| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
15.1. Платоспроможність | ||
|
Основними факторами, що визначають фінансовий стан, є: виконання фінансового плану і поповнення в міру виник-нення потреби власного оборотного капіталу за рахунок доходу; швидкість оборотності оборотних коштів, тобто активів. Основними показниками при цьому є платоспроможність, фінансова стійкість і ліквідність балансу корпорації. Отже, почнемо з показника платоспроможності, під якою мається на увазі здатність вчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників відповідно до господарських договорів, повертати кредити, оплачувати працю працівникам, вносити платежі в бюджет та інші. Платоспроможність оцінюють для визначення здатне-сти підприємства погасити довгострокову заборгованість при настанні терміну. Цьому питанню приділяється особлива увагу руху довгострокового капіталу, при цьому на: доступність капіталу для погашення довгострокової за-боргованості; фінансове положення і результати ведення господарської діяльності за тривалий проміжок часу; величину довгострокової заборгованості в структурі капіталу; можливість реалізації Непоточні активів; прибутковість підприємства. Наведемо 9 способів оцінки платоспроможності підприємства: Ставлення довгострокової заборгованості до акціонерного капіталу. Високий відносний показник вказує на ризик неплатоспроможності. Ставлення надходжень готівки від операцій до довгострокової заборгованості. Цей показник допоможе підприємству оцінити достатність коштів у підприємства, щоб задовольнити не тільки його поточні, а й довгострокові потреби. Відношення чистого прибутку до сплати податків і відсотків до виплачених відсотками за кредитом. За допомогою цього показника можна визначити, скільки разів підприємство може оплатити відсотки по кредиту і суму, на яку може зменшитися прибуток без шкоди для підприємства. Відношення суми надходжень готівки від операцій та відсотків по кредиту до відсотків по кредиту. Це дуже важливе співвідношення, тому що воно показує, яка кількість готівки є зараз для сплати відсотків. Тут готівку важливіше прибутку. Відношення чистого прибутку до сплати податків та здійснення постійних витрат до постійних витрат. Ставлення показує можливість підприємства здійснювати постійні витрати. Низький показник говорить про те, що підприємство зіткнулося з проблемами. Відношення суми надходжень готівки від операцій і постійних витрат до постійних витрат. Цей показник є відмінним індикатором платоспроможності. Ставлення стійких активів до довго-та середньостроковій заборгованості. Вся довгострокова заборгованість в кінцевому рахунку оплачується за рахунок стійких активів. Високий відносний показник вказує на високу захищеність підприємства за отриманими кредитами. Співвідношення нерозподіленого прибутку і всієї суми активів. Тенденція зміни відносного показника відображає прибутковість підприємства за певний проме-моторошний часу. Є невраховані активи і вони складають-ресурси підприємства, які сподівалися мати в майбутньому дохід за їх рахунок. Сюди включають: пролонгування податкових пільг чи розміщені замовлення на придбання товарів за цінами нижче поточних. Невраховані пасиви не відображаються у балансі, але вимагають оплати або надання послуг у майбутньому. До них відносять: неоплачені витрати на виплату пенсій колишнім робіт-никам, якщо такі передбачені; перевищення розміру пенсій над активами пенсійного фонду; зобов'язання з оперативного лізингу; витрати на проведення судових процесів. Щоб оцінити довго-і середньострокові зобов'язання необхідно ретельно вивчити рахунок, на якому обліковуються суми податків з відстрочкою сплати. Податки, відстрочені до сплати і мають відношення до зносу основних засобів, можуть залишитися несплаченими, якщо постійно купуються основ- кошти. Отже, рахунок може бути неоплачена протягом великого проміжку часу. Якщо кошти на рахунку податків, відстрочених до сплати, акумулюються, то ці податки стають довгостроковій заборгованістю. Що потрібно робити: оцінюючи розміри статей пасивів, підприємству необхідно перевірити джерела їх виникнення та достатність цих сум. Наприклад, очікувані витрати на ведення судового процесу можуть, в кінцевому рахунку, дійсно мати місце. Привілейовані акції є заборгованістю, ніж активами підприємства і вимагають в майбутньому відтоку готівки. У консолідованому фінансовому звіті філія з поганим фінансовим становищем об'єднаний з добре працюючим фі-Ліал підприємства, то в результаті виходить, що обидва вони мають нормальний фінансовий стан. Аналіз цього звіту може вказати на погану роботу однієї з філій під-приємства. Тут слід пам'ятати, що пасиви, показані в такому звіті, не можна віднімати з загальної суми активів, тому що не можна сплатити борг кредитору однієї з філій за рахунок активів іншого філії, якщо головне підприємство не гарантує борг цієї філії. Отже, при оцінці консолідованого звіту підприємству потрібно сконцентрувати увагу на можливостях і фінансових показниках даної філії. У разі ліквідації підприємства до 30% чистого реалізованої вартості може бути направлено на погашення заборгованості по пенсійному фонду. Мається наступний перелік факторів для розгляду консолідованого звіту на предмет виявлення фінансових труднощів: - обмеження на ремісію доходів від філії до головного підприємства; - необхідно визначити, чи повинен бути створений спеціальний фонд для виплати податків з нерозподіленого прибутку іноземних філій; зміна часу складання готового звіту у філії; гарантії головного підприємства за позиками філії. Нарешті, перевіряти довідку про зміни фінансового становища підприємства, яка за кілька років допоможе з'ясувати існуючі та можливі напрямки розвитку бізнесу; це допоможе розібратися в інвестиційній та фінансовій діяльності підприємства і дозволить краще планувати її фінансові потреби. Фонди, що утворюються за рахунок діяльності підприємства - це найкраще джерело грошових коштів, тому що вони утворюються усередині нього і за них не потрібно платити, як за кошти, залучені на зовнішніх ринках. Чим вище показник, тим краще. Підприємству необхідно також цінувати зовнішні джерела фінансування. Якою мірою здійснюється фінансування за рахунок довгострокових кредитів порівняно з цінними паперами? Який ризик при цьому? Яка вартість позикових коштів? Чи будуть джерела грошових коштів доступні в момент проведення жорсткої грошової політики? При цьому позитивний ефект можуть дати конверсія облігацій та акцій з фіксованим доходом у звичайні акції. Конверсія короткострокових у довгострокові через ре фінансування може забезпечити більшу фінансову стабільність, тому що кредити не треба буде погашати до настання більш пізнього строку. Це також полегшує планування, т.к. процентні ставки фіксовані на довгий час. З іншого боку, продаж основних засобів буде мати негативні наслідки, тому що підприємство буде розглядатися як знижує ділову активність. Скорочення основного капіталу без відповідного заміщення негативно позначається на прибутковість підприємства. Розглядаючи використання грошових коштів підприємству слід звернути увагу на знову придбані активи і на те, яким чином були знайдені кошти для їх купівлі, чи пов'язані активи з ризиком. Далі слід оцінити активи на предмет їх прибутковості та стабільності. Від цього залежить майбутнє підприємства. Слід розібратися розробляються нові товари для впровадження у виробництво. Необхідно також з'ясувати, чи не переживає галузь періоду спаду. Слід пам'ятати, що неправильна структура капіталу негативно позначиться в майбутньому на прибутковості підприємства, тому з'являється ймовірність виходу обладнання з ладу. Скорочення довгострокової заборгованості увазі зменшення ризику діяльності підприємства, тому що призводить до зменшення платежів готівкою в майбутньому. Однак, якщо при настанні терміну платежу довгостроковий кредит з низькою процентною ставкою замінений на довгостроковий кредит з низькою процентною ставкою, то підприємство втрачає фінансові переваги. Коли аналізуються інвестиції, то перевіряється тенденція виплати дивідендів, щоб побачити, чи є виплати стабільними. Чи задовольняють дивіденди вкладників? Чи покривають надходження від господарської діяльності дивіденди? При цьому слід застерегтися, що придбання перед-прийняттям-емітетом власних акцій, що перебувають в обігу, може бути зроблено з метою підвищити дохід на кожну акцію. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||