14.1. Предмет, зміст економічного аналізу, його цілі і завдання
Бухгалтерський облік відображає у своїх регістрах і періодичної звітності всі сторони діяльності господарюючих суб'єктів: виробничі, операції, розрахунки з
постачальниками і покупцями, платежі до бюджету, розрахунки з комерційними банками за отримані кредити, розрахунки з робітниками і службовцями, розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами і т.д. Такий різнобічний характер обліку дозволяє використовувати його для глибокого вивчення всіх позитивних моментів у роботі і недоліків, а також недоліків в економіці підприємства і своєчасно вжити заходів по них і реагувати. Як правило, діяльність будь-якого підприємства протікає під впливом ряду внутрішньогосподарських і зовнішніх умов. Ступінь їх впливу розкривається в процесі проведеного аналізу і отримує певну кількісне вираження, як правило, у вартісному, а іноді в рального вираженні. Всебічне розкриття і зміна господарських зв'язків підприємства стає можливим завдяки грамотно проведеним аналізом його фінансово-господарської діяльності. Цьому сприяє також взаємна ув'язка показників різних видів обліку - бухгалтерського, статистичного та оперативного. Дані окремих видів обліку, як і інші відомості, розглядаються при аналізі не ізольовано, а в певному взаємному поєднанні. Таке комплексне використання джерел для аналізу забезпечує правильне вивчення фінансового стану підприємства.
Методичні програми аналізу різноманітні. Серед них особливо поширений так званий прийом ланцюгових підставок. Він полягає в послідовному розгляді кожного впливає на фінансово-господарську діяльність фактора, взятого окремо, як змінного, виходячи з припущення, що інші фактори залишаються постійними. Такий спосіб створює можливість розкрити і виміряти ступінь впливу найважливіших чинників, під дією яких протікала в наступному періоді робота підприємства. Істотну роль в аналізі фінансово-господарської діяльності корпорації грає балансовий метод. Він не тільки дає можливість зіставити фінансові ресурси підприємства та джерела їх утворення для оцінки правильності взаимоотноше-ний між ними, але і дозволяє судити про узгодженість виробничої та фінансової діяльності підприємства. В аналізі фінансово-господарської діяльності застосовується також метод порівняння. Перевірка виконання плану викликає необхідність зіставлення планових і звітних показників. При характеристиці динаміки і темпів розвитку підприємства використовується, як база для порівняння, облікові відомості за старе час (місяць, квартал, рік або ряд років). Порівняння показників аналізованого періоду можливо не тільки за планом і з даними попередніх періодів, але і з аналогічними показниками інших підприємств. Це також дозволяє виявити можливості поліпшення роботи підприємства.
Найважливішим джерелом даних для аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства служить звітність періодична і річна. Вона містить узагальнені відомості, що характеризують діяльність підприємства за весь досліджуваний період.
Аналіз фінансово-господарської діяльності корпорації зазвичай охоплює широке коло питань. Так, наприклад, в першу чергу аналізу піддаються такі питання, як виконання виробництва продукції, її собівартість, реалізація продукції і рентабельність, фінансовий стан підприємства і т.д.
При аналізі фінансово-господарської діяльності підприємства з'ясовується виконання плану випуску товарної продукції за обсягом, асортиментом та якістю, які зміни відбулися в порівнянні з попереднім періодом, чи забезпечено ритмічність виробничого процесу, як вплинули на розміри витрат витрати на утримання і ремонт обладнання, машин, інструментів, вартість витрачених сировини і матеріалів, накладні витрати і т.д.
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства необхідний у роботі фінансових і банківських органів, особливо податківцям. Активну участь в аналізі дозволяє їм використовувати його результати при складанні державного бюджету. Фінансисти контролюють посредствам аналізу здійснення правильності нарахування та своєчасності внесення платежів до бюджету, виявлення резервів підвищення рентабельності та збільшення грошових накопичень, прискоренню оборотності оборотних коштів. Аналізуючи надходження податку на додану вартість, вони з'ясовують причини недовнесених до бюджету. Оскільки відрахування до бюджету від прибутку (доходу) залежить головним чином від її розмірів, з'ясовується, як вплинули на розмір прибутку (доходу) чинники, від яких вона залежить, а також чи правильно визначені розміри відрахувань, чи дотримується платіжна дисципліна, тобто чи перераховані платежі своєчасно і повністю в бюджет і т. д. Визначаючи суму платежів до бюджету від фактичного прибутку (доходу), одночасно перевіряється правильність розподілу прибутку (доходу) до відповідних фондів та ін Висновки про результати аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства викладаються в різній формі в залежності від їх призначення. Вони можуть приймати форму пояснювальної записки до річного звіту, доповіді керівника підприємства і т. д.
Теорія і практика аналізу фінансово-господарської діяль-ності підприємства удосконалюються. Наша увага в по-дальшої буде зосереджено на чинниках фінансового порядку, що зводиться в основному до питання про прибуток (дохід). На прак-тику застосовуються два види аналізу: зовнішній і внутріхозяй-жавного.
Річна і квартальна звітність є єдиним джерелом зовнішнього фінансового аналізу.
Методика фінансового аналізу включає три взаємопов'язаний-них частини:
1) аналіз фінансових результатів діяльності підприємства;
аналіз фінансового стану підприємства;
аналіз ефективності фінансово-господарської діяльно-сті підприємства.
Основною метою фінансового аналізу є отримання ключових інформативних параметрів, що дають об'єктивну і точну картину фінансового стану підприємства.
Така мета досягається в результаті вирішення певних взаємопов'язаних наборів аналітичних завдань. Це завдання являє собою конкретизацію цілей аналізу з урахуванням організаційних, інформаційних, технічних і методичних можливостей проведення такого аналізу.
Основними функціями фінансового аналізу є:
об'єктивна оцінка фінансового стану об'єкта аналізу;
Підготовка та обгрунтування прийнятих рішень в галузі фінансів;
виявлення факторів і причин досягнутого стану;
виявлення і мобілізація резервів поліпшення фінансового стану та підвищення ефективності всієї господарської діяльності.
Отже, в системі фінансового менеджменту і аудиту фінансовий аналіз являє собою один з найбільш істотних елементів. Практично всі користувачі даних бухгалтерського обліку та фінансових звітів в тій чи іншій мірі використовують методи фінансового аналізу для прийняття рішень.
Таким чином, фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу господарської діяльності, який складається з двох тісно взаємопов'язаних розділів:
фінансовий аналіз;
управлінський аналіз.
Такий поділ пов'язаний з виділенням бухгалтерського обліку на фінансовий облік і управлінський облік.
Фінансовий аналіз має свої особливості при проведенні зовнішнього аналізу, такі як:
множинність суб'єктів аналізу, користувачів інфор-мації про діяльність підприємства;
різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;
наявність типових методик, стандартів обліку та звітності;
обмеження завдань аналізу як наслідок попереднього фактора;
максимальна відкритість результатів аналізу для користу-Ватель інформації про діяльність підприємства.
Причому основним змістом зовнішнього фінансового аналізу є:
аналіз абсолютних показників прибутку (прибутковості);
аналіз відносних показників рентабельності;
аналіз фінансового стану;
аналіз фінансової стійкості;
аналіз ліквідності балансу;
аналіз платоспроможності підприємства;
аналіз ефективності використання власного і залученого капіталу;
економічна діагностика фінансового стану під-приємства і рейтингова оцінка елементів.
Фінансовий аналіз тісно взаємопов'язаний з управлінським аналізом в частині обгрунтованості бізнес-планів, при контролі за їх реалізацією в системі маркетингу, тобто при управлінні виробництвом і реалізацією продукції, робіт і послуг, орієнтованої на ринок.
Управлінський аналіз має свої особливості:
орієнтація результатів аналізу на цілі та інтереси керів-ництва підприємства;
використання всіх джерел інформації для аналізу;
відсутність регламентації аналізу з боку державних органів;
комплексність аналізу, вивчення всіх сторін діяльності підприємства;
інтеграція обліку, аналізу , планування та прийняття рішень;
максимальна закритість результатів аналізу з метою со-зберігання комерційної таємниці.
Незалежно в якій сфері здійснюється (тор
Гауліт, сервіс, виробництво) кінцева мета не змінюється. Рішення по ньому зводяться до наступних основних напрямах, це:
рішення по вкладенню капіталів (ресурсів);
операції, що проводяться за допомогою цих ресурсів;
визначення фінансової структури бізнесу.
Сучасне і якісне обгрунтування цих напрямків фінансових рішень є змістом фінансового та управлінського аналізу, розглянутого як єдине ціле, незалежно від того, зовнішній він чи внутрішній.
Основний зміст внутрішньогосподарського фінансового аналізу наводиться нижче.
Такий аналіз дає можливість доповнити інші аспекти, що мають для оптимізації управління, такими як,
майновий стан підприємства;
ступінь підприємницького ризику (можливість погашення зобов'язань перед третіми особами);
достатність капіталу для поточної діяльності і довго-термінових інвестицій;
потреба в додаткових джерелах фінансування;
здатність до нарощування капіталу;
раціональність використання позикових коштів;
ефективність діяльності компанії.
При цьому керуються такими принципами проведення аналізу:
оцінка даних неможлива без їх порівняння;
недостовірні дані - недостовірні результати;
враховуються взаємозв'язку;
робляться висновки, приймаються рішення.
Аналіз проводиться за такими етапами:
збір та підготовка вихідної інформації (фінансові звіти, аналітичні довідки, статистична інформація);
аналітична обробка (розрахунок необхідних показників);
інтерпретація результатів;
висновки результатів.
Аналізується структура активів, для чого необхідно визначити співвідношення і зміна статей:
грошових коштів;
дебіторської заборгованості;
за товари та послуги;
за авансами виданими;
по іншим дебіторам.
Запасів:
сировини і матеріалів;
незавершеного виробництва;
готової продукції.
Поза оборотних активів (постійних):
основних засобів;
нематеріальних активів;
інших поза оборотних активів.