|
В організаційному і технологічному аспектах реальні інве-стіціі істотно відрізняються від фінансових. Тут виникає особлива форма відповідальності, сенс якої в наступному. Фінансова інвестиція - це, по суті, вкладення в цінні папери, т. е »операція, здійснювана на біржі і в технічному плані не вимагає значущих витрат часу і фізичної праці. В принципі, зворотним продажем цінних паперів можна хоча і з втратами, але досить швидко відмовитися від даної інвестиції. Інша річ реальні інвестиції. Тут виникають додаткові і дуже серйозні складності, в числі яких необхідність певного розуміння технології вибудовуваного бізнесу, матеріально-речова різнорідність окремих елементів і частин об'єкта інвестування, тривалість власне процесу інвестування, наявність безлічі різнорідних чинників, які згодом можуть чинити негативний вплив на хід інвестиційного процесу та експлуатацію проекту, та ін Ймовірно, однією з найбільш істотних особливостей є певна незворотність процесу - якщо інвестор з якихось причин наміриться відмовитися від інвестиційного проекту і повернути вкладені в ході інвестування кошти, то зробити це одномоментно неможливо, крім того, істотні втрати тут практично неминучі. Звідси випливає очевидний висновок: прийняття рішення про те, що даний інвестиційний проект доцільний до розробки та впровадження, можливо лише в результаті ретельного опрацювання всіх обставин, супутніх проекту, воно не може базуватися лише на інтуїтивних очікуваннях - потрібні кількісні підтвердження цієї доцільності. Одночасно не можна впадати в іншу крайність і безоглядно покладатися на якийсь формалізований алгоритм оцінки - слід віддавати собі звіт в тому, що ніякої кількісний критерій не може бути єдиним і безперечним аргументом; іншими словами, по можливості необхідно комплексне обгрунтування, що базується на якійсь комбінації формалізованих кількісних критеріїв і неформальних суджень та оцінок. У цьому розділі ми розглянемо кількісні критерії, вважаючи, що розумний інвестор буде користуватися ними з урахуванням зробленого зауваження.
Під критеріями оцінки інвестиційних проектів будуть розумітися показники, використовувані: а) для відбору та ранжування проектів; б) оптимізації експлуатації проекту; в) формування оптимальної інвестиційної програми. Критерії, що обгрунтовують доцільність реальних інвестицій, можна розділити на дві групи: засновані на дисконтованих оцінках (береться до уваги фактор часу) і засновані на облікових оцінках (фактор часу до уваги не береться). У першу групу входять такі критерії: чиста дисконтована вартість, чиста термінальна вартість, індекс рентабельності інвестиції, внутрішня норма прибутку, модифікована внутрішня норма прибутку, дисконтований строк окупності інвестиції. У другу групу входять термін окупності інвестиції та облікова норма прибутку.
|