Головна
Головна → 
Фінанси → 
Банківська справа → 
« Попередня Наступна »
О.І. Лаврушин. БАНКІВСЬКА СПРАВА, 2005 - перейти до змісту підручника

10.1. ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ КРЕДИТУВАННЯ

Система кредитування базується на трьох "китах": 1) суб'єктах кредиту; 2) забезпеченні кредиту і 3) об'єктах кредитування. Можна скільки завгодно маневрувати організаційними основами, технологією кредитних операцій, однак у всякій системі ці три базові елементи зберігають своє основне значення, практично визначають "обличчя" кредитної операції, її ефективність.
Базові елементи системи кредитування невіддільні одне від одного. Успіх у діяльності банку з кредитування приходить лише в тому випадку, якщо кожен з них доповнює один одного, посилює надійність кредитної угоди. З іншого боку, спроба розірвати їх єдність неминуче порушує всю систему, підриває її, може призвести до порушення зворотності банківських позичок.
Відомо, наприклад, що колишня система, заснована на принципах централізованого управління економікою, перевагу віддавала об'єкту кредитування. Вважалося, що якщо є об'єкт кредитування, то це дає право на отримання підприємством або організацією банківської позики. Такий об'єкт завжди знаходився: підприємства, не зацікавлені в економії власних і позикових ресурсів, накопичували наднормативні запаси товарно-матеріальних цінностей, здійснювали зайві виробничі витрати, в цілому потребували залучення додаткових коштів. Найчастіше це були якісні товарно-матеріальні цінності, об'єктивні потреби господарських орга-нізацій в додаткових асигнуваннях; для банку, що робить акценти на наявність об'єкта кредитування, всього цього було достатньо, але явно не вистачало для підкріплення справжньої надійності кредитної операції. Особливо помітно така ситуація виявляла себе у взаємо-відносинах банку з сільськогосподарськими організаціями, здійснюва-лявшего вкладення коштів у витрати рослинництва і тваринництва і які представляли в банк відомості про все зростаючих обсягах об'єкта кредитування. Саме тут автоматизм видачі кредиту під об'єкт кре-вання без обліку суб'єкта кредитування, його кредитоспроможності приводив до затримки повернення кредиту і в кінцевому підсумку до амністії боргів, списання позичкової заборгованості окремих колгоспів і совхо-зов за рахунок коштів державного бюджету.
Сукупність трьох фундаментальних елементів (суб'єкта, об'єкта і забезпечення кредиту) діє тільки як система. Може локазать-ся, однак, що одного з них буде цілком достатньо для вирішення питання про можливість кредитування. Наведемо для цього декілька прикладів.
Приклад 1. Дуже солідна фірма, яка користується позитивною репутацією на міжнародному ринку, що має стійкий ринок збуту своїх товарів, почала відчувати поточні фінансові труднощі і звернулася до банку з проханням видати їй кредит на задоволення короткочасних потреб в платежах. Сума та термін кредиту не бентежать банк, бо кожне кредитна установа вважатиме за честь мати такого клієнта.
Приклад 2. Якась фірма звернулася до банку з проханням про видачу їй позики на тривалий термін і надала при цьому саме першокласне забезпечення (це може бути заклад у вигляді дорогих прикрас, антикваріату, нарешті, просто злитка золота), у багато разів перевищує за вартістю розмір кредиту. Раніше ця фірма не зверталася до банку за позикою, не користувалася його послугами, невідома йому.
Як вчинить банк в кожному з цих двох прикладів? У першому випадку не викликає жодних сумнівів солідність клієнта, в другому - його забезпечення. Чи достатньо для банку одного компонента системи, чи може той чи інший компонент мати абсолютне, а інші - тільки теоретичне значення? Рівноправні і рівновеликі Чи кожен з представлених нами основи кредитної угоди?
На тлі поставлених питань неминуче з'являється ще один елемент системи кредитування - довіра. Він виникає з самого поняття кредит, що з лат. "Credo" означає "вірю". У кредиті, як відомо, дві сторони - кредитор і позичальник. Між ними на засадах повернення робить рух позичає вартість. Це рух неминуче породжує відношення довіри між ссудополучателем, який вірить, що банк вчасно надасть кредит у необхідному розмірі, і ссудодателем, який вірить, що позичальник правильно використовує кредит, в строк і з сплатою позичкового відсотка поверне йому раніше надану позику. Хтось з цього приводу пожартував, стверджуючи, що в кредитній угоді завжди два дурня - один очікує, що банк обов'язково підтримає його і надасть необхідну суму кредиту, другий - вірить, що цей кредит повернеться до нього взагалі, та ще з виплатою відсотка. Кредит як економічні відносини - це завжди ризик, і без довіри тут не обійтися. Довіра хоча і несе в собі певний психологічний відтінок, проте, безперечно, засноване на знанні або суб'єкта, або об'єкта, або забезпечення кредиту. У кінцевому рахунку, можна сказати, що довіра, з одного боку, виникає як необхідний елемент кредитного відносини, з іншого - як усвідомлена позиція двох сторін, має цілком певне економічне підгрунтя.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz