| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
14.5. Екологічна проблема | ||
|
Характеризуючи загальний стан навколишнього природного середовища, вчені різних країн зазвичай вживають такі визначення, як «деградація глобальної екологічної системи», «руйнування природних систем життєзабезпечення» і т.п. Багато пишуть про наростаючий глобальному екологічну кризу, який в окремих регіонах прийняв вже самі виразні форми. Умовно всю проблему деградації світової екологічної системи можна розділити на дві складові частини: деградація ок-ружа природного середовища в результаті нераціонального природокористування і забруднення її відходами людської діяльності. Нераціональне природокористування Як приклади деградації навколишнього природного середовища в результаті нераціонального природокористування можна привести збезлісення і виснаження земельних ресурсів. Процес збезлісення виражається в скороченні площі під природною рослинністю і насамперед лісовий. За деякими оцінками, у період виникнення землеробства і скотарства лісами було покрито 62 млн км2 суші, а з урахуванням чагарників і перелісків - 75 млн км2, або 56% всієї її поверхні. В результаті продов-лишнього вже 10 тис. років зведення лісів їх площа скоротилася до 40 млн км2, а середня лісистість - до 30%. Однак при порівнянні цих показників потрібно мати на увазі, що незаймані, не зворушені людиною ліси займають в наші дні лише 15 млн км2 - у Росії, Канаді, Амазонії. У більшості інших районів все або майже всі первинні ліси були замінені вторинними. Тільки в 1850-1980 рр.. площі лісів на Землі скоротилися на 15%. У зарубіжній Європі до VII в. ліси займали 70-80% всієї території, а в даний час -30 - 35%. На Російській рівнині на початку XVIII в, лісистість становила 55%, тепер - тільки 30%. У великих масштабах зведення лісів відбулося також у США, Канаді, Індії, Китаї, Бразилії, зоні Сахеля в Африці. В даний час зведення лісів продовжується швидкими темпами: щорічно знищується понад 20 тис. км2. Лісові масиви зникають у міру розширення оранки землі і паст-биш, зростання заготівлі деревини. Особливо загрозливе становище склалося в зоні тропічних лісів, де, за даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), в середині 80-х рр.. щорічно знищувалося 11 млн га лісів, а на початку 90-х рр.. - Приблизно 17 млн га, особливо в таких країнах, як Бразилія, Філіппіни, Індонезія, Таїланд. У результаті за останні десятиліття площа тропічних лісів зменшилася на 20-30%. Якщо ситуація не зміниться, то через півстоліття можлива їх остаточна загибель. Тим більше що тропічні ліси вирубуються зі швидкістю, яка в 15 разів перевищує їх природне відновлення-Ці ліси називаються «легенями планети», оскільки з ними пов'язано надходження кисню в атмосферу. У них зосереджено більше половини всіх видів флори і фауни Землі. Деградація земельних ресурсів у результаті розширення зем-леделія і тваринництва відбувалася протягом всієї історії людства. За підрахунками вчених, в результаті нераціонального землекористування людство в ході неолітичної революції уже втратило 2 млрд га колись продуктивних земель, що значно більше всієї сучасної площі ріллі. І в сьогоденні в результаті процесів деградації грунту щорічно зі світового сільськогосподарського обороту вибуває близько 7 млн га родючих земель, які втрачають свою родючість і перетворюються на пустки. Втрати грунту можна оцінити не тільки по плошади, але і за вагою. Американські вчені підрахувати талі, що тільки орні землі нашої планети щорічно втрачають 24 млрд т родючого грунтового шару, що рівнозначно знищенню всього пшеничного пояса на південному сході Австралії, До того ж більш 1/2 всіх цих втрат наприкінці 80-х рр.. припадало на чотири країни: Індію (6 млрд т), Китай (3,3 млрд т), США (3 млрд т) і СРСР (3 млрд т). Найгіршим чином впливає на грунт водна та вітрова ерозія, а також хімічна (засмічення важкими металами, хімічними сполуками) і фізична (руйнування почіено-го покриву при гірських, будівельних та інших роботах) деградації. До причин деградації перш за все відноситься надмірне пасовищне скотарство (перевипасання худоби), найбільш характерне для багатьох країн, що розвиваються. Важливу роль відіграють тут також зубожіння і вимирання лісових масивів і сільськогосподарська діяльність (засолення при зрошуваному землеробстві). Проблема відходів Інша причина деградації світової екологічної системи - забруднення її відходами виробничої та невиробничої діяльності людини. Кількість цих відходів дуже велика і останнім часом досягло розмірів, що загрожують існуванню людської цивілізації. Відходи діляться на тверді, рідкі та газоподібні, В даний час не існує єдиної оцінки кількості твердих відходів, породжуваних господарської дсягельностио людини. Не так давно для усього світу вони оцінювалися в 40 - 50 млрд т на рік з прогнозом збільшення до 100 млрд т і більше до 2000 г, За сучасними розрахунками, до 2025 р. обсяг таких відходів може зрости ще в 4-5 разів. При цьому слід також враховувати, що нині лише 5-10% всього видобутого і одержуваного сировини переходить в кінцеву продукцію та 90-95% його в процесі переробки перетворюється в прямі відходи. Показовим прикладом країни з непродуманою технологією може служити Росія. Так, в СРСР щорічно утворювалося близько 15 млрд т твердих відходів, а зараз у Росії - 7 млрд т. Загальна кількість твдих відходів виробництва та споживання, що знаходяться у відвалах, полігонах, сховищах і звалищах, досягає нині 80 млрд т. У структурі твердих відходів переважають промислові та гірничопромислові відходи. У цілому і на душу населення вони особливо великі в Росії, США і Японії. За душового показником твердих побутових відходів лідерство належить США, де на кожного жителя в рік припадає 500-600 кг сміття. Незважаючи на все збільшується у світі утилізацію твердих від-хдов, в багатьох країнах вона або знаходиться на початковій стадії, або взагалі відсутній, що призводить до забруднення грунтового покриву Землі. Рідкими відходами забруднюється передусім гідросфера, причому головними забруднювачами тут виступають стічні води і нафту. Загальний обсяг стічних вод на початку 90-х рр.. досяг 1800 км3. Для розведення забруднених стічних вод до прийнятного до використання рівня (технічна вода) на одиницю об'єму потрібно в середньому від 10 до 100 і навіть 200 од. чистої води. Таким чином, використання водних ресурсів для розведення і-очищення стічних вод стало найбільшою статтею їх витрачання. Це стосується насамперед до Азії, Північній Америці і Європі, на які припадає близько 90% всього світового скидання стічних вод. Це відноситься і до Росії, де з 70 км3 щорічно скидаються стічних вод (в СРСР цей показник становив 160 кму) 40% припадають на неочищені або недостатньо очищені. Нафтове забруднення насамперед негативно позначається-ся на стан морського і повітряного середовища, так як нафтова плівка обмежує газо-, тепло-і вологообмін між ними. За деякими оцінками, щорічно у Світовий океан потрапляє близько 3,5 млн т нафти і нафтопродуктів, У підсумку деградація водного середовища в наші дні прийняла глобальний характер. Приблизно 1,3 млрд людей користуються в побуті тільки забрудненою водою, що служить причиною багатьох епідемічних захворювань. В силу забруднення річок і морів знижуються можливості рибальства. Велику тривогу викликає забруднення атмосфери пилоподібними і газоподібними відходами, викиди яких безпосередньо пов'язані зі згорянням мінерального палива і біомаси, а також з гірськими, будівельними та іншими земляними роботами. Головними забруднювачами зазвичай вважають тверді частинки, діоксид сірки, оксиди азоту та оксид вуглецю. Щорічно в атмосферу Землі викидається близько 60 млн т твердих частинок, які сприяють утворенню смогу і знижують прозрач-ність атмосфери. ДІОКСИД сірки (100 млн т) і оксиди азоту (близько 70 млн г) є основними джерелами утворення кислотних дощів. Велике вплив на склад атмосфери надають викиди оксиду вуглецю (175 млн т). Майже 2/3 всіх світових викидів цих чотирьох забруднювачів припадає на економічно розвинені країни Заходу (на частку США - 120 млн т). У Росії наприкінці 80-х рр.. їх викиди від стаціонарних джерел і-автомобільного транспорту склали близько 60 млн т (у СРСР - 95 млн т). За деякими підрахунками, тільки в 1950-1990 рр.. світовий обсяг викидів вуглецю виріс у чотири рази, досягнувши б млрд т, або 22 млрд т вуглекислого газу. Основну відповідальність за ці викиди несуть економічно розвинені країни Північної півкулі, на частку яких припадає велика частина таких викидів (на США - 25%, країни - члени ЄС - 14%, країни - члени СНД - 13%, Японію - 5%). Деградація екологічної системи пов'язана також з надходженням в природу хімічних речовин, створених у процесі виробництва. За деякими підрахунками, в наші дні в отруєнні навколишнього середовища беруть участь близько 100 тис. хімічних речовин. Основна доза забруднень припадає на 1,5 тис. з них. Це хімікати, пестициди, кормові добавки, косметичні, лікарські-недержавні та інші препарати. Вони можуть бути твердими, рідкими і газоподібними і забруднювати атмосферу, гідросферу і літосферу, Останнім часом особливе побоювання викликають хяорфторугле-родістие з'єднання (фреони). Ця група газів широко використовується як холодоагентів в холодильниках і кондиціонерах, у вигляді розчинників, розпилювачів, стерилізаторів, миючих засобів та ін Парникове дію хлорфторуглеродов було відомо давно, але їх виробництво продовжувало швидко зростати, досягнувши 1,5 млн т. Було підраховано, що за останні 20-25 років у зв'язку із зростанням викиду фреонів захисний шар атмосфери зменшився на 2-5%. Згідно з розрахунками, зменшення озонового шару на 1% призводить до посилення ультрафіолетового випромінювання на 2%. У Північній півкулі вміст озону в атмосфері зменшилася вже на 3%. Особливу схильність Північного по-Лушар впливу фреонів можна об'яснітьследующім: 31% фреонів виробляють в США, 30% - в Західній Європі, 12% - в Японії, 10%-в СНД. Нарешті, в деяких районах Землі час від часу стали виникати «озонові діри» - великі руйнування озонового шару (особливо над Антарктидою і Арктикою). У той же час потрібно мати на увазі, що викиди фреонів, мабуть, не є єдиною причиною руйнування озонового шару. Принаймні, вчені розглядають і інші антропогенні причини, включаючи використання надзвукових літаків і космічних систем типу «Шаттл», «Протон», «Енергія». Одне з головних наслідків екологічної кризи на планеті - зубожіння її генофонду, зменшення біологічного різноманіття на Землі, яке оцінюється в 10-20 млн видів, у тому числі на території колишнього СРСР - 10-12% від загальної кількості. Втрати в даній сфері вже досить відчутний. Це про-виходить через руйнування середовища існування рослин і тварин, надмірної експлуатації сільськогосподарських ресурсів, забруднення навколишнього середовища. За підрахунками американських вчених, за останні 200 років на Землі изчезло близько 900 тис. видів рослин і тварин. У другій половині XX в. процес скорочення генофонду різко прискорився. Вчені вважають, що при збереженні існуючих тенденцій у 1980-2000 рр.. можливе зникнення 1/5 всіх видів, що населяють нині нашу планету. Всі ці факти свідчать про деградацію глобальної еко-логічної системи і наростанні глобальної екологічної кризи. Соціальні наслідки їх уже проявляються в нестачі продовольства, зростанні захворюваності, розширенні екологічних міграцій. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||