10.2. Об'єкти внутрішньобанківського управління
Щоб логічно підійти до означеної проблеми, необхідно: по-перше, у всіх випадках послідовно проводити розходження між операційною діяльністю виконавців - службовців банку (управлінням речами) і управлінням спільною діяльністю в рамках банку, здійснюваним спеціальної категорією його працівників (управлінням процесами і відносинами, характеризують со-вместн діяльність), по-друге, слід визнати як аксіоми положення про те, що в банку (як і в будь-який інший організації) немає і не може бути таких значущих процесів і відносин, які б не потребували управлінні.
Запропонований тут підхід не «примовляє» банки до повністю збігається, таким собі універсальним висновків, а, навпаки, залишає за ними таку ступінь
Звідси легко зробити висновки про те, якими саме об'єктами повинен управляти банк, коли він керує собою (рис. 10.1).
Свободи вибору, яка випливає з природи справи. Видається, що така свобода має два виміри: банк має право скласти власний перелік об'єктів, якими він має намір управляти, у тому числі більш деталізований; вибрати різну, відповідну його цілям і можливостям, «щільність» управління тими чи іншими наміченими об'єктами.