Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Плотницький М. І., Лобкович Е.І., Муталімов М. Г.. КУРС ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ (Підручник), 2003 - перейти до змісту підручника

17.3. ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ. ДОХОДИ І ВИТРАТИ БЮДЖЕТУ

Поняття бюджету багатогранно. Це пояснюється тим, що бюджет розглядається як економічна категорія, основний фінансовий план держави, централізований фонд фінансових ресурсів держави, інструмент державного регулювання, нарешті, як закон, обов'язковий для виконання учасниками бюджетних відносин.
Бюджет (від древнефранцузского слова "бужетт" - шкіряна сумка, мішок) - це фонд фінансових ресурсів, який існує у вигляді балансу грошових доходів і витрат держави, республіки, штату, області, району, міста, окремої організації, населення на певний період часу.
Зміст і структура бюджету залежать від ряду об'єктивних і суб'єктивних факторів. Серед об'єктивних чинників виділяють переважаючу форму власності, порядок розподілу валового продукту, природні, економічні, соціальні, національні особливості країни; до об'єктивних належать державний устрій, політика уряду, зовнішня економічна ситуація й ін
Структура бюджету характеризується бюджетною класифікацією - науково обгрунтованої угрупованням доходів і витрат за однорідними ознаками з встановленням окремих підрозділах бюджету точних найменувань і порядкових номерів.
Бюджетна класифікація доходів і витрат залежить від використовуваних критеріїв. Виділяються наступні класифікації видатків:
відомча - витрати розподіляються залежно від міністерств і відомств;
функціональна - розподіл відбувається відповідно з функціональним призначенням (державне управління, міжнародна діяльність, наука та ін.);
економічна (предметна) - відображає витрати по цільових перевірок вому призначенням (капіталовкладення, оплата праці, кредити і
ін);
змішана - витрати розподіляються по міністерствах, а всередині їх - з предметів.
Доходи класифікуються за такими ознаками:
джерела (форма вилучення платежу, суб'єкт сплати, об'єкт оподаткування, галузь);
види (податки, доходи від державних підприємств);
спосіб стягнення (податки і штрафи, плата за послуги та добро-вільні внески);
форма, методи вилучення та утримання (податкові та неподаткові);
порядок і умови зарахування (закріплені - доходи, які направляються до конкретного бюджету залежно від принципу підпорядкованості з урахуванням територіальної ознаки поступ-лений засобів; регулюють - доходи, які відповідно до рішеннями вищестоящих органів представницької влади діляться між вище-і нижчестоящими бюджетами, забезпечують збалансованість місцевих бюджетів; власні-зароблені доходи; позикові - доходи, що залучаються у разі тимчасової недостатності власних коштів для покриття запланованих витрат, що включають процентні та безпроцентні позики від інших бюджетів, позики у комерційних банків, державні та муніципальні позики).
Бюджетна система - це заснована на економічних відносинах і юридичних нормах сукупність бюджетів, побудова якої відповідає державному устрою і 'конституції даної країни. У державах з розвиненою ринковою економікою функціонують багаторівневі бюджетні системи, специфіка формування яких полягає у самостійному формуванні бюджетів різних рівнів влади: центрального, регіонального та місцевого. Вони утворюють базу для консолідованої бюджету країни, що представляє собою звід бюд-жетів нижчестоящих територіальних рівнів і бюджету відповідного адміністративно-територіального утворення. Він не має юридичної сили і використовується для розрахунків та аналізу.
Консолідований бюджет включає: центральний бюджет (федеральний, республіканський), бюджет державного соціального страхування, регіональні бюджети територій (штатів, кантонів, земель, провінцій), місцеві, муніципальні бюджети (адміністративних груп - областей , районів, графств, громад, округів, міст, департаментів).
Організаційна побудова бюджетної системи цілком залежить від форми державного устрою. Так, бюджетна система унітарних держав (Франції, Великобританії) централізована і полягає їх двох ланок - державного та місцевих бюджетів. Бюджетна система федеративних держав включає три ланки: поряд з державним і місцевими виділяються бюджети штатів (США), кантонів (Швейцарія), земель (ФРН) і т.п.
Таке бюджетне пристрій досягається внаслідок поділу джерел формування доходів усіх видів бюджетів, у тому числі розподілу податкових надходжень серед суб'єктів за різними напрямками: між центром і територіями, між органами влади одного рівня. Це явище отримало назву бюджетного федералізму.
Бюджетний федералізм передбачає взаємодію органів влади різних рівнів з метою формування, привласнення, розпорядження і використання грошових ресурсів суспільства. За допомогою системи податків, платежів, зборів, бюджетних асигнувань і витрат держава централізує, розподіляє і перерозподіляє бюджетні кошти між рівнями державної влади.
Провідне місце в бюджетному пристрої належить державному бюджету. Через нього в залежності від специфіки держави перерозподіляється від 20 до 60% національного доходу. Функціями державного бюджету є перерозподіл національного доходу, стабілізація економічного зростання, фінансування соціальних програм.
Основні джерела доходів державного бюджету - податки і позики. Державні витрати розподіляються відповідно до бюджетної класифікації.
Конкретні напрямки та обсяги видатків бюджетних коштів визначаються загальними принципами державного втручання в економіку, поточними і довгостроковими пріоритетами господарського розвитку.
Державний бюджет складається завчасно і вноситься на затвердження уряду. У разі, якщо урядових-ні витрати дорівнюють доходам, бюджет вважається збалансованим; якщо урядові витрати перевищують доходи - має місце дефіцит державного бюджету.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz