Головна
Головна → 
Фінанси → 
Податки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
А.В. Аронов, В.А. Кашин. ПОДАТКИ І ОПОДАТКУВАННЯ (Навчальний посібник), 2009 - перейти до змісту підручника

16.1. Основи правової кваліфікації податкових правопорушень

У зловживаннях у сфері оподаткування зазвичай виділяють такі категорії, як легальний обхід податкових законів («уникнути податків») і ухилення від податків шляхом порушення законодавства і здійснення дій з обману податкових органів (ухилення від податкового обліку і подання податкової звітності, укриття від оподаткування доходів і майна, уявлення невірних або неповних даних про свій фінансовий стан, конструювання спеціальних схем і моделей обходу податкових законів і т.д.). Уникнення податків являє собою свідомі дії на платника податків з використання в своїх інтересах наявних недоліків та прогалин у податковій системі, не переслідується як на-Лігво злочин і засновано на загальновизнаному праві всякого платника податків так вести свої справи, щоб створювати для себе мі-мінімальних зобов'язання по сплаті податків. Боротися проти уникнення податків податкові органи можуть тільки шляхом вдосконалення податкового законодавства та заохочення розвитку самодисципліни платників податків, що змушує їх утримуватися від особливо агресивною практики обходу податкових законів.
Ухилення від податків є правопорушенням, і податкові органи можуть використовувати в боротьбі проти нього всі доступні їм засоби: приписи, заборони, штрафи, позови, арешти майна і т.д. У рамках ухилення від податків зазвичай виділяють також ненавмисні дії (через незнання, недбалості, необережності і т.д.), які караються штрафами або арештами рахунків і майна (податкові порушення), і цілеспрямований навмисний обман податкових органів (податкові злочини), що карається конфіскацією майна або значними термінами тюремного ув'язнення. Правда, деякі країни (наприклад, Швейцарія) займають більш ліберальну позицію і продовжують відносити всі податкові зловживання до розряду порушень адміністративно-майнового характеру.
США займають місце на крайньому фланзі самого твердого підходу до податкових порушень. Уникнення податків в принципі визнається в цій країні легальної практикою, однак податковим законодавством США встановлено досить жорсткі рамки, в яких це допускається. Так, накладаються обмеження на використання іноземних корпорацій, фірм та інших юридичних утворень для цілей обходу податкових законів. Передбачається обов'язок повної податкової відповідальності для всіх громадян США, в тому числі і для постійно проживають за кордоном (інші розвинені країни, як відомо, перейшли від принципу громадянства до принципу резидентства).
Ухилення від податків карається в США дуже суворо. Будь-яка особа, свідомо намагається уникнути сплати будь-якого податку, на додаток до можливих іншим санкціям, передбаченим законом, може бути піддано за рішенням суду штрафу в розмірі до 100 тис. дол (500 тис. дол - для юридичної особи) або тюремного ув'язнення строком до п'яти років, або і того й іншого, а також буде зобов'язана відшкодувати всі судові витрати.
З метою боротьби проти ухилення від податків податкові органи США, крім норм, встановлених податковим законодавством, використовує також деякі, засновані на судовій практиці, принципи відділення звичайної комерційної діяльності від свідомих дій платника податків, спрямованих на обхід податкових законів.
Зокрема, діє принцип обов'язкової комерційної значимості, який дозволяє будь-яку комерційну угоду або операцію (сукупність угод або операцій) визнавати «неіснуючої» для цілей визначення податкових зобов'язань платника податків, якщо вона не задовольняє наступним вимогам: а) наявність очевидною господарської або комерційної доцільності; б) дотримання норм і правил податкового законодавства; в) чесність і відкритість угоди, які означають відсутність особливих хитрувань для прикриття операції або застосування до неї режиму надмірної секретності, не обгрунтованої ніякими комерційними умовами чи потребами. Так, згідно з правилом доцільності угоди (господарської чи комерційної) всяка угода чи операція або створення особливої юридичної структури не повинні мати характер особливої, штучної угоди, особливої, штучної юридичної структури, призначених виключно для мети обходу податкового закону, податкової норми. Грунтуючись на цьому правилі, податкові влади США можуть розглядати зарубіжну фірму платника податків як фіктивну, неіснуючу корпорацію і ігнорувати, для податкових цілей, будь-які угоди платника податків з цією фірмою.
Іншим прикладом є визнання пріоритету змісту (сутності) угоди над її формою. Застосування цього правила дозволяє податковим органам ігнорувати, для податкових цілей, форму угоди, якщо її вчинення дає результат у вигляді зниження податкових зобов'язань платника податків, а для її обгрунтування немає ніяких причин, крім мети ухилення від податків. Відповідно загальні підсумки діяльності платника податків розраховуються без урахування цієї при-трансформаційних змін форми угоди, з перерахунком на ті результати, які отримав би платник податків, застосувавши більш відповідну її змісту звичайну комерційну форму угоди.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz