|
Результати оцінки правила грошово-кредитної політики у випадку Росії, отримані з використанням узагальненого методу моментів, свідчать про те, що регулювання Центральним бан-ком грошової пропозиції носило активний характер, в той час як процентна політика була швидше адаптаційної. Такі результати відповідають нашим уявленням про властивості грошово-кредитної політики Банку Росії на пост-кризовому періоді і підтверджуються офіційними заявами представників останнього.
Також у ході аналізу було виявлено, що, незважаючи на формально декларовану пріоритетність завдання зниження інфляції, на практиці при проведенні грошово-кредитної політики Банк Росії в значній мірі орієнтувався на поведінку реального об-менного курсу, явним чином згладжуючи коливання його динаміки, а на окремих етапах, можливо, впливаючи і на його рівноважний в середньостроковій перспективі рівень. Як третій орієнтира Центральний Банк використовує індикатори економічної активності, прагнучи підтримати темпи економічного зростання.
Ці висновки підтверджуються емпіричними оцінками відповідних моделей правила усіма використаними нами методами. Новим у світовій практиці є те, що вперше правило де-ніжно-кредитної політики було оцінено у вигляді системи двох од-новременним рівнянь, де інструментами Центрального Банку є показники інтервенцій на відкритому валютному ринку, спрямовані на згладжування реального обмінного курсу, і, з іншого боку, операції зі стерилізації, що проводяться Банком Росії спільно з Міністерством фінансів, з метою зниження надмірного зростання грошової маси, що виникає внаслідок цих інтервенцій, прагнучи підтримати інфляцію і реальний випуск на належному рівні.
За рамками нашого дослідження залишилося обговорення питання про те, якими саме мають бути параметри функції реакції Банку Росії, т.
е. чи відповідають емпіричні показники правила грошово-кредитної політики Центрального Банку оптимальним значенням, і якими, враховуючи специфіку ситуації в Росії, можуть бути останні.
|