|
Соціально-економічний устрій країни і цілому типовий для раз-кручених країн, але до цих пір зберігає ряд специфічних рис. Їх можна побачити в структурі зайнятості, організації ділових підприємств, традиціях трудових відносин та ділової практики, сфері кредитних відносин, характері державного регулювання економіки. Найпомітнішою особливістю господарського устрою Японії є довготривалі контракти і постійне партнерство.
На подолання відставання від країн Заходу у Японії пішло більше двох десятиліть. Від закритості економіки Японія яерешла до лібералізації, а потім і до інтернаціоналізації. Економіки стала більш від-критої для міжнародної конкуренції, і старі форми державного патерналізму (промислова політика та індикативне планування) пішли в минуле.
Японія все далі йде від участі в міжнародному поділі праці «по вертикалі» до обміну готовими промисловими виробами. Провідним торговим партнером країни залишаються США, проте роль зв'язків з найближчими сусідами в Азії зростає. Водночас характер цих зв'язків, незважаючи на їх великий обсяг І стійкість, не дозволяє говорити про процес справжньої регіональної інтеграції.
|