| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
17.2. ТЕОРІЯ ПОДАТКІВ І ПРИНЦИПИ ОПОДАТКУВАННЯ | ||
|
Податки - це платежі, внески, збори, що підлягають обов'язковій сплаті з боку фізичних та юридичних осіб на користь держави. - Сутнісний аспект податків реалізується в діяльності загально-ства з розподілу і перерозподілу національного доходу і частини грошових доходів населення. Виникнення і функ-ціонування податків супроводжується встановленням взаємин між широким колом суб'єктів, представлених раз-особистими підрозділами державних і місцевих органів влади, серед яких - податкові органи (податкове управління, інспекції, поліція тощо), економічні служби, організації соціальної та економічної інфраструктури, науки, органи статистики, засобів масової інформації, а також підприємства та домогосподарства. Зміст податків розкриває широкий спектр процесів, пов'язаних з їх формуванням, розподілом, використанням та регулюванням. Процес формування податків втілюється у вилученні і привласненні частини вартості національного доходу і частини грошових доходів платників податків; розподілу - у перерозподілі національного доходу, регіональному розподілі податкового тягаря між державними та місцевими бюджетами, поширенні податків між соціальними групами внаслідок впливу фіскального законодавства, перекладання податків і ухилення платників від їх сплати. Використання податків зачіпає створення цільових фондів держави і витрачання коштів бюджетів на розвиток державного сектора, утворення нових державних і змішаних компаній, фінансування будівництва, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, утримання інфраструктури, субсидування капіталовкладень. Регулювання податків охоплює формування податкового механізму впливу на мікро-, макрорівні та рівні Інтерекономіка. У конкретний період економічного розвитку держави та ринкового господарства змістовна сторона податків зумовлюється їх функціональним призначенням. Податки виконують різноманітні функції. Держава, змінюючи види, ставки, механізм вилучення податків, структуру оподаткування, надаючи пільги, знижки і т.д., впливає на мікро-і макроекономічні процеси. Серед функцій податків виділяють наступні: стимулююча-створення передумов для підвищення ділової активності (збільшення необхідних обсягів виробництва, його оновлення, збільшення інвестицій, накопичень, проведення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт), заохочення окремих видів підприємництва, залучення та переміщення іноземних інвестицій; фіскальна-формування фондів держави, територій (штатів, республік, областей) та місцевих органів влади для фінансування відповідних витрат. Дана функція покликана сприяти огосударствлению частини національного доходу та створення матеріальних засад функціонування держави; розподільна-перерозподіл доходів між державним і місцевими бюджетами, національного доходу, розподіл податкового тягаря між соціальними групами; контрольно-облікова - облік використання економічних ресурсів, доходів фірм і домогосподарств, обсягів виробництва, напрямків і розмірів руху фінансових потоків; обмежувальна - стримування розвитку або розміщення виробництва деяких видів продукції, захист певних галузей за допомогою обмеження імпорту товарів. У ході еволюції оподаткування виникла податкова система - законодавчо закріплена сукупність податків, принципів побудови і способів стягування податків. Податкові системи є національними, їх реформування обумовлено етапами розвитку економіки і держави. Однак уряди при формуванні податкових систем орієнтуються на загальні риси та організаційні принципи побудови, податковий інструментарій та інституційне оформлення. У сучасних умовах в державах з ринковою економікою при побудові системи оподаткування спираються на загальні принципи, серед яких можна виділити: обов'язковість-примусовість і неминучість вилучення податків для фінансового забезпечення держави і місцевих органів влади; рівномірність і справедливість по відношенню до всіх платників податків; загальність-охоплення всіх суб'єктів, які мають доходами; адміністративна простота-податкова система повинна бути простою і зрозумілою, а адміністративні витрати з управління податками-мінімальними; гнучкість-податкова система повинна реагувати на зміни соціально-економічних умов; стабільність-стійкість у часі; ефективність-прагнення до ефективного розподілу ресурсів, встановлення неоподатковуваного мінімуму доходів та ін У сучасній практиці розвинених держав використовується кілька класифікацій податків . Так, в залежності від способу стягнення податки поділяються на прямі і непрямі. Основними видами прямих податків є: податок на прибуток корпорації з юридичних осіб, податок на дохід від грошового капіталу і на дохід від заощаджень, податок на капітал і власність (майновий, на особистий стан, на спадщину та дарування, на приріст капіталу), прибутковий податок з фізичних осіб. Непрямі податки - виплачуються опосередковано, шляхом вклю-чення в ціни товарів і послуг в момент їх придбання. Вони уста-встановлюються на товари масового споживання, послуги транспорту, сфери обслуговування. Їх перевага полягає в тому, що стягуються суми беруться в зручний для платника час і найбільш простим способом. Слід враховувати, що непрямі податки включаються до складу витрат виробництва і додаються до цін на товари та послуги, у зв'язку з чим ціни підвищуються і податки перекладаються в міру ступеня еластичності попиту і пропозиції на даний товар на кінцевого споживача. Отже, зменшуються обсяги виробництва. Основними видами непрямих податків є: податки на споживання (податок на додану вартість, податок з продажів, акцизи), фіскальні монопольні податки та митні сбо-ри. Інша класифікація податків будується на основі співвідношення ня між ставкою податку і доходом. Податок вважається прогресивним, якщо його середня ставка підвищується в міру зростання доходу; регресивним, якщо середня ставка знижується в міру росту доходу; пропорційним, якщо середня ставка залишається незмінною незалежно від розмірів доходу. Третя класифікація податків враховує напрямки розподілу податкових надходжень і використовується для визначення структури оподаткування. При цьому береться до уваги специфіка формування багаторівневої бюджетної системи, відповідно до якої податки класифікуються на федеральні (республіканські), місцеві (територіальні) і податки місцевих адміністративних груп. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||