Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Є. І. Лавров, Е. А. Капогузов. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ ТЕОРІЇ І ПРОБЛЕМИ, 2006 - перейти до змісту підручника

12.1. Інституційні аспекти економічного зростання.

Інститути мають значення. Дане твердження Д. Норта стало наріжним каменем бурхливо розвивається в XX столітті ін-стітуціональной економічної теорії. Інституціоналізм пройшов у своєму розвитку кілька етапів, і проблеми економічного зростання також не залишилися поза його розгляду.
Інституційні аспекти економічного зростання присутні в ряді теорій. Разом з тим найбільш яскраво різні інституційні аспекти економічного зростання стали розглядатися в другій половині XX століття. При цьому виділяються наступні складові.
Перше - визнання того факту, що при вирішенні задачі задоволення потреб людей виникають витрати не тільки внаслідок залучення до процесу виробництва факторів виробництва (трансформаційні витрати), але і в результаті взаємодії суб'єктів економіки. Останні витрати забезпечують перехід права власності з одних рук в інші і охорону цих прав (трансакційні витрати). При цьому, на відміну від трансформаційних витрат, трансакційні витрати не пов'язані з самі процесом створення блага. Наявність в економіці трансакційних витрат і вплив на неї соціальної структури зрушує криву виробничих можливостей вліво (див. тему 1) і тим самим темпи зростання знижуються. Даний напрямок отримало розвиток завдяки насамперед нобелівському лауреату 1991 Р. Коуз.
Наявність трансакційних витрат пов'язано з необхідністю суб'єктів економіки нести витрати пошуку (прийнятної ціни, якісної інформації про наявні товари і послуги, продавців і покупців), витрати ведення переговорів, складання контрактів і контролю за їх виконанням на різних рівнях (всередині фірми, між фірмами, у взаєминах фірм і держави), забезпечити захист прав власності. Ці та інші витрати матеріальних, фінансових і людських ресурсів все більше зростали саме в другій половині XX століття, коли масштаби трансакционного сектора і трансакційних витрат значно зросли. У цьому плані в рамках інституціональної теорії інститути пояснюються з точки зору можливості економії на трансакційних витратах. Разом з тим тільки мінімальний рівень трансакційних витрат сприятиме максимальному збільшенню національного багатства, а відповідно тільки один набір правил буде максимізувати національне багатство. При цьому перехід від неефективної структури до більш ефективної породжує як виграли, так і переможених, але при цьому сумарний виграш буде перевершувати сумарні втрати, а відповідно виграли, відшкодувавши втрати переможеним, все ж таки залишаться багатшими.
Інша складова інституційних теорій економічного зростання грунтується на підході нобелівського лауреата 1993 Д. Норта. Визначаючи інститути як «створені людиною обмежувальні рамки, які організовують взаємодії між людьми», Д. Норт розглядає еволюцію інститутів, сутність інституційних змін, а також причини того, чому зараз в суспільстві склалася саме така структура інститутів. Підхід Норта, який характеризується зверненням до ис-торичні досвіду, в ряді джерел отримав назву «Нової економічної історії». При цьому інститути пройшли довгий шлях еволюції, і далеко не всі інститути є ефективними.
Разом з тим вони створюються людьми, і їх створення пов'язано з наявністю інтересів чи окремих людей і суспільних груп, або суспільства в цілому. У рамках інституціональної теорії розглядаються такі моменти, як конкуренція інститутів, їх відбір, вплив груп інтересів на створення формальних інститутів і т. д. Загальний висновок даного напрямку пов'язаний з тим, що ефективні інститути, що сприяють економічному зростанню, представляють собою набір правил, що дозволяє економічним агентам більш ефективно взаємодіяти між собою. Дана теорія інституційних змін досить бурхливо розвивається. У цьому напрямку виділяються підходи А. Алчіана, Дж. Бьюкен-нена, С. Пейович, відзначають різні причини інституційних змін.
При цьому якщо крива трансакційних можливостей доста-точно близька до кривої виробничих можливостей, то розташування кривої соціальних можливостей визначається вдосконалення-шенствуются інститутів. Саме на цьому і будується твердження, що країни з недостатнім розвитком інституційної системи можуть значно швидше досягти зростання саме за рахунок вдосконалення інституційної структури, яка дозволить наблизити криву соціальних можливостей до кривої трансакційних можливостей. Як елементи такої структури виділяються насамперед ступінь захисту прав власників, з-удосконалюють правової, освітньої системи, рівень корупції, розвиненість чорного ринку та ін
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz