| Головна |
| « Попередня | ||
ВИСНОВОК | ||
|
Основними проблемами, що вимагають негайного рішення, визнаються наступні: невиправдана ускладненість систем оподаткування, недостатній рівень податкового адмініструється-вання, завищені ставки прибуткових податків, широкі масштаби ухилення від податків. Перша проблема пов'язана з загрозливим зростанням обсягів податкового законодавства (наприклад, за попередні реформам 20-25 років обсяги податкового законодавства в США і Голландії виросли в два рази, в Канаді - потроїлися), множинністю і ускладненістю податкових режимів та податкової звітності, важко-доступністю для розуміння текстів податкових законів. Для її вирішення: спрощується податкове законодавство (наприклад, в Австралії за три роки повністю переписали всі податкові закони, скоротивши їх обсяг удвічі); зменшується кількість податкових режимів і застосовуваних податкових ставок, а також кількість і обсяги податкових пільг. Разом з тим вживаються заходи щодо оптимізації системи прибуткового оподаткування за рахунок встановлення неоподатковуваного міні мума (на рівні, що забезпечує покриття всіх основних потреб платника податків) і обмеження найвищих (маржинальних) ставок прибуткового податку 50-55% (проти раніше застосовуваних 70-80%). Важливо також відзначити, що в провідних західних країнах податковий процес настільки ускладнений, що використання передбачених за коном шляхів врегулювання суперечок часто виявляється надмірно до-рогім. Деякі країни йдуть шляхом зміцнення і вдосконалення податкового контролю, інші - роблять упор на розвиток режимів «дружнього діалогу» і надання всебічної допомоги платникам податків. Багато країн приймають курс на більш радикальні перетворення, в числі яких гармонізація податкового законодавства (в ЄЕС, в країнах скандинавського регіону тощо), боротьба зі зловживаннями з використанням офшорних центрів (створення міжнародних організацій по боротьбі з рухом «брудних» грошей, прийняття узгоджених поправок у внутрішнє законодавство, прямий тиск на влади цих країн у бік скасування діючих в них пільгових податкових режимів), перенесення акценту на посилення непрямого оподаткування (введення ПДВ у країнах Європи). Крім того, як свідчить практика останніх років, спроби усунення основних недоліків діючої податкової системи шляхом внесення хоча і правильних, але лише окремих, «точкових» змін до податкового законодавства безперспективні. Податкова реформа повинна передбачати, з одного боку, зниження податкового навантаження і вирішення найбільш важливих для бізнесу питань (ліквідація бар'єрів, що перешкоджають розвитку інвестицій), з іншого боку, - велику «прозорість» платників податків для го-державу, поліпшення податкового адміністрування і звуження віз- можностей для ухилення від оподаткування. З урахуванням сказаного заходи в галузі реформування податкової системи повинні включати: встановлення жорсткого оперативного контролю за дотриманням чинних законів і різке посилення заходів, спрямованих на припинення протизаконної діяльності і тіньових економічних операцій, що вкриваються від оподаткування; посилення пропаганди ідей про серйозність, аморальності і високої суспільної небезпеки податкових злочинів. Таким чином, критичний аналіз проводиться в Росії податкової політики показує, що вона потребує серйозних коректив з точки зору принципів податкової справедливості та рівномірності розподілу податкового тягаря; необхідна її переорієнтація в бік сприяння структурній перебудові економіки, інвестицій в нові, високотехнологічні галузі, радикальної зміни характеру російського експорту. Крім того, слід усунути невиправдані прогалини в законо-ства, які дозволяють цілим верствам і категоріям населення успішно уникати будь-якого оподаткування. За цим напрямком рекомендується перехід до відома всій обліково-інформаційної роботи з податків у великі (не більше 5-7 на всю країну) і потужні центри автоматичної обробки даних, а також введення системи єдиного особистого рахунку платника податків в податковій службі, через який би велися всі його розрахунки по всіх видах податків і в перспективі - взагалі всі його розрахунки з бюджетом (включаючи одержання пенсій, допомог і т.д.). Податкова політика Росії формувалася в складних умовах. Спад виробництва загострив проблему мобілізації доходів до державного бюджету, тому до теперішнього часу податкова політика носила переважно фіскальний характер, який виразився в надмірному вилученні доходів у платників податків і в застосуванні пригнічують виробництво методів обчислення і стягнення податків. Тому зараз необхідна переорієнтація системи оподаткування на пріоритет інтересів розвитку економіки, доповнена заходами з організаційно-методичного вдосконалення діяльності самих податкових органів, що дозволить підвищити ефективність податкового регулювання, створить необхідні передумови для зростання накопичень і припливу інвестицій в виробничий сектор. | ||
| « Попередня | ||
|
| ||