Головна
Головна → 
Фінанси → 
Фінансовий менеджмент → 
« Попередня Наступна »
К.К. Жуйріков, С.Р. Раїм. КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ. (Підручник), 2004 - перейти до змісту підручника

14.5. Форми і методи фінансового контролю

Форми і методи проведення фінансового контролю різноманітні.
Форми контролю прийнято класифікувати за наступними критеріями:
регламент здійснення - обов'язковий (зовнішній), іні-ціатівності (внутрішній).
Час проведення - попередній, поточний (оперативний), наступний;
суб'єкти контролю - президентський, контроль законодавчих органів влади та місцевого самоврядування, контроль виконавчих органів влади, контроль фінансово -кредитних органів, внутрішньофірмовий, аудиторський;
об'єкти контролю - бюджетний, контроль за позабюджетними фондами, податковий валютний, кредитний, страховий, інвестиційний контроль за грошовою масою.
Розрізняють такі методи проведення контролю:
перевірки;
обстеження;
нагляд;
аналіз фінансового контролю;
спостереження (моніторинг); ревізії.
Обов'язковий контроль за фінансовою діяльністю юридичних та фізичних осіб здійснюється на основі закону. Це відноситься до податкових перевірок, за цільовим використанням бюджетних коштів, обов'язковому аудиторського підтвердження даних фінансово-бухгалтерської звітності організацій, здійснюваним незалежними аудиторами.
Ініціативний (внутрішній) контроль не випливає з фінансового законодавства, але є невід'ємною частиною управління фінансами для досягнення позитивних економічних результатів в роботі.
Попередній контроль проводиться до здійснення фінан-сових операцій і має важливе значення для попередження фінансових порушень. Він передбачає оцінку фінансової обгрунтованості витрат для запобігання неекономічного та неефективного витрачання державних
засобів.
Поточний (оперативний) контроль здійснюється в момент з-вершенія грошових угод, фінансових операцій, видачі позичок і субсидій і т.д. Він попереджає можливі зловживання при отриманні та витрачання коштів, сприяє дотриманню фінансової дисципліни і своєчасності здійснення грошових розрахунків.
Подальший контроль проводиться шляхом аналізу і ревізії
звітної фінансової і бухгалтерської документації, призначений для оцінки результатів фінансової діяльності еконо-вів суб'єктів, ефективності здійснення запропонованої фінансової стратегії, порівняння фінансових витрат з
прогнозованими і т.д.
Обстеження на відміну від перевірки охоплює більш широкий спектр фінансово-економічних показників обстежуваного економічного суб'єкта для визначення його фінансового
стану і можливих перспектив контролю.
Нагляд проводиться контрольованими органами за еконо-вів економічні суб'єктами, що отримали ліцензію на той чи інший вид фінансової діяльності, і припускає дотримання ними встановлених правил і нормативів. Наприклад, здійснюється нагляд з боку Національного банку Республіки Казахстан за діяльністю комерційних банків та за страховими компаніями і фірмами. Недотримання нормативів, що приводить
до ризику банкрутства і утиску інтересів клієнтів, спричиняє відкликання ліцензії.
Аналіз фінансового стану як різновид контролю передбачає детальне вивчення періодичної або річної фінансово-бухгалтерської звітності з метою загальної оцінки результатів фінансової діяльності та ліквідності, забезпеченості власним капіталом і ефективності його використання.
Спостереження (моніторинг) - постійний контроль з боку кредитних організацій за використанням виданої позики та фінансовим станом клієнта; неефективне використання отриманої позики і зниження ліквідності може привести до жорсткості кредитування, вимозі дострокового повернення позички.
Ревізія - найбільш глибокий і всеосяжний метод контролю. Це повне обстеження фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта з метою перевірки її законності, правильності, доцільності, ефективності.
Ревізії можуть
повні та часткові;
комплексні та тематичні;
планові та позапланові.
Крім фінансового контролю існує ряд спеціалізованих органів контролю, сферою діяльності яких є конкретна область фінансів, наприклад, оподаткування або страхування.
У зв'язку з підвищенням ролі податків у доходах держави за ринкових умов економіки стало необхідним додання органам податкової служби особливого статусу. Головне завдання податківців-забезпечення суворого контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків та інших обов'язкових платежів. Податкові органи мають право відповідно до податкового законодавства перевіряти будь-які грошові документи у юридичних і фізичних осіб, включаючи спільні підприємства, іноземних громадян та осіб без громадянства; отримувати від них необхідні довідки і відомості; контролювати дотримання господарюючими суб'єктами податкового законодавства і правильність обчислення податків; обстежити будь-які використовуються для отримання доходів виробничі, складські та торговельні приміщення; застосовувати заходи примусового впливу щодо посадових осіб і громадян, включаючи вилучення відповідних документів і призупинення операцій по рахунках в банку, інакше накласти арешт. Податківці мають право накладання адміністративних штрафів і примусового стягнення недоїмок з податків до бюджету.
Для забезпечення економічної безпеки держави та зміцнення державної дисципліни в області фінансової дисципліни, створено органи фінансової поліції, її територіальні підрозділи, що виконують такі завдання:
виявлення, попередження і припинення фінансових злочинів і правопорушень;
захист співробітників податкових органів від протиправних посягань при виконанні ними службових обов'язків;
попередження, виявлення і припинення корупції в державних органах та службах податкових органів та інших юридичних і фізичних осіб.
Особлива роль у здійсненні фінансового контролю принад-лежить Національному банку РК, де здійснюється нагляд за комерційними банками і страховими компаніями. -
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz