19.1. ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ, ЇХ ФОРМИ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
Доходи мають дві форми: первинні та вторинні. Первинні доходи отримують власники факторів виробництва: а) власники найманої робочої сили за свою працю - заробітну плату, б) дрібні власники засобів праці, що знаходяться в їх особистому володінні, - особистий дохід; в) власники капіталу, використовуваного у вигляді засобів виробництва, - прибуток ; г) власники грошових капіталів, що надають кредит (позику), - позичковий відсоток; д) власники землі - ренту (у формі орендної плати). Форми доходів і їх джерела раніше докладно розглянуті стосовно до домогосподарств (сім'ї). Проте процеси формування і використання доходів слід розглядати і на рівні суспільства (макроекономіки).
Вторинні доходи утворюються в результаті перерозподілу первинних і становлять переважно доходи держави, яке за допомогою різного виду податків формує дохідну частину свого бюджету.
Для оцінки рівня доходів використовуються показники номінального, наявного та реального доходів. Номінальний дохід - це вся сума грошового доходу, яка не залежить від оподаткування та рівня цін. Сума номінального доходу після вирахування податків складає наявний дохід. Реальний дохід являє собою ту кількість товарів і послуг, яку можна придбати на наявний дохід, тобто це наявний дохід з урахуванням інфляції (рис. 19.1).
Рух доходів населення виступає одночасно важливим підсумковим показником рівня життя, добробуту і фактором економічного зростання і підвищення ефективності виробництва. Доходи формують сукупний попит і створюють стійкий мотив розвитку виробництва товарів і послуг. У Республіці Білорусь, наприклад, вже в 2000 р. перевищені показники докризового 1990 р. за обсягом виробництва продукції промисловості (105, 9%), споживчих товарів (108,4%) і реальних грошових доходів населення (106,5%). Це важлива тенденція і передумова вирішення протиріч соціальної диференціації доходів та деяких інших негативних наслідків ринкової трансформації доходів населення.
Рис. 19.1. Основні форми доходів