Головна
Головна → 
Фінанси → 
Податки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
А.В. Аронов, В.А. Кашин. ПОДАТКИ І ОПОДАТКУВАННЯ (Навчальний посібник), 2009 - перейти до змісту підручника

11.3. Перевірка надходжень податкових платежів

Основна маса податкових платежів надходить у встановлені терміни, і податковим органам залишається тільки зіставляти ці надходження з розрахунковими зобов'язаннями платників податків за відповідними податками і за відповідні періоди. Чи не надійшли в установлені терміни платежі вважаються простроченими, і при їх внесення платникам податків повинна пред'являтися сплата відсотка за прострочення. Після закінчення певного, встановленого законом терміну, невнесені податки вважаються недоїмкою, і щодо сум недоїмки (що включає також відсотки, що нараховуються протягом періоду прострочення) податкові органи повинні робити певні дії щодо її стягнення. Інший джерелом недоїмки є суми податків, донараховані податковими органами за результатами їх контрольно-ревізійної роботи.
Перевірка з метою збору недоїмок в деяких випадках призводить до того, що стає очевидною відсутність у платника податків достатніх коштів для негайного і повного погашення своїх податкових зобов'язань. Якщо подальше дослідження показує, що податок може бути сплачений через деякий час з використанням процедури розстрочення, можна використовувати угоду про розстрочення платежу.
Надання пільги у вигляді розстрочки при сплаті недоїмок повинно бути завжди економічно і юридично обгрунтовано. Ця процедура повинна використовуватися тільки в тих випадках, коли інші заходи, такі як конфіскація активів платника податків, призведуть до «надмірним позбавленням». Таким чином, стягнення недоїмки шляхом платежів в розстрочку є оптимальним шляхом для дотримання інтересів держави.
«Надмірні позбавлення» визначаються як дії, які позбавлять платника податків чи його сім'ї необхідних засобів існування (наприклад, харчування, житло, витрати на медичне обслуговування і т.д.). Незручності платника податків, викликані вимогою сплатити податки, не є поважною причиною для підготовки угоди про розстрочення.
До надання пільги про розстрочення податковий інспектор повинен провести якісну оцінку справи і обгрунтувати правильність рішення, керуючись здоровим глуздом і беручи в розрахунок всі факти і обставини кожної справи індивідуально. Рішення залежить від готовності платника податків до співпраці, своєчасності сплати ним податків минулого, платоспроможності підприємства та його власності (якщо мова йде про осіб, які володіють як корпоративної, так і індивідуальною власністю), розміру подат-гових зобов'язань, можливості збору податків через процедуру кон- фискацией та реалізації активів платника податків.
При проведенні цієї оцінки надзвичайно важливо враховувати поточне фінансове становище платника податків. З урахуванням перерахованих вище факторів для визначення найбільш оперативних методів збору податків повинен бути використаний і проаналізований звіт платника податків. Аналіз звіту платника податків покаже, чи володіє він достатніми засобами для погашення недоїмки або активами, які можна реалізувати (не підлягаючи надмірним позбавленням) для погашення податкових зобов'язань.
Найчастіше в результаті аналізу звіту виявляється, що платник податків не має коштів для негайної сплати податків, або незакладених активів, які можна реалізувати, проте має достатній дохід для сплати податку в розстрочку. У такому випадку інформація повинна бути піддана додатковому аналізу для визначення суми кожного з розстрочених платежів, яку платник податків в змозі платити для погашення заборгованості в найкоротший термін.
Як правило, в договорі про розстрочення передбачається погашення недоїмок по сплаті податків протягом одного року. Якщо податкові зобов'язання не можуть бути погашені протягом одного року, то після закінчення встановленого терміну буде потрібно подальша перевірка фінансового стану платника податків для визначення, чи прийнятно продовження пільгового договору по розстрочці. У будь-якому випадку договір про розстрочення дійсний, тільки якщо платник податків сплачує всі нові податкові нарахування, вироблені в період дії угоди про розстрочення. Після того, як всі дозволені розстрочені платежі по інших видах податків проведені, від платника податків очікується збільшення платежів на суму пільг, наданих при сплаті розстрочених платежів. Крім того, платник податків повинен гарантувати, що в період дії угоди про розстрочення у нього не виникне нова необгрунтована заборгованість по податкових платежах. Всі договори про розстрочки повинні затверджуватися відповідальним керівником податкової служби.
Угода про розстрочення сплати недоїмки з податків полягає у вигляді офіційного договору між платником податків і податковою адміністрацією. Якщо платник податків не виконує умов угоди, податковий орган має право вжити відповідні дії по повному стягнення недоїмки, а також внести в угоду про розстрочення зміни або доповнення (у разі сущест-трохи зміни фінансового стану платника податків). Платник податків зобов'язаний представляти нову інформацію за запитом або за умовами угоди.
Як правило, договір про розстрочення, укладений між податковим інспектором та платником податків, залишається в силі у первісному вигляді до тих пір, поки платник податку: дотримується умов договору про розстрочення; надає повну і точну інформацію; надає поточну інформацію за запитами. Платник податків повинен бути поінформований, що якщо він не буде дотримуватися умов договору і не сповістить податковий орган про виникнення непередбачених обставин, заходи щодо стягнення недоїмки будуть прийняті без попередження. Необхідно переконатися, що платнику податків роз'яснені всі умови договору.
Після підготовки, підписання та фіксування дати договір повинен бути спрямований відповідній посадовій особі для перевірки і затвердження.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz