| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
19.3.2. Податкова база | ||
|
Податкова база при видобутку попутного газу і газу пального природ-ного з усіх видів родовищ вуглеводневої сировини визначається як кількість видобутих корисних копалин у натуральному Вира-женні. Податкова база визначається окремо по кожному видобутих корисних копалин. Відносно видобутих корисних копалин, для яких встановлено різні податкові ставки або податкова ставка розраховується з урахуванням коефіцієнта, податкова база визначається стосовно до кожної податкової ставки. Кількість видобутої корисної копалини визначається платниками податків самостійно. Залежно від видобутої корисної копалини його кількість визначається в одиницях маси або об'єму. Кількість видобутої корисної копалини визначається прямим (за допомогою застосування вимірювальних засобів та пристроїв) або непрямим (розрахунково, за даними про зміст видобутого корисної копалини в витягує з надр (відходів, втрат) мінеральній сировині) методом. У разі, якщо визначення кількості здобутих по-них копалин прямим методом неможливо, застосовується кос-венний метод. Вживаний платником податків метод визначення кількості видобутої корисної копалини підлягає затвердженню в обліковій політиці платника податків для цілей оподаткування та застосовується платником податку протягом всієї діяльності з видобутку корисної копалини. Метод визначення кількості видобутої корисної копалини, затверджений платником податків, підлягає зміні лише у разі внесення змін в технічний проект розробки родовища корисних копалин у зв'язку із зміною застосовуваної технології видобутку корисних копалин. Якщо платник податків застосовує прямий метод визначення кількості видобутої корисної копалини, кількість видобутого корисної копалини визначається з урахуванням фактичних втрат корисних копалин. Фактичними втратами корисної копалини визнається різниця між розрахунковою кількістю корисної копалини, на яке зменшуються запаси корисної копалини, і кількістю фактично видобутої корисної копалини, що визначаються по завершенні повного технологічного циклу з видобутку корисної копалини. Фактичні втрати корисної копалини враховуються при визначенні кількості видобутої корисної копалини в тому податковому періоді, в якому-проводилося їх вимір, у розмірі, визначеному за підсумками проведених вимірювань. При витяганні дорогоцінних металів з корінних (рудних), розсипних і техногенних родовищ кількість видобутого корисної копалини визначається за даними обов'язкового обліку при видобутку, здійснюваного відповідно до законодавства РФ про дорогоцінні метали і коштовне каміння. Чи не підлягають переробці самородки дорогоцінних металів обліковуються окремо і в розрахунок кількості видобутої корисної ископа-емого не включаються. При цьому податкова база по них визначається окремо. При витяганні дорогоцінних каменів з корінних, розсипних і техногенних родовищ кількість видобутого корисної копалини визначається після первинної сортування, первинної класифікації та первинної оцінки необроблених каменів. При цьому унікальні дорогоцінні камені враховуються окремо і податкова база по них визначається окремо. Кількість видобутої корисної копалини, що визначається як корисні компоненти, що містяться в добутої багатокомпонентної комплексної руді, визначається як кількість компонента руди в хімічно чистому вигляді. При визначенні кількості видобутої у податковому періоді корисної копалини враховується корисна копалина, щодо якої в податковому періоді завершено комплекс технологічних опе-рацій (процесів) з видобутку (вилучення) корисної копалини з надр (відходів, втрат). При цьому при розробці родовища поліз-ного викопного відповідно до ліцензії (дозволом) на видобуток корисної копалини враховується весь комплекс технологічних операцій (процесів), передбачених технічним проектом розроб-лення родовища корисної копалини. При реалізації та (або) використанні мінеральної сировини до завершення комплексу технологічних операцій (процесів), передбачених технічним проектом розробки родовища корисних копалин, кількість видобутої у податковому періоді корисної копалини визначається як кількість корисної копалини, що міститься в зазначеному мінеральній сировині, реалізованому і (або) використаному на власні потреби в даному податковому періоді. виходячи зі сформованих у платника податку за відповідний податковий період цін реалізації без урахування державних субвенцій; виходячи зі сформованих у платника податку за відповідний податковий період цін реалізації видобутої корисної копалини; виходячи з розрахункової вартості видобутих корисних копалин. Якщо платник податків застосовує спосіб оцінки виходячи зі сформованих у платника податку за відповідний податковий період цін реалізації без урахування державних субвенцій, то оцінка вартості одиниці видобутої корисної копалини проводиться виходячи з виручки, яка визначається з урахуванням сформованих в поточному податковому періоді (а за їх відсутності - у попередньому податковому періоді) у платника податків цін реалізації видобутої корисної копалини, без урахування субвенцій з бюджету на відшкодування різниці між оптовою ціною і розрахунковою вартістю. При цьому виручка від реалізації видобутої корисної копалини визначається виходячи з цін реалізації (зменшених на суми субвенцій з бюджету), визначаються з урахуванням положень ст. 40 НК РФ (див. 6.3), без ПДВ (при реалізації на території РФ і в государ-ства - учасники СНД) та акцизу, зменшених на суму витрат платника податку з доставки в залежності від умов поставки. У випадку, якщо виручка від реалізації видобутої корисної ископа-емого отримана в іноземній валюті, то вона перераховується в рублі за курсом, встановленим ЦБ РФ на дату реалізації видобутого по-корисного викопного, яка визначається залежно від обраного платником податку методу визнання доходів - методу нарахування або касового методу. В цілях гл. 26 НК РФ в суму витрат з доставки включаються витрати на оплату митних зборів і зборів при зовнішньоторговельних операціях, витрати з доставки (перевезення) видобутої корисної копалини від складу готової продукції (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж з одержувачем і тому подібних умов) до одержувача, а також на витрати з обов'язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства РФ. З метою гол. 26 НК РФ до витрат з доставки (перевезення) видобутої корисної копалини до одержувача, зокрема, належать витрати з доставки (транспортування) магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом, витрати на злив, налив, навантаження, розвантаження та перевантаження, на оплату послуг портів та транспортно-експедиційних послуг. Оцінка проводиться окремо по кожному виду видобутої корисної копалини виходячи з цін реалізації відповідного видобутої корисної копалини. Вартість видобутої корисної копалини визначається як добуток кількості видобутої корисної копалини та вартості одиниці видобутої корисної копалини. Вартість одиниці видобутої корисної копалини розраховується як відношення виручки від реалізації видобутої корисної копалини до кількості реалізованого видобутого корисною копалиною-смого. У разі відсутності державних субвенцій до цін реалізації видобутих корисних копалин платник податків застосовує спосіб оцінки виходячи зі сформованих у платника податку за відповідний податковий період цін реалізації видобутої корисної копалини. При цьому оцінка вартості одиниці видобутої корисної копалини проводиться виходячи з виручки від реалізації видобутих корисних копалин, яка визначається на підставі цін реалізації з урахуванням положень ст. 40 НК РФ, без ПДВ (при реалізації на території РФ і в держави - учасники СНД) та акцизу, зменшених на суму витрат платника податку з доставки в залежності від умов поставки. У випадку, якщо виручка від реалізації видобутої корисної копалини отримана в іноземній валюті, то вона перераховується у валюту РФ за курсом, встановленим ЦБ РФ на дату реалізації видобутої корисної копалини, яка визначається в залежності від обраного платником податку методу визнання доходів - методу нарахування або касового методу. В цілях гл. 26 НК РФ в суму витрат з доставки включаються витрати на оплату митних зборів і зборів при зовнішньоторговельних операціях, витрати з доставки (перевезення) видобутої корисної копалини від складу готової продукції (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку, межі розділу мереж з одержувачем і тому подібних умов) до одержувача, а також на витрати з обов'язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства РФ. З метою гол. 26 НК РФ до витрат з доставки (перевезення) видобутої корисної копалини до одержувача, зокрема, належать витрати з доставки (транспортування) магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом, витрати на злив, налив, навантаження, розвантаження та перевантаження, на оплату послуг портів та транспортно-експедиційних послуг. Вартість видобутої корисної копалини визначається як добуток кількості видобутої корисної копалини та вартості одиниці видобутої корисної копалини. Вартість одиниці видобутої корисної копалини розраховується як відношення виручки від реалізації видобутої корисної копалини до кількості реалізованого видобутої корисної копалини. У разі відсутності у платника податків реалізації видобутої корисної копалини платник податків застосовує спосіб оцінки виходячи з розрахункової вартості видобутих корисних копалин. При цьому розрахункова вартість видобутої корисної копалини визначається платником податку самостійно на підставі даних податкового обліку. У цьому випадку платник податків застосовує той порядок визнання доходів і витрат, який він застосовує для визначення податкової бази по податку на прибуток організацій. При визначенні розрахункової вартості видобутої корисної копалини враховуються такі види витрат, вироблених платником податку в податковому періоді: матеріальні витрати (див. 14.3.2), за винятком матеріальних витрат , понесених у процесі зберігання, транспортування, пакування та іншої підготовки (включаючи передпродажну підготовку), при реалізації видобутих корисних копалин (включаючи матеріальні витрати, а також за винятком витрат, здійснених платником податку при виробництві та реалізації інших видів продукції, товарів (робіт, послуг)); витрати на оплату праці (див. 14.3.2), за винятком витрат на оплату праці працівників, не зайнятих при видобутку корисних копалин; суми нарахованої амортизації (див. 14.4), за винятком сум нарахованої амортизації по амортизується майну, не пов'язаного з видобутком корисних копалин; витрати на ремонт основних засобів, за винятком витрат на ремонт основних засобів, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; витрати на освоєння природних ресурсів; витрати на ліквідацію основних засобів та витрати, пов'язані з консервацією і розконсервації виробничих потужностей та об'єктів, за винятком витрат, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; інші витрати, за винятком не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. При визначенні розрахункової вартості видобутої корисної копалини не враховуються витрати на формування резервів по сумнівних боргах, витрати на формування резервів з гарантійного ремонту та гарантійного обслуговування, витрати, що не враховуються з метою оподаткування з податку на прибуток організацій (см. 14.3.5). Оцінка вартості видобутих дорогоцінних металів, витягнутих з корінних (рудних), розсипних і техногенних родовищ, проводиться виходячи зі сформованих у платника податків у відповідному податковому періоді (а за їх відсутності - у найближчому з попередніх податкових періодів) цін реалізації хімічно чистого металу без урахування ПДВ, зменшених на витрати платника податків за його аффінажу та доставки (перевезення) до одержувача. При цьому вартість одиниці зазначеного видобутої корисної копалини визначається як добуток частки (в натуральному вимірі) вмісту хімічно чистого металу в одиниці видобутої корисної копалини та вартості одиниці хімічно чистого металу. Оцінка вартості видобутих дорогоцінних каменів проводиться виходячи з їх первинної оцінки, проведеної відповідно до законодавства РФ про дорогоцінні метали і коштовне каміння. Оцінка вартості видобутих унікальних дорогоцінних каменів і унікальних самородків дорогоцінних металів, що не підлягають переробці, проводиться виходячи з цін їх реалізації без урахування податку на додану вартість, зменшених на суми витрат платника податку з їх доставки (перевезення) до одержувача. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||