Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Під редакцією Ю.А. Щербанін. СВІТОВА ЕКОНОМІКА, 2004 - перейти до змісту підручника

10.2. Ринок сталеливарної продукції

Чорна металургія включає видобуток і збагачення залізної, марганцевої та хромової руди, виплавку чавуну і сталі, виробництво сталевого прокату. Видобуток залізної руди в світі швидко росла: 1950 р. - 250 млн т; 1980 р. - 900 млн т. У середині 1980-х років видобуток залізної руди пережила спад (до 850 млн т в 1985 р.), але в 1990 - х стабілізувалася на рівні 1 млрд т. Знизився видобуток залізної руди в США, Західній Європі (через вичерпання ряду родовищ), а також у Росії, Казахстані, Україні (через економічний спад). Разом з тим зростає видобуток на легкодоступних родовищах Китаю, Бразилії, Австралії. Світова виплавка сталі досить швидко росла до середини 1970-х років: 1950 р. - 200 млн т; 1970 - 600. У 1997 р. - до 700 млн т. Але в період енергетичної та сировинної кризи розвиток чорної металургії різко сповільнилося. Це обумовлено тенденцією до зниження металоємності виробництва в розвинених країнах і зростаючим заміщенням стали пластмасами і алюмінієм. Обсяг виробництва сталі (у тому числі на душу населення), який ще порівняно недавно служив одним з головних показників рівня розвитку і стану економіки, певною мірою втратив своє значення, хоча сталь і зберігає роль основного конструктивного матеріалу. Зниження ролі чорної металургії пояснюється загальним зменшенням металоємності виробництва, скороченням витрати сталі на одиницю готової продукції, підвищенням вимог не стільки до кількості, скільки до якості металу. Споживання сталі в промислово розвинених країнах зменшується внаслідок заміни металів пластмасами.
Найважливішою тенденцією в розвитку світового ринку металів є переміщення його в країни. Якщо в 1990 р. частка країн Азії та Латинської Америки у світовій виплавці сталі становила 21,7%, то в 1997 р. - 36,0%. У 1996 р. Китай вийшов у світові лідери з виробництва сталі, Південна Корея практично зрівнялася за цим показником з Німеччиною, а Бразилія випередила Англію і Францію. Країни, що розвиваються виробляють в основному рядовий метал. У 1990-х роках відбулося різке скорочення металургійного виробництва в країнах - членах СНД (у 2 рази) і в країнах Центральної та Східної Європи (на 33%). Виплавка сталі в Росії за останні роки впала на 6%, а частка нашої країни у світовому виробництві сталі знизилася з 11,6 до 6%. У США та Японії провідні корпорації скорочують виробництво традиційної металопродукції, але при цьому розширюють випуск якісних металів і складних видів про-ката. Зростання виплавки сталі відбувається тільки в країнах «нового освоєння» (Австралії, Канаді, ПАР), що пояснюється високим ступенем забезпеченості цих країн металургійною сировиною і паливом.
Розвиток світової кольорової металургії протягом довгого часу характеризувалося стійким зростанням. Світове споживання основних кольорових металів за 1973-1999 рр.. зросла з 26 до 37 млн т. В даний час виробляється близько 70 різних видів кольорових металів. Основна частка виплавки припадає на алюміній (45,4%), мідь (25,3%), цинк (15,8%), свинець (11%). Помітне місце на світовому ринку кольорових металів займає також нікель, олово, кобальт, вольфрам, молібден і ін
Однією з узагальнюючих характеристик рівня розвитку економіки в сучасних умовах стало споживання алюмінію на душу населення. Алюміній і його сплави в умовах все зростаючих конструкційних і екологічних вимог витісняють чорні метали і їхні сплави там, де зниження маси виробів (транспортних засобів) забезпечує економію палива і збільшення швидкості.
Для кольорової металургії розвинутих країн характерні наступні відмітні риси:
зростаюча частка вторинної сировини ~ металобрухту. Так, розвинуті країни зробили ставку на вторинну сировину, яке забезпечувало 25% їхніх потреб у цинку, олова і міді; 50% - у свинці;
підвищену увагу виплавці рідкісних металів (титану, танталу, ніобію, магнію і германію), в тому числі і стратегічно важливих; - переважання виробництва прокату і готової продукції, тоді як виплавка первинного металу все більше переміщається в країни, що розвиваються. Виплавка важких металів остаточно перемістилася в країни, що розвиваються, які все більше і більше освоювали заключні стадії виробництва.
Росія в 1990-і роки стала світовим лідером з експорту чорних і кольорових металів. У середині 1990-х років на її частку припадало 14% світового експорту чорних металів, понад 20% - алюмінію, 17% - нікелю, 11% - міді, 10% - титану. Значне збільшення російського експорту чорних і кольорових металів пояснюється досить високим попитом зовнішнього ринку через їх дешевизну, падінням попиту на внутрішньому ринку через логічного спаду, розпродажем стратегічних запасів.
Необхідно підкреслити, що такі гіганти вітчизняної металургії, як Нижньотагільський металургійний комбінат, «Магнітка», «ЗапСиб», череповецька «Северсталь», експортують значно більше 60%, а Новолипецький металургійний комбінат вивіз до 1996 г . 73% всього виробленого металу. Ця обставина слід обов'язково враховувати, розробляючи цінову політику. Обсяг світової торгівлі готовою продукцією чорних металів становить приблизно 150-160 млн т на рік. Таким чином, 1/3 металу на світовому ринку - російського походження. Як приклад можна відзначити, що в частині, що стосується кольорових металів, частка Росії на світовому ринку нікелю становить приблизно 1/4, і кожен «вихід» продукції Норильська очікується, фіксується, аналізується.
Помічено, що переважний вплив на рівень споживання кольорових металів у світі останнім часом надають промисло-но розвинені країни, а от динаміка споживання чорних металів в чому визначається темпами розвитку країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Південно- Східної Азії, Латинської Америки.
До найбільших імпортерам у світі ставляться США і Західна Європа. Крім того, з кожним роком зростає роль країн Південно-Східної Азії. Фахівці вважають, що до 2005 р. в промисло-повільно розвинених країнах ринки металопродукції будуть в основному стабільні (до початку нового століття щорічний приріст становив приблизно 1,2%).
У країнах Азії, Латинської Америки, в КНР підтверджується очікувався бурхливе зростання споживання металопродукції: за п'ять років (1999-2004 рр..) Приблизно на 30%. У 2005 р. прогнозується збільшення частки цих країн у Металоспоживання - до 45%.? Разом з тим слід звернути особливу увагу на те, що обсяг експорту в ці регіони в тій же пропорції не збільшиться. На думку фахівців, та й виходячи з відомих даних, в КНР, Південної Кореї, Індії будуються нові металургійні потужності. Це, безумовно, позначиться на загальній картині зовнішньоторговельних контактів.
Частка країн СНД (йдеться практично тільки про Росію, Україну і Казахстані) в китайському імпорті чорних металів за останні роки збільшилася.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz