утворюючи модель звуженого відтворення. При цьому па-дення обсягів інвестицій і вкрай низька ефективність їх вико-користування ускладнюють проведення структурної перебудови еко-номіки, а отже, і вихід зі сформованого порочного кола.
За період з 1990 по 1998 р. ВВП зменшився практично напо-Ловін. Спад в багатьох галузях, насамперед інвестиційної сфери, наблизився до граничного рівня їх функціонування, подальше зниження якого пов'язане практично з повним припиненням виробництва окремих видів продукції. В умовах різкого скорочення ємності внутрішнього ринку значно зросла роль зовнішнього ринку, посилилася залежність національної економіки від кон'юнктури на зовнішніх ринках.
З 1995 р. при тимчасовому розширенні обсягів збуту продукції експортно-орієнтованих галузей (сировинні, паливно-енергетичні, металургія в області виробництва легких, кольорових і рідкісних металів) намітилася тенденція до уповільнення темпів загальноекономічного спаду. У 1996 р. індекс ВВП за офіційними даними склав 98% від рівня 1995 р., а в 1997 р. - 100,8% від рівня 1996 р. р. Проте глибинні причини економічного спаду не були усунені.
Кризові події серпня - вересня 1998 привели до різкого погіршення соціально-економічної ситуації. Темпи економічного спаду збільшилися, ВВП за 1998 р. знизився на 4,6%. У російській економіці виникли нові серйозні проблеми, пов'язані із зменшенням можливостей для переходу до економічного зростання, необхідністю вишукування додаткових коштів для погашення зростаючих зобов'язань за зовнішніми та внутрішніми боргами, оздо-ровлення фінансових ринків і банківської системи.
Посилилася тенденція зниження інвестицій в основний капітал. За січень - жовтень 1998 інвестиції в основний капітал скоротилися на 5,1% і склали 12,1% від ВВП (у порівнянні з 38,7% в 1990 р.). З вересня 1998 р. спостерігалося прискорення спаду інвестиційної діяльності, ініційоване фінансовою кризою в країні; в результаті в цілому за рік інвестиції в основний капітал зменшилися на 7%. При цьому частка інвестицій в основний капітал у ВВП зменшилася з 0,39% у 1990 р. до 0,13% в 1998 р.
Криза інвестицій з'явився віддзеркаленням загальної кризи економіки, однак спад в інвестиційній сфері виявився глибше, ніж падіння валового внутрішнього продукту, про що свідчать дані табл. 4.1.


В умовах випереджальних темпів падіння інвестицій в порівнянні з темпами спаду ВВП відбулося зменшення норми накопичення з 39% у 1991 р. до приблизно 17% в 1998 р. Дані табл. 4.1 показують, що при загальному зниженні обсягів інвестицій мало місце зміна їх структури, що виражається в зменшенні частки виробничих вкладень.
Тенденція зростання частки вкладень у невиробничу сферу за зовнішніми ознаками збігається з однією із закономірностей інвестиційного процесу в економічно розвинених країнах. Однак у російській економіці вона не може розцінюватися як прогресивне явище, оскільки, по-перше, пов'язана зі скороченням реальних обсягів інвестування у невиробничу сферу, а по-друге, викликана не підвищенням ефективності використання виробничих вкладень, а відтоком ресурсів зі сфери виробництва в умовах інфляції , більш низькою порівняно з іншими секторами економіки прибутковістю виробничого сектора. Це веде до втрати технологічного потенціалу, що має важливе значення для подальшого функціонування економіки, зростаючому старінню основного капіталу, втрати сприйнятливості до інновацій.
Галузева структура інвестицій в чому сприяла стабільності національної структури економіки, яка характеризується переважанням видобувних галузей. Сировинні і паливно-енер-гетіческіе галузі, що розташовують приблизно 1/5 виробничих потужностей і 1/10 робочої сили, концентрували понад 40% ін-вестицій в основний капітал, в той час як на обробні галузі промисловості припадало лише близько 20% їх сукупного обсягу . Як наслідок, відбувалося поглиблення структурних де-формацій в промисловості: частка сировинного та паливно-енерге-тичного комплексу в 1998 р. досягла більше половини від загального обсягу товарообігу, а частка обробної промисловості зменшилася до рівня, характерного для слаборозвинених країн.
Негативні зрушення мали місце і у функціональній структурі інвестицій. Скорочення частки чистих інвестицій в накопиченні призвело до того, що їх частка у ВВП склала менше 1,2%, тоді як у країнах з розвиненою економікою 8-10%. При збереженні цієї тенденції виникає проблема забезпечення ресурсів для простого відтворення.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz