10.1. Середньозважена вартість активів підприємства
Фінансування за рахунок позикових коштів часто краще для організацій, що розширюють виробництво. У даному випадку фінансування діяльності підприємства не призведе до втрати контролю над ним. Однак такий вид фінансування є платним (необхідно платити відсотки) і поворотним (необхідно повертати основну суму боргу).
При виборі варіанту фінансування за рахунок залучення позикових коштів потрібно враховувати ситуацію на кредитному ринку, умови одержання позики, процентну ставку, терміни закінчення боргових зобов'язань, умови обслуговування боргу і т.д. При нарощуванні частки позикового капіталу збільшується ймовірність банкрутства організації, що змушує кредиторів збільшувати рівень ставки відсотка за кредит з урахуванням премії за додатковий фінансовий ризик.
Формування фінансових ресурсів з різних джерел має на меті формування оптимальної структури дже-ників засобів організації, тобто такого співвідношення між власними і позиковими засобами, при якому середньозважена вартість власного капіталу (далі - капіталу) мінімальна.
Середньозважена вартість капіталу (Weighted Average Cost of Capital, WACC) - показник, що характеризує відносний рівень загальної суми витрат комерційної організації щодо забезпечення кожного джерела засобів. Тобто компанія може приймати рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності яких не нижче значення WACC. Іншими словами, WACC - це рівень прибутковості, який має забезпечити компанія, щоб окупити використання пасивів у своїй діяльності.
WACC визначається як ставка прибутковості, необхідна кредиторами або власниками фірми, і розраховується за формулою
Витрати на залучення позикових коштів представляють собою відсотки по банківських кредитах і облігаціях компанії, т . е. прибутковість, необхідну кредиторами.
Приклад. Величина власних коштів - 60 млн руб., Позикових коштів - 40 млн руб. Процентна ставка за позиковими коштами організації становить 10%, очікувана прибутковість власного капіталу - 9%.
WACC = 0,4 х 10% х (1 - 0,24) + 0,6 х 9% = 8,44%.
Формулу розрахунку WACC іноді спрощують до вираження [9]
Складність у розрахунку WACC полягає в тому, що вартість використовуваних організацією коштів достатньо складно визначити. Якщо для кредитів і позик це може становити процентна ставка, то для акціонерного капіталу, нерозподіленого прибутку і т.д. розрахунок вимагає додаткових обчислень.
Середньозважена вартість капіталу впливає на вартість комерційної організації. Цей зв'язок виражається формулою
Висновок з цієї формули наступний: чим менше середньозважена вартість пасивів (джерел фінансування), тим вартість організації більше.
В даний час для визначення вартості власних і позикових коштів використовують модель оцінки довгострокових активів САРМ (Capital Assets Pricing Model), яка встановлює лімітне співвідношення між ризиком і прибутковістю щодо власних і позикових коштів організації.
У загальному випадку ставка прибутковості капіталу в цій моделі розраховується за формулою
Різниця (rm - rf) є премією за ризик, тобто прибутковістю, очікуваної понад безризиковою норми прибутковості. Ця склад-ляющая являє собою «ціну ризику» і оцінюється за допомогою історичних даних (табл. 10.1). За статистичними даними агентства Ibbotson Associates за 1926-2000 рр.., Дана премія становить 7,76%. Це значення можна використовувати і в Росії.
Приклад. Розрахувати прибутковість капіталу із застосуванням моделі САРМ. При розрахунках використовуються такі дані станом на звітну дату:
Таким чином, прибутковість власного капіталу (ке) дорівнює ке = 8,5% + 0,92 х 7,76% = 15,64% .
Безризикова ставка дохідності (r?) Має місце у безризикових активів, тобто активів, вкладення в які характеризуються нульовим ризиком. В якості безризикових активів розглядаються зазвичай державні цінні папери. Наприклад, в Росії як таких активів можна розглядати російські єврооблігації Кш81а-30 з терміном погашення 30 років.
Коефіцієнт? визначає зміну вартості засобів організації в порівнянні із зміною їх вартості по всіх компаніях даної галузі. Він відображає чутливість ставки прибутковості конкретної компанії до зміни систематичного ризику, тобто ризику, який не піддається диверсифікації. На фінансових ринках інвестори отримують винагороду за схильність тільки систематичного ризику, оскільки це єдиний вид ризику, якого вони не можуть уникнути за допомогою диверсифікації активів. Тому необхідність у розрахунку коефіцієнта? виникає у зв'язку з тим, що має місце систематичний ризик. Коефіцієнт? вимірює ризик, що залишився після того, як портфель інвестицій був диверсифікований. У цьому зв'язку інвестори не отримують компенсацію за ризик, якого вони можуть уникнути, так як ризик, за який вони повинні отримувати компенсацію, - це систематичний ризик.
Рис. 10.1. Співвідношення між ризиком і прибутковістю
У табл. 10.1 представлені середні значення? і середні ставши-ки прибутковості капіталу по західноєвропейським країнам.
Коефіцієнт? розраховується на основі оцінки ковариации прибутковості активів деякої компанії і ринкової прибутковості.
Якщо? дорівнює 1, то коливання прибутковості компанії повністю збігаються з коливаннями дохідності галузі в цілому. Іншими словами, дана компанія ризикована настільки ж, наскільки сама галузь в цілому.
Будь-яка компанія, коливання прибутковості якої перевершують середню ринкову прибутковість, є більш ризикованою і має?-Коефіцієнт більше 1. Якщо, наприклад, р дорівнює 1,2, то у випадку загального підйому прибутковості по галузі дохідність (або вартість акцій) компанії має зростати на 20% швидше, ніж по галузі в цілому, так як ризик вище. Компанія, дохідність якої змінюється менше, ніж ринкова дохідність (середня по галузі), є менш ризикованою і має?-Коефіцієнт менше 1.
Таблиця 10.1
Ставка прибутковості капіталу в західноєвропейських країнах
Як правило,?-Коефіцієнти розраховуються спеціалізованими інформаційно-аналітичними агентствами, інвестиційними та консалтинговими компаніями і публікуються, в тому числі і в Росії, по компаніях, акції яких найбільш ліквідні. У табл. 10.2 представлені значення?-Коефіцієнтів для деяких компаній Великобританії, Франції та Німеччини.
Таблиця 10.2?-Коефіцієнти для деяких британських, французьких і німецьких компаній