| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
14.3. Структурні кризи. | ||
|
Структурні кризи, викликані внутрішніми причинами в країні - технічними або науково-технічними революціями. Зазвичай виявляються в тому, що одна група галузей розвивається, а інша стагнує. Структурні кризи, викликані зовнішніми причинами, процесами світової економіки. Кризи першого типу пов'язані з довгими хвилями. Ці кризи, з одного боку, проявляються у вигляді криз недопро-виробництва. Як правило, кризи недовироблення пов'язані з про-изводством тих товарів і послуг, які безпосередньо пов'язані з те-Кучок технічною революцією - на них підвищується попит, вони стають дефіцитними, зростають ціни, зростає прибуток, галузі отримують прискорене економічне зростання. Як правило, впровадження нових товарів, технологій спочатку відбувається на окремих підприємствах, галузях, а потім поширюється на все більше число галузей. Коли вся економіка переходить на нову техноло-гію, то вважається, що структурна криза недовироблення за-чинився. Разом з тим наступають і кризи надвиробництва для тих галузей, які в попередній хвилі займали лідируюче положення, були серцевиною хвилі. Ці галузі змушені пе-рестраіваться в нових умовах через падіння попиту на їх про-дукцію, вчитися виживати при низьких цінах і нормі прибутку. Структурні кризи викликають революцію в організації виробництва і формах власності. Структурні кризи мож-ника, коли нова техніка вступає в протиріччя з наявними технологічним способом виробництва, і долаються, коли складається новий технологічний спосіб виробництва. Структурні кризи другого типу, пов'язані з світовою економічною системою, є кризами недовироблення. Це енергетичні та сировинні кризи. Поштовхом до таких криз була поведінка низки країн (в основному нафтовидобувних), які вимагали зміни співвідношення цін на їхню сировину і продукцію промислово розвинених країн. Це призводить до виникнення і розвитку нових енергозберігаючих та ресурсозберігаючих технологій. Цікава політика США, які в роки нафтової кризи закуповували нафту в арабських країнах і скорочували обсяги власного видобутку. У той же час в надрах США розвідано нафти в три рази більше, ніж у всіх нафтовидобувних країнах світу разом узятих. Економічні кризи зазвичай тривають від одного до трьох років і охоплюють всі сфери національної економіки. Економісти називають їх кризами надвиробництва товарів і послуг. Слід відзначити наступні моменти. У національній економіці часто виникають ситуації абсолютного перевиробництва товарів і послуг, коли з'являється їх надлишок. Ця ситуація, коли обсяг виробництва перевищує потреби країни, під час криз виникає щодо: обсяг виробництва не перевищує потреби країни, але перевищує обсяг платоспроможного попиту. На платоспроможний попит, у свою чергу, впливають фактори, як підвищують його (підвищення доходу, рівня зайнятості), так і знижуючі (безробіття, зниження рівня заробітної плати, зростання цін). Виникнення ситуації, коли обсяг виробництва перевищує платоспроможний попит, і є криза перевиробництва. Він характеризується наступними ознаками. Надлишок продуктивного капіталу; потенційні можливості виробництва, що забезпечуються готівкою потужностями, перевищують платоспроможний попит. Надлишок товарного капіталу у вигляді маси нереалізованих товарів: Надлишок товарної маси над потребами людей; Надлишок продуктивного капіталу над потребами в інвестиціях . Алгоритм кризи: Вперше криза виявляється в оптовій торгівлі. Він проявляється у взаєминах оптовиків з виробниками, коли оптовики не можуть розплатитися з виробниками. Банки не видають кредити. Виникає грошовий криза, тобто криза короткострокового кредиту. Результатом цього етапу є розорення оптових торговців; в розлад приходить весь механізм короткострокового кредиту. Розорення підприємців, падіння обсягу виробництва. Спочатку скорочуються обсяги виробництва ТНП, особливо тривалого користування, потім скорочується виробництво предметів першої необхідності. Криза охоплює виробництво засобів виробництва (перший підрозділ). Спочатку скорочується виробництво засобів виробництва предметів споживання, а потім і засобів виробниц-ства самих засобів виробництва. Після цього криза стає загальним. У ринковій економіці діють дві протилежні тенденції: що призводять до порушення збалансованого економічного зростання і до збалансування економічного зростання. В результаті економіка періодично опиняється в кризовому стані і виходить з нього. Матеріальна основа криз надвиробництва - оновлення основного капіталу. Під час кризи створюються умови для його продажу. Відбувається розсмоктування і накопичився товарного капіталу. Головний шлях виходу з кризи - оновлення виробничого апарату; оновлення техніки і технології. Під час кризи розоряються ті підприємці, витрати яких високі унаслідок відсталості технології. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||