| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
15.1. Єдність національного і загальносвітового економічного зростання. | ||
|
В єдності знаходиться вся економічна, політична, культурна життя людства. Економічне зростання залежить від стану світового господарства, світової економічної системи. До цього часу в національних економіках були свої ресурси економічного зростання. Наприкінці XX століття склалася така ситуація, коли всі світові ресурси економічного зростання виявилися залученими у світове виробництво. Ця обставина змусила самосвідомість людей піднятися вище національних інтересів, в тому числі інтересів економічного зростання. Першими усвідомили цю проблему члени Римського клубу, що виник з ініціативи італійського менеджера і гуманіста Ау-реліо Печчеи, який і став його першим президентом. Перше засідання Римського клубу відбулося в 1968 році в Римі. Римський клуб об'єднав бізнесменів, політиків і вчених, представників 43-х країн світу. За статутом клубу його членами можуть стати не більше 100 осіб. З колишнього СРСР і Росії членами клубу були Д.М. Гвишиани, Є.К. Федоров, Е.М. Примаков, A.A. Логунов, Ч. Айтматов. Юридично Римський клуб зареєстрований у Швейцарії, в кантоні Женева. До складу виконкому Римського клубу входили Г. Тімман, Е. Пестель, Е. Окіта, А. Герні. Після смерті Печчеи президентом клубу став А. Кінг. Римський клуб за статутом - неурядова організа-ція, не пов'язана ні з партіями, ні з класами, ні з ідеологією. Члени клубу представляють самих себе. Відповідно до статуту Римський клуб не повинен мати постійного бюджету, в його штаті немає постійних працівників. Однак Римський клуб ніколи не ис-випробовують недоліку в матеріальних засобах. Головне його завдання - вивчення глобальних проблем економічного зростання, заклик піднятися над національними інтересами. Римським клубом вивчаються: Темпи економічного зростання, індустріалізація країн, регіонів на Землі. Зростання чисельності населення. Забезпеченість продуктами харчування. Стан відновлюваних і не відновлюваних ресурсів на Землі. Екологія. Пошук шляхів запобігання економічних та екологічних катастроф. Розробка проблеми допомоги у розвитку. Залучення уваги державних і громадських діячів до проблем економічного зростання. Розробка принципів гуманізму при вирішенні проблем економічного зростання, підхід з точки зору загальносвітових цінностей. Одним із завдань Римського клубу є ліквідація бідності, забезпечення потреб усього людства. Гуманізм передбачає ряд принципів: Співчуття до бідних і знедолених; Засудження насильства над людиною; Заперечення голоду як засобу тиску на людей ; Засудження загрози застосування сили; Аналіз наслідків будь-яких дій, в тому числі економічного зростання. Однією з форм роботи Римського клубу є заслуховування доповідей. Ці доповіді видавалися у вигляді монографій. За час існування Римського клубу було прослухано 20 доповідей. При обговоренні доповідей проповідувалася свобода думок і висловлювань, головне - турбота про сьогодення і майбутнє людства на Землі. Члени клубу попросили німецького вченого Едуарда Пестеля розробити ідею органічного зростання. Підсумок роботи - книга «За межами зростання», що вийшла в 1988 році і в Радянському Союзі. Одне з основних питань, розглянутих Римським клубом - скільки людей може прогодувати Земля? Прогресивні зміни в техніці і технології постійно відсувають той час, коли населення Землі не може бути забезпечено їжею з-за браку земельних ресурсів. Для визначення граничної кількості людей, яке може бути прогодую за допомогою ресурсів планети, необхідна інвентаризація земних ресурсів з урахуванням їх постійного скорочення: якщо всі ресурси в 1900 році взяти за 100%, то до 1970 року їх залишилося 95% і скорочення триває. Отже, при дослідженні забезпеченості людства харчуванням насамперед потрібно враховувати головний ресурс - землю. Вся поверхня суші сьогодні дорівнює 149 млн кв. км, близько 50 млн кв. км непридатні для ведення сільського господарства - Арктика, Антарктида, пустелі, гірські райони і т. д. Виходить, що 100 млн кв. км придатні для проживання та ведення сільського господарства. Наступний крок: розраховується площа землі, необхідної для однієї людини для задоволення його потреб у їжі. При цьому враховується дві обставини: середня енергетична норма становить 2385 кілокалорій на день і передбачається, що земля обробляється самої передової на сьогоднішній день технікою і використовується сама передова сільськогосподарська технологія. Були отримані наступні результати: для забезпечення людини тваринною їжею потрібно 12 ТОВ м2 пасовищ (1,2 га); для забезпечення рослинною їжею - 4600 м2 (0,46 га); для проживання однієї людини в місті потрібно 100 м2 (0,01 га); на дороги припадає 100 м на людину; для відновлення кисню (по 1 кг для потреб дихання людини і домашніх тварин, 10 кг кисню на людину спалюється в топках) потребує 700 м2 лісу (0,07 га). Разом, кожній людині на Землі сьогодні потрібно 1,75 га, тобто на 1 кв. км може в середньому жити 57 людей. Насправді на 1 кв. км на початку 90-х років у середньому проживало: у країнах СНД - 12 осіб, в США - 25,9, в Іспанії - 76,8, в Китаї - 113, в Індії - 237, в Бангладеш - 712 чоловік. При середніх потребах і середньої продуктивності праці на планеті може прожити 5,7 млрд чоловік, але вже на березень 1997 чисельність населення досягла цієї величини. Якщо буде повторюватися загальна тенденція подвоєння населення планети за 70 років, то Земля в майбутньому точно не прогодує людство. Справедливості ради треба зауважити, що методику розрахунку землі потрібно підкоригувати, адже в деяких районах урожай знімають двічі на рік, продукти дає не тільки земля, а й водні поверхні, частина земель зайнята болотами, військовими полігонами і т. д. Але, тим не менш, все більше число вчених вважають, що критичний поріг людство вже переступило. Їм було виокремити 5 змінних величин, дані по яких збиралися з 1900 року: 1. Чисельність населення Землі у фізичних одиницях; Частка інвестицій в сільське господарство в загальному обсязі інвестицій у фізичних одиницях; Валові інвестиції в умовних одиницях; Запаси природних ресурсів в умовних одиницях; Ступінь забруднення навколишнього середовища. Форрестером були зроблені висновки про майбутні тенденції виснаження природних ресурсів, підвищення цін на сировину, відволікання інвестицій в збиток іншим галузям в сільське господарство, падіння обсягів виробництва, скорочення кількості продовольства на одну людину. Його асистент Медоуз досліджував більш розгорнуту модель розвитку людства. У цю модель він ввів 15 показників, в моделі була більш детальна розбивка, ніж у Форрестера, але висновки виявилися тими ж - людство в майбутньому чекає колапс. Обсяг промислового виробництва досягне рівня, коли відбудеться виснаження невідновних ресурсів. Для поновлення простого відтворення будуть потрібні величезні інвестиції. Через виснаження запасів сировини його ціна буде рости. Через проблеми в промисловості обсяг інвестицій в сільське господарство буде скорочуватися. Виникне продовольча проблема. Якщо зростання чисельності населення становитиме 1% на рік, то питома забезпеченість харчуванням буде знижуватися, потрібно буде хоча б зберегти забезпеченість харчуванням на рівні 1970 року. За Медоуз, людство чекає нульове зростання. Під нульовим зростанням розуміється перехід людства до глобального рівноваги, при якому чисельність населення і обсяг капіталу повинні знаходитися в рівновазі. В цілому моделі Форрестера і Медоуза були першими після Мальтуса працями, в яких робиться спроба виробити випереджаюче мислення, передбачити наслідки економічного зростання. Таким чином, на рубежі ХХ-ХХ1 століть під загрозою опинилася саме життя людини на Землі. Людство з його прагненням до економічного зростання, зростання чисельності, поліпшення якості життя, зростанню добробуту виявилося в суперечності з умовами життя на планеті. При цьому однаково небезпечні вкрай песимістичні й оптимістичні оцінки майбутнього людства. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||