| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
13.3. Типи економічних криз. Особливості сучасної економічної кризи | ||
|
В економічній літературі виділяють наступні типи криз. Циклічний криза перевиробництва охоплює всі сфери і галузі економіки, витісняє морально застаріле обладнання, знижує витрати виробництва, приводить у відповідність структуру виробництва. Цей тип кризи, на-рушаючи існуючу рівновагу, призводить до створення нової рівноваги при більш ефективному виробництві. В результаті наступний цикл починається на якісно новій основі. Проміжний криза, на відміну від циклічного, не є тривалим і глибоким, охоплює не всі сфери і носить локальний характер. Він є тимчасовою реакцією на виникаючі протиріччя і диспропорції в економіці, перериваючи на деякий час фази пожвавлення або підйому, в результаті цієї кризи протиріччя кілька пом'якшуються, циклічна криза виявляється менш глибоким і руйнуючої-рішучій. Частковий криза може відбутися як на фазі підйому, так і в період депресії або пожвавлення. Він зачіпає яку-або певну сферу економіки. Наприклад, фінансова криза 1997 р., почався восени на біржах Південно-Східної Азії, торкнувся грошово-кредитну сферу практично у всіх країнах. Структурна криза охоплює, як правило, кілька економічних циклів. Його причиною стає необхідність корінних перетворень структури виробництва на новій технологічній основі. Це, наприклад, енергетичний, сировинний, продовольча кризи 19701980-х рр.. Економічна криза - одна з фаз відтворювального циклу, що включає послідовно криза, депресію, пожвавлення і підйом. Він виникає в результаті пере-виробництва, падіння цін і прибутку, зниження заробітної плати, рівня життя. Економічні кризи можуть бути від-галузевими, структурними, національними, регіональними, місцевими. Фінансова криза - глибокий розлад державних фінансових структур під впливом надзвичайних обставин (економічних, політичних). Він, як правило, пов'язаний з економічною кризою і характеризується хронічним дефіцитом державного бюджету, інфляцією, розладом податкової та кредитної систем, неплатоспроможністю за зовнішніми позиками. У другій половині XX в. економічні цикли та кризи отримали наступні нові риси й особливості. Кризи стали наступати частіше, тривалість циклу скоротилася з 11-12 років наприкінці XIX - першій половині XX ст. до 5-7 років в даний час. Фаза кризи настає в більшості країн одночасно. Держава стала здійснювати активну антикризову політику, яка впливає на хід усього циклу. Це призвело до того, що кордони між фазами стали нечіткими, розмитими. Криза супроводжується наростаючою інфляцією, безробіття стає хронічною і зачіпає нові категорії працівників. Виник новий тип кризової економіки - стагфля-ційна економіка. 1. 5. Змінився сам характер криз: вони стали менш тривалими, охоплюють різні галузі та сфери економіки (наприклад, кризи 1974-1975 рр.., 1980-1982 рр.. Та 19911993 рр.., Що охопили всі розвинені країни). | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||