Вплив податків на сукупну пропозицію
Вплив податків на сукупну пропозицію детально досліджував американський економіст, економічний радник президента США Ро-Нальдо Рейгана, один з основоположників концепції "економіки про-позиції" (supply-side economics) Артур Лаффер (Arthur Laffer) . Він видві-нув гіпотезу про вплив зміни ставки прибуткового податку на загальну величину податкових надходжень до державного бюджету і побудував криву, що відображала цю залежність (рис. 10.2). У своєму аналізі А. Лаф-фер виходив з податкової функції
Tx = txY,
де Тх - сума податкових надходжень до бюджету, t - ставка податку, У- рівень ділової активності (величина сукупного доходу), тобто розглядав вплив зміни ставки прибуткового податку на рівень ділової активності і величину податкових надходжень.
Рис. 10.2. Крива Лаффера
Рис. 10.3. Вплив зниження податків
на сукупну пропозицію
Лаффер показав, що існує оптимальна ставка податку (г ^), при якій податкові надходження максимальні (Тх ^). Якщо збільшити ставку податку (наприклад, до то рівень ділової активності знизиться, і податкові надходження скоротяться (до Тх), оскільки зменшиться оподатковуваний база, тобто величина сукупного доходу (У). Тому з метою боротьби зі стагфляцією (одночасним спадом виробництва і інфляцією) Лаффер на початку 1980-х рр.. запропонував знизити ставки податку на доходи домогосподарств і на прибуток корпорацій. Він припустив, що ставки прибуткових податків, що існували в американській економіці, перевищували опти-мальну величину, тому економіка перебувала на "поганий стороні "(" bad side ") кривої (точка В). Зниження ставок прибуткового податку (від до на його думку, повинно було послужити стимулом підвищення ділової активності (зростання сукупної пропозиції), що одночасно дозволило б вирішити дві проблеми: по-перше, подолати стагфляцію і, по-друге, збільшити (в результаті зростання оподатковуваної бази) податкові надхо-дження до бюджету, який знаходився в стані хронічного дефіциту. При цьому Лаффер виходив з припущення, що на відміну від впливу зни-ження податків на сукупний попит, що збільшує обсяг виробництва, але провокуючого інфляцію (рис.10.1, а), вплив зниження податків на со-сукупними пропозиція має антиінфляційний характер. Зростання виробництва (від Yx до К *) поєднується в цьому випадку зі зниженням рівня цін (від Р, до Р2) (рис. 10.3) і тому може служити засобом боротьби зі стагфляцією.