| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
15.3. ДЖЕРЕЛА, ФАКТОРИ І ТЕМПИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ | ||
|
Перший джерело економічного зростання розкриває і сукупність факторів економічного зростання. До них відносяться праця, земля з природними ресурсами і капітал. Кожний з факторів має свою власну структуру і сприяє економічно-го зростання в кількісному і якісному відношенні. Так, для того щоб збільшилася кількість праці, зайнятого в процесі виробництва, повинна збільшитися за інших рівних умов чисельність населення. Підвищується випуск національного про-продукту, але при цьому може не зрости показник національного продукту на душу населення. Щоб це відбулося, необхідний якісний ріст фактора "праця", що досягається завдяки з підвищення загальної та професійної освіти, ініціативи працівників. Фактор "земля" не може внести істотного внеску в економічне зростання, так як дана величина задається в рамках державних кордонів. Разом з тим є можливості для поліпшення грунтових умов, освоєння цілини і видобутку природних копалин. Вирішальним чинником економічного зростання є інвестиції, що вкладаються у виробництво, які збільшують масу капіталу на підприємствах і в економіці в цілому. Якісне вдосконалення виробничих фондів відбувається в про-процесі раціоналізації. Нововведення - це вдосконалення методів застосування існуючих знань. Крім нововведень в промисловості для економічного зростання необхідний технологічний прогрес у сільському господарстві. Масштаби науково-технологічного прогресу можна оцінити витратами, які виділяються на цей вид діяльності. Результати витрат на НДДКР в точності не відомі заздалегідь, вони подібні інвестиціям в капітал, завжди є ризик, що вони можуть не принести віддачі. Тому для забезпечення зацікавленості у винаходах, що сприяють економічному зростанню, в США створена патентна система, що гарантує винахіднику виняткові права на використання його винаходу протягом 17 років. Всі названі фактори економічного зростання впливають на сукупну пропозицію. Безсумнівно, на економічне зростання впливає і сукупний попит, який визначає реалізацію створеного продукту, тобто всі елементи сукупного попиту повинні забезпечувати повне використання зростаючих факто-рів. Крім того, існують чинники, що сприяють уповільненню зростання. Це насамперед інфляція, яка веде до зростання цін на капітал по відношенню до ціни на працю. У цьому випадку стає вигідним використовувати менш продуктивні, трудомісткі технології. Зростання фондоозброєності може привести до погіршення якості праці, а недоліки організації виробництва - до кількісного зменшення та погіршення структури продукту. Розрахунку темпів ВВП або ВНП на душу населення передує аналіз динаміки населення, активна частина якого виступає найважливішим фактором приросту виробництва. Технологічний прогрес аналізується з боку темпів фондомістких і фондосберегающего виробництва. Під впливом динаміки населення, з одного боку, і від-носіння темпів фондомістких і фондосберегающего виробництва - з іншого, формується норма накопичення, що характеризує частку інвестицій в ВНП. Фондомістких форма технологічного прогресу характеризує заміщення живої праці технічними засобами і обумовлює більш повільне зростання продуктивності в порівнянні з фондоозброєністю. Фондосберегающая форма грунтується на заміні діючих засобів праці новими, більш ефективними і веде до випереджаючого зростання продуктивності праці щодо його фондоозброєності. Мінімальна межа норми нагромадження залежить від динаміки зайнятості при незмінному рівні фон-довооруженіі праці, а максимальна - від рівня життя. Ні-рівномірність технологічного прогресу викликається чергуванням етапів переважання фондомістких і фондосберегающей форм. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||