Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
З.К. Раджабова. СВІТОВА ЕКОНОМІКА (Підручник. Друге видання, виправлене), 2006 - перейти до змісту підручника

Висновок


Читач, ознайомившись з книгою, безумовно отримає певний обсяг інформації за найважливішими параметрами розвитку світового господарства - поняття світового господарства, найважливіші структури і сутність, їх співвідношення в різних соціально-економічних одиницях, найважливіші макроекономічні показники розвитку світового господарства, сучасний макроекономічний аналіз країн і регіонів.
Ряд проблем, пов'язаних з глобальними трансформаціями в різних регіонах сучасного світу, залишився на рівні загального аналізу, що потребують подальшого глибокого вивчення процесів і протиріч у рамках окремих національних економік.
Проте, в посібнику досить переконливо розкрито основні теоретико-методологічні основи і загальні тенденції розвитку сучасного світового господарства:
- Світове господарство на рубежі XXI в. - Глобальна за своїми масштабами система; вона цілком грунтується на принципах ринкової економіки, в чому і полягає складність і суперечливість багатьох процесів, а також на об'єктивних закономірностях міжнародного поділу праці, інтернаціоналізації та інтеграції національних економік.
- У своєму становленні і розвитку світове господарство пройшло складний і довгий шлях. Є безліч поглядів і поглядів на цей процес. Одні вчені становлення світового господарства ведуть з часів великих географічних відкриттів XV-XVII ст., Які поклали початок прискореному розвитку міжнародної торгівлі коштовностями, благородними металами, прянощами, шерстю, рибою. Однак світове господарство цього періоду було обмежено рамками торгівлі. Інші дослідники відносять його виникнення ще до часів Римської імперії, вважаючи її, за основними параметрами, цілісною системою всесвітнього господарства того часу.
- Сучасне світове господарство охоплює більше 190 країн і територій, де 1/2 світового валового внутрішнього продукту припадає на частку розвинених держав з ринковою економікою, більше 52% населення проживає в країнах світу, що розвивається, де виражена сильна диференційованість за рівнем економічного розвитку і сформованої структурі господарства.
- Усі країни світу певною мірою залучені в міжнародний поділ праці, яке відіграє зростаючу роль у реалізації процесів розширеного відтворення в світовому господарстві і визначає місце окремої країни або групи країн у світовому господарстві.
- Будь-яке економічне дослідження проводиться на основі розрахунку і зіставлення найважливіших макроекономічних показників окремої країни і світу в цілому.
- Економічна інтеграція - вищий етап інтернаціоналізації господарського життя, тобто об'єднання держав в міжнародні економічні союзи. Це об'єктивне, довготривале, багатопланове явище, що охоплює продуктивні сили, виробничі відносини, надбудовні структури, ідеологію. Економічна інтеграція забезпечується концентрацією і переплетенням капіталів, проведенням узгодженої міждержавної економічної політики.
- Повноправне входження національних господарств у систему всесвітнього господарства залежить, по-перше, від економічної політики національного господарства, а по-друге, від ступеня координації діяльності провідних економічних держав, як у внутрішньому плані, так і у сфері вироблення зовнішньоекономічної політики. Процеси інтернаціоналізації виробництва і фінансового капіталу потребують поглиблення координації та вироблення спільної глобальної економічної політики.
- За висновками найважливіших міжнародних організацій, положення в країнах з розвиненою ринковою економікою характеризується загальної стагнацією на початку 90-х рр.., Глибокий економічний спад характерний для країн перехідної економіки як наслідок проведених економічних реформ; високі диференціації характерні для країн що розвивається світу, де в ряді латиноамериканських країн і держав Південно-Східної Азії позначені високі темпи розвитку, в той час як ряд держав Африки та Південної Азії являють собою найбідніші країни.
- Цілком очевидно, що не існує універсальної моделі загальноекономічного розвитку та соціально-економічного прогресу, і кожна країна повинна слідувати тим шляхом, який найкращим чином відповідає її історичним, політичним і культурним традиціям. Проводячи радикальні реформи, не можна не враховувати того величезного досвіду, який накопичила світова цивілізація.
Росія має реальний шанс, використовуючи позитивний світовий досвід, уникнути відомих помилок і негативних наслідків розвитку цивілізації.
Економічний стан Росії в даний час визначається рішенням великомасштабних процесів - це продовження реформ, розпочатих у 90-і рр.. по переходу до ринкової економіки, і реалізація антикризових заходів по стабілізації соціально-економічного становища країни.
Назріла необхідність розробки принципово нової державної концепції економічного розвитку країни, адекватної її суспільно-державним інтересам, цілям реформ і довгостроковим перспективам економіки. Саме економічний потенціал і його подальше нарощування в умовах реформ дозволять Росії зайняти гідне місце в міжнародному розподілі праці і стануть основою її інтеграції у світову економіку.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz