Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Під ред. проф. A.C. Булатова. СВІТОВА ЕКОНОМІКA (Підручник), 2005 - перейти до змісту підручника

Висновки

Капітал як економічний ресурс підрозділяється на реальний і грошовий. Останній являє собою фінансові ресурси, які нерівномірно розподіляються між країнами і регіонами і тому постійно переміщуються між ними, приймаючи форму міжнародного руху капіталу. Одночасно та частина фінансових ресурсів, яка зайнята в обслуговуванні платежів, що виникають у ході міжнародної торгівлі товарами і послугами, передачі технології та міжнародної міграції робочої сили, приймає форму міжнародних валютно-розрахункових відносин.
Перерозподіл фінансових ресурсів світу здійснюється в основному через світовий фінансовий ринок. Цей ринок являє собою сукупність фінансово-кредитних інститутів, які н якості посередників перерозподіляють фінансові кошти між кредиторами і позичальниками з різних країн. Більшість цих інститутів зосереджено у світових фінансових центрах.
Світовий фінансовий ринок (світові ринки капіталу) зазвичай разбіеаютна такі ринки, як валютний, деривативів, страхових послуг, кредитний та акцій.
Короткостроковий характер перебування на світовому фінансовому ринку значної частини фінансових ресурсів робить його схильний-ним припливи і відпливи фінансових коштів з фінансових центрів на периферію і з одних фінансових центрів в інші.
Фінансові ресурси - це найбільш глобалізований ресурс світу. Глобалізація фінансових ресурсів породжує позитивні й негативні наслідки: як зменшення нестачі фінансових засобів у світі, зростання конкуренції на національних фінансових ринках, так і посилення нестабільності національних фінансових ринків, зростання залежності світової економіки від грошового, а не реального капіталу.
Одна частина фінансових ресурсів світу осідає в золотовалютних резервах, які в сучасних умовах складаються переважно з запасів шгостранной валюти.
Інша частина фінансових ресурсів світу надається у вигляді фінансової допомоги, тобто на пільгових умовах. Особливо важлива вона для найменш розвинених країн. Решта країн отримують фінансові ресурси ззовні переважно на комерційних умовах, що порож-дає зовнішній борг, який може стати серйозною проблемою. Ця про-блема вирішується різними шляхами, багато з яких були від-тани е. 80-90-і рр..
Регіоналізація та глобалізація світового господарства призводять до 'того, що фінансові кризи стають все частіше регіональними і глобальними. Фінансова криза, що почалася в 1997 р., охопив багато країн Східної і Південно-Східної Азії, а потім країни в інших регіонах світу, в тому числі і Росію.
Для XX в. характерна систематична інфляція. Її головною причиною є дефіцит держбюджету. У міру скорочення цього дефіциту в кінці 90-х рр.. зменшується і інфляція.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz