19.2. СИСТЕМА І МЕХАНІЗМ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ
Об'єктами соціального захисту є всі основні складові рівня життя людини: доходи, житло, послуги, освіта,
охорону здоров'я і т.д. Державна система соціального захисту населення виявляється в різноманітних формах:
допомоги по безробіттю;
пенсії;
допомоги по хвороби, інвалідності;
житлові посібники;
посібники на отримання освіти;
медична допомога;
гарантування державою мінімального рівня доходів.
Соціальний захист людини можлива на основі забезпечення
умов для підвищення добробуту, підтримки певного статусу різних соціальних груп і відносин між ними, формування та відтворення оптимальної соціальної структури суспільства. Її неможливо забезпечити і без розвиненої соціальної інфраструктури, тобто житлово-комунальних послуг, транспорту та зв'язку, освіти, охорони здоров'я, інформації. Обсяг, якість і характер продукції цієї сфери повинні сприяти створенню нормальних умов життєдіяльності та відтворення населення.
Основними напрямками формування ефективної системи соціального захисту вважаються: підтримка найбідніших верств населення; гарантія права на працю; регулювання зайнятості.
Безпосередня мета виробництва в умовах ринку - отримання прибутку. Однак така мета не перешкоджає забезпеченню надійного соціального захисту людей. Структура соціального захисту в ринковій економіці представлена на рис. 19.2.
Рис. 19.2. Структура і форми соціального захисту населення
Система соціального захисту, представлена на рис. 19.2, отримує розвиток і в країнах з перехідною до ринку економікою. У плані забезпечення соціального захисту населення в цих умовах
робиться багато чого: гарантується правовий захист від необгрунтований-ного звільнення, можливість підвищення кваліфікації, а також виплата допомоги з безробіття, працевлаштування безробітних, їх перепідготовка, перекваліфікація, навчання професіями, що користуються попитом.
В умовах переходу до ринку в соціальний захист починає потребувати все більша частина населення, а не тільки найбідніші верстви. Причому заходи соціального захисту населення, достатні для однієї групи, можуть виявитися неприйнятними для іншої, нездійсненними щодо третього і т.д.
У країнах з розвиненою ринковою економікою розробляються спеціальні програми допомоги малозабезпеченим верствам населення: молоді, жінкам, які мають дітей, пенсіонерам.
Для збереження певного рівня життя громадян, особливо малозабезпечених, проводиться індексація доходів, їх співвідношення з підвищенням вартості життя. Індексуються виплати, вироблені з бюджету: соціальні пенсії, допомоги, стипендії, заробітна плата працівників невиробничої сфери, грошове забезпечення. Компенсація втрат від інфляції населенню, яке отримує доходи не з бюджету (працівники виробничої сфери), здійснюється на умовах, передбачених колективними договорами. Індексуються також всі виплати по компенсації шкоди, завданої каліцтвом або викликаного іншими ушкодженнями здоров'я, пов'язаними з виконанням трудових обов'язків.
Розвиток ринку висуває особливі вимоги до освіти і фізичному стану людей, що обумовлює розвиток системи освіти та охорони здоров'я на принципово інших засадах. У зв'язку із зростанням грошових доходів деякої частини населення поряд з безкоштовною освітою та медичним обслуговуванням розвиваються їх платні форми. Намічається виділення коштів на забезпечення населення та лікувальних закладів медикаментами та медичною технікою, а також перехід до системи медичного страхування. Деякі верстви населення отримують ліки на безкоштовних і пільгових умовах.
Ринок зумовлює потребу в отриманні економічної та юридичної освіти людьми, що вже мають вищу гуманітарну і технічну освіту. З'являється потреба у підготовці кадрів з новими стереотипами мислення, знанням іноземних мов, комп'ютерної техніки. Хотілося б відзначити, що кошти, що вкладаються в розвиток освіти та охорони здоров'я, не повинні обкладатися податками, так само як і кошти, що направляються на благодійні цілі, - допомога дітям і старим, інвалідам, багатодітним сім'ям.
Як правило, фінансування програм соціального захисту здійснюється з федерального бюджету і спеціалізованих позабюджетних фондів (фонду соціального страхування, пенсійного фонду), а практична допомога організовується місцевими органами влади, громадськими та благодійними організаціями.
Для регулювання зайнятості населення розробляються і реалізуються програми з формування нових робочих місць як у державному, так і в недержавному секторі економіки, програми зайнятості інвалідів, які зобов'язують підприємства надавати останнім певний відсоток робочих місць від їх загальної кількості.
Розробляються програми боротьби з безробіттям і допомоги безробітним, відповідно до яких проводиться підготовка, перепідготовка, перекваліфікація і переміщення робочої сили, а також виплата допомоги безробітним. Фонд допомоги безробітним формується з трьох джерел: обов'язкові внески підприємців; внески працюючих; дотації з бюджету.
Новий механізм соціального захисту населення в умовах переходу до ринкової економіки тільки формується. Важливо, щоб його плодами користувалися всі члени суспільства, а результати відбивалися насамперед на матеріальному і духовному розвитку незаможних громадян. Природно, гарантом вирішення всіх проблем, пов'язаних із соціальним захистом населення, є розвиток виробничої сфери. Будуть прибутково працювати наші підприємства - будуть товари, зростуть доходи населення, рівень життя.