13.1. Економічний розвиток і його рівень. Показник економічного зростання та розвитку
При визначенні рівня економічного розвитку країни потрібно встановлення точки відліку. Багато країн світу рівень економічного розвитку своєї країни порівнюють з рівнем СІТА.
Рівень економічного розвитку країни - це поняття історичне. Кожен етап розвитку національної економіки та світового співтовариства в цілому вносить ті чи інші зміни до складу його основних показників.
Різноманітне поєднання факторів виробництва та умов розвитку різних країн не дозволяє оцінювати рівень економічного розвитку з якоїсь однієї точки зору. Основні показники рівня економічного розвитку:
ВВП (валовий внутрішній продукт) або НД (національний дохід) на душу населення;
галузева структура національної економіки;
виробництво основних видів продукції на душу населення;
рівень і якість життя населення;
показники економічної ефективності виробництва.
Ведучими показниками при аналізі рівня економічного розвитку є показники ВВП і НД на душу населення. Ці показники покладено в основу міжнародної класифікації, поділяються країни на розвинені.
Іншим показником, широко застосовуються у міжнародній практиці, є галузева структура економіки. Її аналіз проводиться на основі показника ВВП, підрахованого за галузями. Насамперед вивчається співвідношення між великими народно-господарськими галузями матеріального і нематеріального виробництва.
Рівень економічного розвитку країни характеризують показники виробництва деяких основних видів продукції, які є базисними для розвитку національної економіки. Вони дозволяють судити про можливості задоволення потреб країни в цих основних видах продукції.
До таких показників відносять виробництво електроенергії на душу населення. Електроенергетика лежить в основі розвитку всіх галузей народного господарства, за цим показником ховаються можливості розвитку науково-технічного процесу, досягнутий рівень виробництва і якості товарів, рівень послуг і т.п.
Рівень життя населення країни значною мірою характеризується структурою ВВП щодо його використання. Особливо важливий аналіз структури чистого кінцевого споживання (особистих споживчих витрат). Велика частка в споживанні товарів тривалого користування та послуг свідчить про більш високий рівень життя населення, отже, про більш високий загальний рівень економічного розвитку країни.
Аналіз рівня життя населення зазвичай супроводжується аналізом двох взаємопов'язаних показників - споживчого кошика і прожиткового мінімуму.
Обмеженість ресурсів, циклічність розвитку економіки безпосередньо впливають на економічне зростання країни.
Економічний ріст-це постійне збільшення реального обсягу виробництва товарів і послуг, вироблених за певний період часу (звичайно за рік). Збільшення сукупного виробництва розраховується у відсотках по відношенню до попереднього періоду.
Економічне зростання може вимірюватися в натуральних (тон-нах, метрах тощо) і вартісних показниках.
Перший спосіб надійніший, тому що дозволяє виключити вплив інфляції, і універсальніше, оскільки при розрахунку темпів зростання важко розрахувати загальний показник для виробництва раз-особистих виробів. Другий спосіб вживається частіше, проте не завжди можливо до кінця очистити його від інфляційних нашарувань.
Основні показники економічного зростання:
річний приріст обсягу ВНП, ВВП, НД;
річні темпи зростання ВНП, ВВП, НД на душу населення;
річні темпи зростання промислового виробництва в цілому, його галузей на душу населення.
Розрізняють екстенсивний тип економічного зростання, заснований на старій техніко-технологічній базі, і інтенсивний тип економічного зростання, заснований на новій техніці і сучасної технології.
Інтенсивне зростання виробництва відбувається за рахунок більш повного використання ресурсного потенціалу, підвищення продуктивності праці, віддачі основних виробничих фондів, ефективності використання оборотних коштів (рис. 13.1).
Рис. 13.1. Інтенсивне зростання виробництва
На практиці екстенсивний та інтенсивний типи економічного зростання не існують в чистому вигляді, тому розрізняють переважно інтенсивний і переважно екс-інтенсивний шляхи розвитку.
У Росії темпи економічного зростання в 1990-і рр.. були негативними, і лише з 1997 р. після глибокого спаду настала деяка стабілізація.
Для розвинених країн характерні низькі темпи економічного зростання (1-4%). Ці країни вже не можуть вільно залучати до про-ництво додаткові трудові та природні ресурси. Розвиток виробництва здійснюється вдосконаленням наявних технологій. Крім того, високий рівень розвитку цих країн ставить перед економікою такі обмежують темпи зростання, як захист навколишнього середовища і збереження невідновних природних ресурсів, якісне вдосконалення рівня життя.