| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
15.2. Приріст населення і допомогу країнам, що розвиваються. | ||
|
У країнах відбувається відставання темпів економічного зростання, голод, брак житла, хвороби, безробіття, висока народжуваність. У промислово розвинених країнах сьогодні проживає 1 млрд людей, причому приріст населення - не більше відсотка на рік. У країнах проживає 80% всього населення планети і щорічний приріст населення - близько 3%. Наслідками цього є хвилі міграції з країн, що розвиваються в промислово розвинені, загострення політичної обстановки, труднощі для промислово розвинених країн. Для вирішення цих проблем потрібно: Скоротити приріст населення країнах, що досягається адміністративними заходами, за допомогою релігії, культури. Надати допомогу країнам, що розвиваються: адже їм загрожує ресурсний голод. ООН в 1971 році прийняла рішення про направлення промислово розвиненими країнами 0,7% свого ВВП у вигляді допомоги країнам, що розвиваються. Члени Римського клубу М. Ме-саровіч і Пестель в книзі «Людство перед вибором» запропонували свій варіант надання допомоги країнам, що розвиваються. На їх думку, глобальна проблема людства полягає в тому, що відбувається протиставлення розвинених країн і країн. Якщо це буде далі відбуватися, то розрив буде тільки збільшуватися. За першим варіантом протягом 50 років після 1975 зберігаються сформовані суми допомоги. В результаті розрив у рівні життя для країн Латинської Америки збільшиться з 5:1 до 8:1, а для країн Південно-Східної Азії - до 20:1. Разом з тим для вирішення проблеми необхідно, щоб розрив не перевищував 5:1. За другим варіантом суми допомоги збільшуються по роках. У цьому випадку необхідна допомога у розмірі 7,5 трильйонів доларів. Сума допомоги починається з півдороги, тобто з 2000 року. У цьому випадку сума допомоги збільшується до 10,7 трильйонів доларів. По четвертому варіанту основну допомогу треба надати разовим чином, щоб створити в країнах, що розвиваються власний промисловий потенціал. У цьому випадку буде потрібно 2,5 трильйона доларів. Пестель, що розробив теорію органічного зростання, вважав за необхідне призупинення промислово розвиненими країнами економічного зростання заради того, щоб країни, що розвиваються домоглися індустріального зростання. Збільшити національну норму накопичення в країнах, що розвиваються в 2 рази (до 40%). Збільшити площу оброблюваних земель в країнах, що розвиваються на 30% і продуктивність сільськогосподарських угідь в 3 рази. Збільшити темпи економічного зростання в країнах, що розвиваються і довести їх до 6,5-7,5% на рік. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||