10.1.1. Чистий дисконтована вартість
Під чистої дисконтованої вартістю (net present value, NPV) розуміється різниця суми елементів поворотного потоку і вихідної інвестиції, дисконтованих до початку дії оцінюваного проекту. Критерій бере до уваги тимчасову цінність грошових коштів. В основу даного методу оцінки закладено слідування основною цільовою установці, яка визначається власниками компанії, - підвищення цінності фірми, кількісною оцінкою якої служить її ринкова вартість. Відповідно доцільність прийняття проекту залежить від того, чи буде мати місце прирощення цінності фірми в результаті реалізації проекту. Оскільки прийняття рішень по інвестиційним проектам найчастіше ініціюється і завжди здійснюється не власниками компанії, а її управлінським персоналом, мовчазно передбачається, що цілі власників і вищого управлінського персоналу конгруентний, тобто негативні наслідки можливого агентського конфлікту не враховуються. Метод заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (1С) із загальною сумою дисконтованих елементів поворотного потоку {CFk},? = 1,2, ..., п> генеруються нею протягом прогнозованого терміну дії проекту, що складається з п рівних базисних періодів:
Зауважимо, що варіювання ставкою дисконтування, яке, по суті, має місце в моделях (10.1) і (10.2), не є принципово важливим - набагато більше значення має варіювання елементами грошового потоку.
якщо ИРУ <0, то в разі прийняття проекту цінність компанії зменшиться, тобто власники компанії понесуть збиток, а тому проект варто відкинути;
якщо ИРУ = 0, то у разі прийняття проекту цінність компанії не зміниться, тобто добробут її власників залишиться на колишньому рівні, проект у разі його реалізації не приносить ні прибутку, ні збитку, а тому рішення про доцільність його реалізації має прийматися на підставі додаткових аргументів;
якщо ІРУ> 0, то в разі прийняття проекту цінність компанії, а отже, і добробут її власників збільшаться? тому проект слід прийняти.
Адекватне сприйняття сутності критерію ИРУ грунтується на розумінні суті процентної ставки г в моделі (10.1). Цю ставку слід інтерпретувати як якийсь стандартний рівень (річного) доходу, на який розраховує «середній інвестор», що вклався своїм капіталом в дану фірму і який розуміється як якесь умовне узагальнення власників і Лендер. В якості ставки дисконтування г реко-Мендуся брати вартість конкретного джерела фінансування, якщо такий чітко ідентифікуємо. Проте найчастіше подібної іден-тифікації зробити не вдається, а тому в якості г використовується зна-чення середньозваженої вартості капіталу (у / АСС) для даної фірми - це і є згадуваний вище стандартний (у відомому сенсі мінімальний) рівень доходу, що склався протягом ряду років і що влаштовує інвесторів.
Відповідний цією ставкою дохід забезпечується всіма активами фірми. Звідси з очевидністю випливає висновок, що якщо, наприклад, знову вводиться проект має ИРУ = 0, це означає, що стандартний рівень повернення на вкладений капітал даним проектом не забезпечується, а тому його доведення до середнього рівня можливо лише за рахунок інших паралельно вводяться нових проектів , що мають більш високу прибутковість, ніж у середньому, або за рахунок раніше накопиченого капіталу. Перший варіант означає упущену вигоду, другий - фактичне зменшення цінності фірми. Обидва варіанти навряд чи привабливі для фактичних інвесторів. Тому й випливає висновок про недоцільність прийняття проекту з ИРУ <0. Аналогічні міркування шикуються в разі ИРУ> 0 і ИРУ = 0. Так, якщо проект має позитивне значення ИРУ} це означає, що «середній інвестор» отримає віддачу на вкладений капітал, що перевищує стандартний рівень, тобто відбудеться нарощення цінності фірми. Що стосується ситуації з ИРУ = 0 (мається на увазі не точне рівність, яке в практичних розрахунках малоймовірно, але значення А1РУ, дуже близьке до нуля), то відповідний проект все ж має додатковий аргумент на свою користь - у випадку реалізації проекту капітал власників не зросте, проте інвестори отримають стандартну прибутковість, разом з тим і ресурсна маса, і обсяги виробництва зростуть, тобто компанія збільшиться в масштабах. Оскільки нерідко збільшення розмірів компанії розглядається як позитивна тенденція (наприклад, з позиції менеджерів аргументація така: у великій компанії більш престижно працювати, крім того, і платню нерідко вище), проект все ж може рекомендуватися до прийняття.
При розрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка дисконтування, однак при деяких обставинах (наприклад, очікується зміна облікових ставок) можуть використовуватися індивідуалізовані по роках значення ставки. Якщо в ході імітаційних розрахунків доводиться застосовувати різні ставки дисконтування, то, по-перше, наведені вище формули не застосовні (потрібно користуватися так званим прямим рахунком) і, по-друге, проект, прийнятний при постійній дисконтній ставці, може стати неприйнятним.
