| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
13.1. ПОНЯТТЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ, ЇЇ ОСНОВНІ ЦІЛІ | ||
|
Інші автори - представники німецької історичної школи (Г. Шмоллер, В. Зомбарт, М. Вебер) включають в це поняття геополітичні, соціально-історичні, національно-психологічні (менталітет населення) і навіть антропологічні фактори . Деякі сучасні автори розглядають національну економіку як просторово визначену, національно специфічну організацію економічного життя суспільства. На їх думку, національна економіка - це галузь науки, що вивчає економічний потенціал країни, національний ринок, місце країни у світовій економіці, традиції і національну психологію. На наш погляд, поняття "національна економіка" тісно пов'язане з поняттям "економічна система", так як воно конкретизує даний тип економічної системи, відображає її специфічні риси, обумовлені географічним положенням країни, її участю в міжнародному поділі праці, культурними, історичними традиціями та іншими факторами. Тому національну економіку можна визначити як історично сформовану систему відтворення, взаємозв'язок галузей і видів виробництва і територіальних комплексів, що включає всі форми суспільної праці та господарської діяльності, всі суб'єкти господарювання. Основу національної економіки становлять підприємства, фірми, організації, домашні господарства, об'єднані в єдину систему економічними взаєминами, що виконують певні функції в суспільному розподілі праці, що виробляють товари або послуги. Кожна національна економіка, як розвивається система, має свої цілі. Вони можуть бути довгостроковими, пов'язаними з реалізацією загальної концепції даної моделі національної економіки, і короткостроковими, визначальними більш конкретні показники в проміжні періоди. економічне зростання, збільшення національного обсягу виробництва. Це означає зростання обсягу виробництва товарів і послуг в даній країні без різких змін, спадів і криз, підвищення рівня життя населення; стабільність цін. Необхідно враховувати, що незмінні протягом тривалого часу ціни сповільнюють темпи зростання національного продукту, знижують зайнятість населення. Низькі ціни гарні для споживача, але позбавляють стимулу виробника. Високі ціни, навпаки, стимулюють виробництво, але знижують купівельну спроможність населення. Тому досягнення стабільності цін на практиці означає не "заморожування" їх на тривалий період, а плавне регульоване зміна; високий рівень зайнятості. Він досягається у випадку, якщо кожен бажаючий отримати роботу знаходить її. Однак це не означає, що повна зайнятість охоплює все працездатне населення. У будь-якій країні в кожен даний момент часу є певна кількість людей, тимчасово не працюючих у зв'язку зі зміною місця роботи або проживання (так звана фрикційне безробіття). Крім того, завжди є структурне безробіття, обумовлена невідповідністю структури нових робочих місць сформованій структурі робочої сили. Таким чином, повна зайнятість завжди складає менше 100% працездатного на-селища. Рівень безробіття при повній зайнятості називається природним рівнем безробіття. Підтримання оптимального зовнішньоторговельного балансу. Досягається відносним рівновагою між експортом та імпортом, а також стабільністю обмінного курсу національної валюти. Якщо в країну ввозиться більше товарів, ніж продається за кордон, мож-ника негативне сальдо торгового балансу. Якщо експорт більше імпорту, говорять про позитивний сальдо. Значний вплив на стан торговельного балансу надає валютний курс - величина грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни. Підвищення або зниження курсу валют може змінити досягнутий баланс і викликати позитивне чи негативне сальдо. Тому однією з цілей національної економіки є підтримання стабільного обмінного курсу валют. Характер і спосіб досягнення кожної цілі залежать від типу економічної системи, до якої належить національна економіка, від її специфіки. Особливістю сучасних макроекономічних цілей у більшості країн СНД є їх соціальна спрямованість, що знаходить своє вираження, наприклад, у перерозподілі бюджетних коштів у соціальну сферу. У період існування СРСР найбільшою статтею витрат держбюджету було фінансування народного господарства (приблизно 30%). Зараз приблизно таку ж величину складають витрати на соціальні цілі - освіту, охорону здоров'я, соціальні допомоги. Найважливішими загальними цілями країн СНД є вище-ня рівня життя населення на основі збалансованого та стійкої економічного розвитку, доведення його соціальної захищеності до рівня економічно розвинених держав, формування основ постіндустріального суспільства та соціально орієнтованої ринкової економіки . В даний час для досягнення цих стратегічних цілей ставляться більш короткострокові цілі: підвищення ефективності реального сектора економіки, здійснення його структурної перебудови, розвиток виробничої та соціальної інфраструктури, фінансове оздоровлення економіки, нарощування експорту товарів і послуг, активізація інноваційної та інвестиційної діяльності та ін | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||