| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
13.1. Фінансове планування: мета і зміст | ||
|
Фінансове планування на підприємстві (корпорації) взаємопов'язане з плануванням господарської діяльності і будується на основі показників виробничого плану (обсягу виробництва, реалізації, кошторису витрат на виробництво, плану капітальних вкладень та ін.) У процесі складання проекту фінансового плану здійснюється критичний підхід до показників виробничого плану, виявляються і використовуються невраховані в них внутрішньогосподарські резерви і шляхи більш ефективного використання виробничої потужності під-приємства, більш раціонального витрачання матеріальних та грошових ресурсів, підвищення якості продукції, розширення асортименту та інші. Можливість і необхідність планування як визначено-ного виду діяльності управлінського персоналу обумовлена загальними зусиллями господарювання. За допомогою планування зводиться до мінімуму невизначеність ринкового середовища та її негативні наслідки для господарюючого суб'єкта. Крім того усуваються зайві трансакційні витрати корпорації по торговельних угодах, тобто контрактами. Наприклад, на пошук покупців і постачальників, проведення переговорів про предмет угоди, оплату послуг консультантів та інші. Планування допомагає управлінському персоналу відповісти на наступні питання: на якому рівні розвитку перебуває корпорація та її еконо-мічного потенціал і які будуть результати фінансово-господарської діяльності; за допомогою яких ресурсів, включаючи фінансові, вони можуть бути досягнуті. У ринкових умовах основою фінансового планування підприємства (корпорації) служать показники бізнес-плану. Бізнес-план містить такі розрахунки і прогнози: Виробнича програма підприємства, обсяг випуску в натуральному вираженні, ціна продукції, обсяг продажів у грошовому вираженні. Потреба в основних фондах за первісною вартістю: будівлі, споруди виробничого призначення, робочі машини та обладнання, транспортні засоби та ін Потреба в ресурсах на виробничу програму (найменування ресурсів, вартість, вартість перевезення). Кошторис витрат і калькуляція собівартості. Потреба в персоналі та заробітній платі. Потреба в оборотному капіталі (в т.ч. запаси, грошові кошти). Прогноз фінансових результатів. Потреба в додаткових інвестиціях і формування джерел фінансування. Модель дисконтованих грошових потоків. Агрегована форма прогнозного балансу. Розрахунок коефіцієнтів поточної ліквідності і забезпеченості власними коштами на основі агрегованого прогнозного балансу. Бізнес-план являє собою документ внутрішньофірмового планування, викладає всі основні питання планування виробничої і комерційної діяльності підприємства, аналізує проблеми, з якими воно може зіткнутися, а також визначає способи вирішення фінансово-господарських завдань. На практиці для розробки корпорацією бізнес-плану руко-водію слід мати організаційний план, де основними розділами можуть бути: Експрес-аналіз та оцінка поточного фінансового стану корпорації. Аналіз впливу на господарську діяльність підприємства зовнішніх і внутрішніх факторів. Визначення цілей і формулювання кількісно певних завдань на планований період господарської діяль-ності підприємства. Програма виконання організаційного плану із зазначенням термінів виконання та відповідальних виконавців. Аналіз та оцінка структури балансу підприємства проводяться на основі коефіцієнта поточної ліквідності і коефіцієнта забезпеченості власними коштами. Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує загальну забезпеченість підприємства оборотними коштами для ведення господарської діяльності. Він розраховується як відношення фактичної вартості знаходяться в наявності оборотних коштів у вигляді запасів готової продукції, коштів, дебіторської заборгованості та інших активів у вигляді короткострокових кредитів, позик і кредиторської заборгованості. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової стійкості. Цей коефіцієнт визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних коштів до фактичної вартості знаходяться в наявності у підприємства оборотних коштів у вигляді запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, Далі виробляється більш детальний аналіз фінансово-господарської діяльності з охопленням таких питань, як: аналіз структури вартості майна підприємства та коштів, вкладених у нього; аналіз платоспроможності підприємства; аналіз фінансової стійкості підприємства; оцінка можливих перспектив розвитку підприємства. Для умов роботи акціонерного товариства (корпорації) найбільш підходить наступна структура бізнес-плану: Розділ I. Товари і послуги. Розділ П. Оцінка збуту товарів. Розділ III. Інформація про можливих конкурентів. Розділ IV. План маркетингу. Розділ V. План виробництва. Розділ VI. Організація. Розділ VII. Юридичний план. Розділ VIII. Оцінка прогнозування та управління різного роду ризиками. Розділ IX. Фінансовий план. Для нас важливим розділом для складання фінансового плану є розробка прогнозних фінансових результатів. У цей розділ бізнес-плану включається розробка: прогнозу фінансових результатів; потреби в додаткових інвестиціях і формуванні джерел фінансування; моделі дисконтованих грошових потоків; точки беззбитковості (порога рентабельності). Таким чином, в управлінні підприємством фінанси відіграють вирішальну роль. Від того, наскільки раціонально розподіляються доходи, мінімізується оподатковуваний база, обертаються оборотні кошти, проводиться інвестиційна політика, залежить не тільки розвиток підприємства, а й вирішення соціальних проблем його працівників. Складання бізнес-плану забезпечує грамотне рішення всіх фінансових проблем. Грамотно складений бізнес-план дозволяє обгрунтувати потребу підприємства в інвестиціях. Проте практична його реалізація істотно залежить від того, в якому стані перебуває економіка, які перспективи розвитку. Важливо врахувати те положення, в якому підприємство буде виробляти свою продукцію. Далі в системі бізнес-планів фінансовий план вбирає в себе результати розрахунків планів виробництва і маркетингу. Тут проводяться розрахунки: кошторис обсягу реалізації продукції; баланс грошових надходжень і витрат; план прибутків і збитків (кошторис доходів і витрат); плановий бухгалтерський баланс; розрахунок беззбитковості продажу товарів. Сюди входять розрахунки забезпечення кредитів, розрахунки рентабельності, оцінка фінансових ризиків і страхування. Для цих розрахунків використовується наступна формула. За обсягом реалізації продукції: N = O +4 + М + П. Де О - оптимістична оцінка; М - середня оцінка; П - песимістична оцінка; N - прогноз обсягу продажів. Отже, фінансова частина складання підприємством бізнес-плану повинен враховувати реальні економічні умови в країні і фінансову політику держави. Конкретно розробка корпорацією фінансових планів (бюджетів) займає важливе місце в системі заходів щодо стабілізації, їх грошового господарства. Так, вчений М.В. Романові-кий визначає такі основні поняття, пов'язані ^ фінансовим плануванням. Фінансовий план - узагальнений плановий документ, що відображає надходження і витрачання грошових коштів корпорації на поточний і довгостроковий період, зазвичай перший-так одного року, а другий - понад одного року. Включає в себе зі-уявлення операційних і капітальних бюджетів, а також прогнози фінансових ресурсів на два-три роки. Бюджет - оперативний фінансовий план, складений, кап правило, в рамках одного року, що відображає витрати і поступлю ня коштів з операційної, інвестиційної та фінансової ^ - ятельности корпорації. У практиці управління фінансами господарюючі суб'єкти використовують два основних види бюджетів - поточний (оперативний) і капітальний. Бюджетування - процес розробки конкретних бюджетів відповідно до цілей оперативного планування. Наприклад, платіжний баланс на майбутній місяць. Бюджетування капіталу - процес розробки конкретщ / г бюджетів з формування джерел капіталу (пасиви балансу) та їх розміщення (активи балансу). Наприклад, прогноз балансу активів і пасивів на майбутній квартал, півріччя, рік. Мета бюджетування грошових коштів полягає в розрахунку необхідного їх обсягу та визначенні моментів, коли у підприємства очікується нестача або надлишок грошових коштів? для того, щоб уникнути кризових явищ і раціонально використовувати грошові кошти підприємства. Касовий бюджет є частиною основного бюджету підприємства і використовує дані бюджетів продажів, закупівель, витрат на оплату праці та інші. Достовірність закладаються в касовий бюджет показників залежить від суб'єктних оцінок, прогнозів, в першу чергу від прогнозу продажів і оцінки періоду інкасації дебіторської заборгованості, що необхідно враховувати при виконанні бюджету. Касовий бюджет дозволяє: отримати цілісне уявлення про сукупну потреби в грошових коштах; приймати управлінські рішення про більш раціональне використання ресурсів; аналізувати значні відхилення по статтях бюджету і оцінювати їх вплив на фінансові показники діяльності підприємства; своєчасно визначати потребу в обсязі і термінах залучення позикових коштів. Касовий бюджет повинен включати всі грошові надходження і виплати, які зручно групувати за видами діяльності - основна, інвестиційна та фінансова. На першому етапі необхідно визначити надходження і витрату коштів з основної діяльності підприємства, оскільки результати планування грошового потоку по основній діяльності можуть використовуватися при плануванні інвестицій і визначенні джерел фінансування. Планування грошових витрат з інвестиційної діяльності виконується на основі інвестиційних проектів і програми розвитку виробництва з урахуванням надходження коштів від основної діяльності або від інших джерел фінансування. Приплив грошових коштів з інвестиційної діяльності визначається її доходами від продажу основних фондів та інших довгострокових вкладень. Бюджетний контроль - поточний контроль за виконанням окремих показників доходів та витрат, визначених плановим бюджетом. Кошторис - форма планового розрахунку, яка визначає потреби господарюючого суб'єкта (корпорації) в грошових ресурсах на майбутній період і послідовність дій щодо обчислення показників. У сучасних умовах роль фінансового планування принципово змінено в порівнянні з тим, що воно було раніше централізовано керованій економіці. Тепер корпора-ції самі зацікавлені в тому, щоб реально представляти своє фінансове становище сьогодні і на найближчу перспективу. По-перше, для того щоб досягти успіху у своїй господарській діяльності. По-друге, щоб своєчасно виконувати зобов'язання перед бюджетом, соціальними фондами, банками та іншими кредиторами і тим самим захистити себе від штрафних санкцій. У цих цілях доцільно заздалегідь розраховувати доходи і витрати, враховувати наслідки інфляції, зміни ринкової кон'юнктури, порушення договірних зобов'язань партнерами. Принципи фінансового планування визначають характер та зміст цього виду управлінської діяльності в економіці: Фінансового співвідношення строків ("золоте банківське правило") - отримання і використання засобів має відбуватися в встановлені терміни, тобто капітальні вкладення з тривалими термінами окупності доцільно фінансувати за рахунок довгострокових позикових коштів. Платоспроможності - планування грошових коштів має забезпечити платоспроможність корпорації в будь-який час року. В даному випадку у неї має бути достатньо ліквідних коштів, щоб забезпечити погашення короткострокових зобов'язань. Рентабельності капіталовкладень - для капіталовкладень необхідно вибрати найдешевші способи фінансування (фінансовий лізинг, інвестиційний селенг та інші). Позиковий капітал вигідно залучати лише в тому випадку, якщо він підвищує рентабельність власного капіталу. У даному випадку забезпечується дію ефекту фінансового важеля. Збалансованості ризиків - особливо довгострокові інвестиції доцільно фінансувати за рахунок власних коштів. Пристосування до потреб ринку - для корпорації важливо враховувати кон'юнктуру ринку і свою залежність від надання кредитів. Граничною рентабельності - доцільно вибрати ті ка-капіталовкладень, які забезпечують максимальну, тобто граничну рентабельність. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||