11.2. Перевірка формування статутного капіталу, його структури
Статутний капітал підприємства визначає мінімальний розмір його майна, що гарантує інтереси кредиторів.
При перевірці формування статутного капіталу аудитор повинен враховувати, що її мінімальний розмір визначається чинним законодавством залежно від організаційно-правової форми юридичної особи. Наприклад, мінімальна величина статутного капіталу в закритих акціонерних товариства та товариства з обмеженою відповідальністю дорівнює стократной сумі, а у відкритих акціонерних товариствах - тисячократним сумі мінімального розміру оплати праці, встановленого законодавством на дату реєстрації.
При перевірці формування статутного капіталу підприємств різних форм власності аудитор повинен переконатися, що статутний капітал формується:
в товаристві з обмеженою відповідальністю - з вартості вкладів його учасників;
в акціонерних товариствах - з номінальної вартості акцій товариства, придбаних акціонерами;
в державних і муніципальних унітарних підприємствах за рахунок власника (державного органу або органу місцевого самоврядування), а унітарного підприємства , заснованого на праві оперативного управління, - за рахунок закріплення за ним майна, що перебуває у федеральній власності;
у виробничих кооперативах з пайових внесків членів кооперативу, а у товариствах складеного капіталу - з часток (вкладів) учасників ;
При ознайомленні з установчим договором аудитор з'ясовує, чи визначено умови:
передачі майна;
участі в діяльності;
розподілу між учасниками прибутку і збитків;
управління діяльністю юридичної особи;
виходу засновників (учасників) з його складу.
В установчому договорі повного товариства і товариства на вірі крім перерахованої інформації повинні міститися умови:
про розмір та склад складеного капіталу товариства;
про розмір і порядок зміни часток кожного з учасників (повних товаришів) у складеному капіталі;
про розмір, склад, терміни і порядок внесення ними вкладів;
про відповідальність за порушення обов'язків по внесенню внесків;
про сукупний розмір внесків, внесених вкладниками (товаришами на вірі).
При ознайомленні з статутом підприємства аудитор встановлює, чи визначено в ньому:
фірмове найменування, що є винятковим і з-тримати вказівку на організаційно-правову форму підприємства;
місцезнаходження підприємства, яке визначається місцем його дер-жавної реєстрації;
розмір статутного капіталу і розподіл часток у ньому серед всіх засновників;
цілі і види діяльності підприємства;
порядок призначення або обрання виконавчих органів;
склад і компетенція органів управління підприємством, порядок прийняття ними рішень;
наявність представництв і філій підприємства;
порядок формування фондів;
порядок розподілу дивідендів;
інші суттєві питання, як передбачені чинним законодавством, так і узгоджені засновниками, але не суперечать законодавству.
Учасниками господарських товариств та вкладниками в товариствах на вірі можуть бути громадяни і юридичні особи. Також необхідно враховувати, що державні органи та органи місцевого самоврядування не вправі виступати учасниками господарських товариств та вкладниками в товариствах на вірі.
Аудитор перевіряє, чи всі члени виробничого коопе-ратива внесли пайовий внесок, а також беруть участь особистою працею в діяльності кооперативу. У разі якщо член кооперативу не бере особистою працею в його діяльності, він зобов'язаний внести додатковий пайовий внесок, мінімальний розмір якого визначається статутом. При цьому число членів кооперативу, які внесли пайовий внесок, але не приймають особистої трудової участі в його діяльності, не може перевищувати 25% від їх загального числа. Також обмежена можливість залучення до виробничої діяльності кооперативу найманих працівників, чисельність яких не може перевищувати 30% за звітний період. Кількість членів кооперативу не може бути менше п'яти осіб. Членами (учасниками) кооперативу можуть бути громадяни Російської Федерації, іноземні громадяни, особи без громадянства. Юридична особа бере участь у діяльності кооперативу через свого представника відповідно до статуту кооперативу.
При аудиті установчих документів виробничих кооперативів перевіряється, чи містяться у статуті відомості:
про порядок виплати вартості паю або видачі відповідного йому майна особі, що припинила членство в кооперативі;
про порядок вступу в кооператив нових членів;
про порядок виходу з кооперативу;
про перелік філій та представництв;
про порядок реорганізації та ліквідації кооперативу.
Оцінка пайового внеску при утворенні кооперативу проводиться за взаємною домовленістю членів кооперативу на основі сформованих на ринку цін, а при вступі в кооператив нових членів - комісією, яка призначається правлінням кооперативу. Оцінка пайового внеску, який перевищує двісті п'ятдесят встановлених федеральним законом мінімальних розмірів оплати праці, повинна бути проведена незалежним оцінювачем.
При перевірці необхідно встановити своєчасність і правильність внесення вкладів у статутний капітал відповідно до законодавства:
учасники повного товариства зобов'язані внести не менше половини своїх вкладів до складеного капіталу товариства до моменту його реєстрації, а іншу частину - у строки, встановлені установчим договором;
член кооперативу зобов'язаний внести до моменту реєстрації ко-оператива не менше 10% пайового внеску, а інша частина підлягає внесенню протягом року з моменту реєстрації кооперативу
статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю має бути сплачений його учасниками на момент реєстрації товариства не менше ніж наполовину, а частина, що залишилася підлягає внесенню протягом першого року діяльності товариства.
Аудитор повинен враховувати, що виявлення фактів невнесення або неповного внесення внесків до статутного капіталу підприємства може бути підставою для визнання підприємства незаснованим (відбувся) і підлягає ліквідації. Реальність внесення сум до статутного капіталу (складеного, пайового) аудитор встановлює за допомогою перевірки наявності та правильності оформлення підтвердних документів. Грошові внески повинні бути підтверджені касовими та банківськими документами, в яких присутня інформація про внесення вкладів до статутного капіталу.
Внесення негрошових внесків аудитор встановлює, перевіряючи наявність і правильність оформлення первинних документів, що підтверджують факти передачі в рахунок вкладів до статутного капіталу майнових прав, майна та прав, що мають грошову оцінку. Необхідно враховувати, що по деяких видах засобів, внесеним в рахунок вкладів до статутного капіталу, необхідна наявність документів, що підтверджують право власності (нерухомість, земельні ділянки, інтелектуальна власність, транспортні засоби тощо). Реальність внесків до статутного капіталу аудитор встановлює перевіркою наявності та правильності оформлення документів, що підтверджують факти розрахунків із засновниками. У підтвердних документах має бути посилання на формування статутного капіталу, що важливо не тільки для цілей бухгалтерського обліку, але і для цілей оподаткування.
Крім того, внесок негрошових внесків учасниками до статутного капіталу повинен підлягати у встановлених законом випадках оцінці незалежним оцінювачем.
Слід брати до уваги організаційно-правову форму підприємства. Наприклад, у статуті акціонерного товариства затвердженому засновниками, крім відомостей про розмір статутного капіталу повинні міститися умови про категорії випускаються товариством акцій, їх номінальної вартості та ко-лічестве, права акціонерів.
Акціонерне товариство може бути створене однією особою чи складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства.
При перевірці установчих документів аудитор повинен враховувати, що Цивільний кодекс Російської Федерації встановлює різні форми відповідальності засновників для кожної орга-їх організаційно-правової форми юридичної особи.
При перевірці правильності формування статутного капіталу в акціонерних товариствах вивчається дотримання таких вимог:
статутний капітал дорівнює сумі номінальної вартості акцій товариства, придбаних акціонерами;
все акції є іменними і при установі повинні бути розміщені серед засновників;
номінальна вартість всіх звичайних акцій повинна бути однаковою;
номінальна вартість розміщених привілейованих акцій не повинна перевищувати 25% від статутного капіталу товариства;
акції товариства при його установі повинні бути повністю оплачені протягом строку, визначеного статутом, але не менше 50% статутного капіталу товариства сплачується протягом одного місяця, а частина, що залишилася - протягом року з моменту його реєстрації;
форма оплати (грошовими коштами, цінними паперами, іншими речами або майновими правами, що мають грошову оцінку) повинна відповідати договору про створення товариства або статутом;
випуски акцій відкритих і закритих акціонерних товариств підлягають обов'язковій реєстрації;
аналітичний облік повинен дозволити отримувати інформацію щодо засновників, стадіям формування капіталу і видам акцій.
Перевірка обгрунтованості змін статутного капіталу здійснюється за даними регістру по рахунку «Статутний капітал». Записи можуть бути зроблені лише у випадках зменшення та збільшення статутного капіталу і тільки після внесення відповідних змін до установчих документів підприємства.
При зміні статутного капіталу необхідно перевірити його обгрунтованість.
У разі збільшення статутного капіталу аудитор повинен з'ясувати джерела збільшення, якими можуть бути:
кошти, отримані акціонерним товариством-емітентом від продажу своїх акцій понад їх номінальної вартості (емісійний дохід);
нерозподілений прибуток за підсумками попереднього року;
кошти від переоцінки основних фондів;
дивіденди.
Аудитор встановлює також наявність рішення зборів акціонерів про збільшення статутного капіталу за рахунок капіталізації власних джерел організації. Форма оплати додаткових акцій визначається рішенням про їх розміщення.
При перевірці збільшення статутного капіталу аудитор повинен враховувати, що статутний капітал може бути збільшений на суму, яка не повинна перевищувати різницю між вартістю чистих активів товариства та сумою статутного капіталу і резервного фонду товариства.
При перевірці установчих документів проводиться розрахунок чистих активів підприємства, так як якщо після закінчення другого та кожного наступного фінансового року відповідно до річного бухгалтерського балансу, запропонованим для затвердження акціонерам товариства, вартість чистих активів товариства виявляється менше його статутного капіталу, то товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу до величини, що не перевищує вартість його чистих активів. А якщо вартість чистих активів товариства виявляється менше величини мінімального статутного капіталу, то товариство зобов'язане прийняти рішення про свою ліквідацію. Якщо ж у цих випадках суспільство не прийме рішення про зменшення свого статутного капіталу або про ліквідацію, кредитори вправі вимагати від суспільства дострокового припинення або виконання зобов'язань та відшкодування їм збитків. При цьому орган, який здійснює державну реєстрацію юридичних осіб, або інші державні органи чи органи місцевого самоврядування, яким право на пред'явлення такого вимоги надано федеральним законом, має право пред'явити до суду вимога про ліквідацію товариства.
При зменшенні розміру статутного капіталу перевіряється, не нижче чи він:
розміру статутного капіталу, визначеного чинним законодав-ством на дату реєстрації змін до статуту товариства, якщо статутний капітал зменшений за бажанням акціонерів товариства;
розміру статутного капіталу, визначеного чинним законодав-ством на дату реєстрації самого суспільства, якщо статутний капітал зменшений до величини чистих активів.
При зменшенні статутного капіталу акціонерного товариства будь-яким із двох передбачених законодавством способів - шляхом зниження номінальної вартості акцій або зменшення їх загальної кількості - вартісна оцінка в бухгалтерському обліку фінансового вкладення, здійсненого підприємством-інвестором, не змінюється. У цьому випадку необхідно перевірити, чи вироблені записи в аналітичному обліку, що відображають зміну кількості акцій (часток) або їх номінальної вартості. Те ж саме відбувається у випадку добровільного (а не обов'язкового) зменшення статутного капіталу акціонерного товариства без розподілу суми зменшення між акціонерами. Якщо ж сума зменшення статутного капіталу, виробленого в добровільному порядку, повертається акціонерам (пропорційно їх частці в статутному капіталі), то у них зменшується фактична вартість вкладу до статутного капіталу.
Перевірка правильності ведення синтетичного та аналітичного обліку статутного капіталу здійснюється за даними регістрів, властивих застосовуваної підприємством формі обліку. Для узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу призначений пасивний балансовий рахунок «Статутний капітал». Сальдо за цим рахунком має відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому в установчих документах підприємства. Записи по рахунку проводяться лише у випадках збільшення або зменшення статутного капіталу і тільки після внесення відповідних змін до установчих документів. Аналітичний облік за рахунком «Статутний капітал» повинен забезпечувати інформацією по засновникам підприємства, стадіям формування капіталу і видам акцій в акціонерних товариствах.
Основні господарські операції з обліку формування статутного капіталу викладені в таблиці 14.
