| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
18.1. Типологічні ознаки країн, що розвиваються | ||
|
Виділення такого великого числа країн в єдину групу, природно, передбачає, що всі вони мають якимось набором типологічних ознак, характерних для всіх одиниць цієї групи. Прийнято вважати, що до них відносяться: багатоукладність економіки - співіснування різних форм виробництва, від архаїчних (патріархально-общинної, кустарної і дрібнотоварної) до сучасних (монополістичної і кооперативної), при цьому архаїчні уклади вносять досить значний внесок у створення національного продукту; низький рівень розвитку продуктивних сил - проявляється у слабкій технічної оснащеності сфер економіки (про-мисловості, сільського господарства, інфраструктури тощо), наявності різних економічних інститутів традиційного і сучасного типів, безлічі перехідних форм, диспропорциональности відтворювального процесу і т.д.; залежне становище в системі світового господарства - найбільш характерно для зовнішньоекономічних зв'язків; задоволення потреб відбувається переважно через імпорт, досить вузька експортна спеціалізація , «зав'язаність» на ринки розвинених країн і т.д; Крім того, виділяють ще й інші ознаки (колоніальне минуле, рівень ВВП або національного доходу на душу населення, частка обробної промисловості в структурі господарства тощо). Однак не всі вони дозволяють однозначно віднести ту чи іншу країну до групи розвиваються. Зокрема, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Ірландія колись були колоніями, а Афганістан, Єгипет, Ефіопія і деякі інші країни протягом усієї своєї історії залишалися незалежними (хоча іноді і формально); показник національного доходу на душу населення в Габоні (2,7 тис. дол) лише деяким відстає від рівня Португалії (2,8 тис. дол), але показник Брунею (21,0 тис. дол) майже в 2 рази перевищує рівень Австрії. Звідси випливає, що кордон між розвиненими і країнами, що розвиваються (особливо між найбільш розвиненими з розвиваються і найменш розвинутими з розвинених) досить умовна і рухлива. Так, останнім часом поширена точка зору, що такі розвиваючі країни, як Сянган (Гонконг), Сінгапур, Тайвань, Південна Корея, за багатьма параметрами вже досягли рівня розвинених країн. І навпаки: деякі інвестиційні банки розглядають окремі країни, які традиційно відносять до розвинених, як народжуються ринки (наприклад, Грецію чи Португалію). Таку досить відому індустріальну країну, як ПАР, Статистична комісія ООН відносить до розвинених, а МВФ (спеціалізована установа ООН) - до країнам. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||