|
Нові міжнародні організації створюються на основі узгодженого волевиявлення держав, зафіксованого або в міжнародному договорі, або в рішенні вже існуючої між-народного організації. Дата набрання чинності установчого документа (статуту, конвенції, статуту і т.д.) вважається датою створення організації. В установчих документах визначається склад органу, його компетенції і функції.
Органи міжнародної організації (як правило, це загальні збори, виконавчий комітет, робочі комітети і секретаріат) утворюють її організаційну структуру. Кожен орган має свою внутрішню структуру і певний склад. Міжурядових органи складаються з представників держав-членів, яким надані повноваження діяти від імені урядів. Адміністративні органи складаються з посадових осіб, найманих міжнародною організацією і відповідальних тільки перед нею. Арбітражні органи та експертні комісії складаються з фахівців, представлених в особистій якості. Компетенція органів не може бути змінена без згоди країн-членів.
Внутрішні регулюючі функції організації полягають у тому, щоб політика країн-членів відповідала зобов'язанням, прийнятим при вступі. У разі невиконання тих чи інших зобов'язань можуть застосовуватися різні штрафні заходи. Наприклад, в 1993-1994 рр.. призупинялося членство двох африканських держав в МВФ - Заїру та Судану, а в 2003 р. за несплату членських внесків Судан взагалі виключили з МВФ; в 2001 р. було призупинено членство Зімбабве в Співдружності націй через по-рушень в ході виборів; в 2002 р. Грузія тимчасово позбавлялася права голосу в ЮНЕСКО, а США протягом 1984-2002 рр.. з власної ініціативи були відсутні у складі цієї організації; в 2003 р. в ЄС проходило розгляд «справи» Франції через перевищення у попередньому році рівня бюджетного дефіциту лише на 0,1 п.п. Правда, останній випадок слід відносити швидше до «показовим процесам», оскільки оголошений на 2004 р. прийом до ЄС нових десяти членів дозволив деяким з них «розслабитися».
Країна, що виконує свої зобов'язання, будь-яким чином заохочується: або в першочерговому порядку надають грошові кошти, або використовують заходи морального заохочення (що також позначається на іміджі країни і отже на притоці капіталів). Заходи морального заохочення можуть виглядати як по-ложітельное згадка про країну в якому-небудь з доповідей або звітів, періодично підготовлюваних міжнародною організацією. Наприклад: «Незважаючи на економічні складності і внутрішній тиск останніх років, Угорщина не стала вдаватися до протекціоністської політиці». Такого роду позитивні відгуки можуть видаватися «авансом», тобто коли лише намічаються позитивні зміни в тій чи іншій сфері.
|