|
Розрахунок компенсацій за отпуск.В Відповідно до законодавства працівники підприємств мають право на щорічну оплачувану відпустку (не менше 28 календарних днів у розрахунку на шестиденний робочий тиждень). Право на використання відпустки за перший рік роботи виникає у працівника після закінчення шести місяців його безперервної роботи в даній організації. За угодою сторін оплачувану відпустку працівникові може бути наданий і до закінчення шести місяців. Відпустка за другий і наступні роки роботи може надаватися в будь-який час робочого року відповідно до черговості надання щорічних оплачуваних відпусток, встановленої в даній організації. Розрахунок середнього заробітку здійснюється на підставі постанови Уряду РФ від 11.04.2003 № 213. Середній денний заробіток для оплати відпусток і виплати компенсації за невикористані відпустки обчислюється за останні три календарних місяця шляхом ділення суми нарахованої заробітної плати на 3 і на 29,6 (середньомісячне число календарних днів). Допомога з тимчасової непрацездатності (ПВНТ) в даний час призначається, нараховується і виплачується відповідно до вимог: - Положення про порядок забезпечення допомогою по державному соціальному страхуванню, затвердженим постановою Президії ВЦРПС від 12.11.1984 № 13-6 (із змінами та доповненнями від 15.04 .1992); - Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Минздравмедпрома Росії № 206 та постановою ФСС РФ № 21 від 19.10.1994; - Основних умов забезпечення допомогою по державному соціальному страхуванню, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР і Всесоюзного Центральної Ради Професійних Спілок від 23.03.1984 № 191 «Про посібниках з державного соціального страхування»; - Федерального закону від 16.06.1999 № 165-ФЗ «Про основи обов'язкового соціального страхування»; - Федерального закону від 22.12.2005 № 180-ФЗ « Про окремі питання обчислення і виплати допомог з тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах і розмірах страхового забезпечення по обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійні захворювання у 2006 році ». Підставою для призначення допомоги є листок непрацездатності, який видається лікарняним закладом відповідно до вищеназваної Інструкцією. Розмір ПВНТ визначається залежно від безперервного трудового стажу: - 100% середнього заробітку - працівникам зі стажем від 8 років і більше (мають на утриманні трьох і більше дітей; при настанні непрацездатності внаслідок поранення ...); - 80% середнього заробітку - працівникам зі стажем від 5 до 8 років та працівникам з числа круглих сиріт, які не досягли 21 року, які мають безперервний трудовий стаж до 5 років; - 60% середнього заробітку - працівникам зі стажем до 5 років. Крім цього, існують категорії працівників, які мають право на 100%-ве посібник незалежно від стажу (інваліди ВВВ; інваліди Чорнобиля, при трудових каліцтвах і професійних захворюваннях ...). Безперервний трудовий стаж при визначенні розміру ПВНТ обчислюється до дня настання непрацездатності у відповідності з Правилами обчислення безперервного трудового стажу при призначенні допомоги по державному соціальному страхуванню, затв. постановою Ради Міністрів СРСР від 13.04.1973 № 252 (у редакції від 01.07.1991 № 432). Загальні принципи розрахунку ПВНТ: розрахунок залежить від системи оплати праці та від використовуваної в організації системи преміювання. Для розрахунку допомоги необхідно обчислити середньоденний заробіток і суму денної допомоги. Середньоденний заробіток визначається шляхом ділення який обліковується заробітку (у місяці непрацездатності або в розрахунковому періоді в 12 місяців, що передують місяцю захворювання) на число всіх робочих днів за графіком (відповідно - у місяці непрацездатності або в розрахунковому періоді). Розмір обліковується заробітку визначається виходячи з місячного окладу (посадового або персонального), денної або годинної тарифної ставки з урахуванням постійних доплат і надбавок. Федеральним законом від 22.12.2005 № 180-ФЗ «Про окремі питання обчислення і виплати допомог з тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологах і розмірах страхового забезпечення по обов'язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійні захворювання у 2006 році» встановлюється максимальний розмір допомоги з тимчасової непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах становить 15 000 рублів. Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми (крім нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань) виплачується застрахованій громадянину за перші два дні тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, а за решту періоду починаючи з третього дня тимчасової непрацездатності - за рахунок коштів Фонду. При цьому допомога по вагітності та пологах, по догляду за хворою дитиною та в інших встановлених чинним законодавством випадках виплачується з першого дня за рахунок коштів Фонду. Відповідно до Федерального закону максимальний розмір одноразової страхової виплати за обов'язковим соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що обчислюється залежно від ступеня втрати професійної працездатності, складає 46 900 рублів.
|