| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
16.2. Використання іноземних фірм для цілей оптимізації податкових платежів | ||
|
За законодавством США будь-яка іноземна корпорація розглядається як окремий іноземний платник податків, діяльність якого (його доходи та прибутки) за кордоном не підлягає обкладенню американськими податками. Однак це правило використовується американськими платниками податків для цілей маніпулювання податковими законами та необгрунтованого ухилення від податків. Наприклад, установа іноземної фірми в країні (юрисдикції) з низькими податками надає материнської американської компанії можливість занижувати податки шляхом штучного перекладу доходу на іноземну дочірню компанію. Тому в податковому законодавстві США розроблено ряд прийомів і способів обмеження подібних маніпуляцій. Так, будь-який американський засновник іноземної фірми зобов'язаний вести облік та подавати податковим органам США звітність про її діяльність з тим, щоб податковий орган міг визначити розмір податків. Будь-яке американське фізична або юридична особа зобов'язана повідомляти податковим органам, стосовно будь-якої іноземної корпорації, яку така особа контролює, відомості про її назву, місці установи (реєстрації), основному місці ведення діяльності, характері діяльності корпорації , її звітному балансі з зазначенням всіх активів, зобов'язань і капіталу, усіх угод, скоєних між цією особою і такої іноземної корпорацією, а також всіх угод цієї іноземної корпорації з будь-якими американськими фізичними або юридичними особами, яким на момент укладення цих угод належало не менше 10 % розміщених акцій будь-якого типу такої корпорації, з повним переліком всіх розміщених акцій цієї корпорації і список (ім'я, назву, адресу та кількість належних акцій) всіх її американських учасників (фізичних або юридичних осіб), які були власниками, на будь-який момент протягом звітного періоду, не менше 5% акцій будь-якого типу цієї іноземної корпорації. За недотримання вищевказаних вимог про ведення обліку й звітності або надання інформації передбачені штрафні санкції. Правила оподаткування зарубіжних холдингових компаній, встановлені в ОКД США, не дозволяють платникам податків уникати сплати податку з дивідендів та інших доходів, одержуваних від володіння інвестиціями в зарубіжних фірмах. Обкладення таких доходів передбачено за найвищою ставкою прибуткового податку. Для цілей такого обкладення корпорація визнається іноземною компанією з американськими учасниками за умови, що: а) не менше п'яти фізич-них осіб володіють прямо або побічно більш ніж 50% капіталу кор-пораціі; б) не менше 60% загальних доходів корпорації витрачаються на виплату дивідендів її учасникам. У ОКД визначається також порядок обкладення нераспределяемих доходів іноземних корпорацій. Тим самим переслідується мета: а) обмежувати можливості американських власників зарубіжних фірм отримувати відстрочки оподаткування стосовно непоширення-пределяет доходів цих фірм; б) перешкоджати перекладам цих доходів безпосередньо в країни з особливо пільговими режимами оподаткування. Зарубіжна фірма визнається «контрольованої іноземної корпорацією», якщо американським акціонерам належить в ній більше 50% голосів або більше 50% акціонерного капіталу. При цьому повинно враховується як пряме, так і непряме володіння акціонерним капіталом (через посередників або номінальних власників). Якщо корпорація визнається «контрольованої іноземної корпорацій», то кожен її американський акціонер повинен включати в дохід суму двох складових: а) належну йому пропорційно до участі в капіталі частку доходу цієї корпорації, б) будь-які доходи контрольованої іноземної корпорації, отримані від її інвестицій в США. У результаті для оподаткування в США американський учасник такої корпорації вважається отримують від неї дивіденди в повному розмірі, хоча б реально ці доходи корпорації і не представлялися до розподілу. Регулювання доходів, що переводяться в країни (юрисдикції) з особливо низькими податками, стосується випадків, коли головний американська компанія намагається вивести частину доходів (прибутків) від свого американського бізнесу шляхом їх переведення на рахунки своєї дочірньої фірми, розміщеної в країні (юрисдикції) з особливо низькими доходами. Наприклад, головна компанія-виробник в США може продавати свою продукцію зарубіжної дочірній фірмі, яка далі реалізує її кінцевим споживачам, за спеціальними (трансфертними) цінами. У результаті такого цінового маніпулювання частину доходу від виробленої продукції може бути навмисно переведена в країну (юрисдикцію) з особливо низькими податками. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||