21.2. Підприємницьке середовище та функції підприємництва
Підприємництво функціонує в умовах:
невизначеності, постійної зміни ринку, до якого необхідно безперервно адаптуватися;
нестійкості, (жоден господарюючий суб'єкт ринку не перебуває на ньому нескінченно);
ризику, що вимагає власної інтуїції та логічного аналізу ситуації.
Розрізняють зовнішні умови, обумовлені характером навколишнього підприємця середовища, і внутрішні, зумовлені особливостями внутрішньої організації факторів підприємництва.
Квнешней средепредпрінімательства відносяться наступні фактори:
природно-демографічні (кліматичні умови і якість земель, сировинна база, чисельність і статево-вікова структура населення та ін.) Ці фактори визначають галузеву організацію і розміщення підприємств, рівень витрат і можливості використання робочої сили;
технологічні (рівень розвитку науки і техніки, наявність сучасних технологій і їх застосування та ін.) Зумовлюють не лише характер і форми здійснення підприємництва, а й способи підприємницької діяльності;
економічні. Це ступінь розвитку ринків, обсяг сукупного попиту, рівень ринкової конкуренції, стійкість грошової системи, рівень доходів і характер їх розподілу, рівень заощаджень, податкова політика тощо Визначають рівень розподілу обмежених ресурсів і рівень підприємницької активності;
правові (ступінь розвитку господарського права, регулюються-вання взаємин агентів господарського обороту, законодавчий захист підприємництва, характер регулюючого втручання держави). Не тільки забезпечують передумови підприємницької діяльності, а й визначають рівень їх активності;
соціально-культурні (моральні і моральні норми, освітній рівень населення). Впливають на формування потреб і особливості попиту, на специфіку організації підприємництва і ділову етику, на ставлення до підприємництва.
До внутрішньої середовищі підприємництва належать особливості внутрішньої організації господарюючого суб'єкта, що безпосередньо впливають на зміст і форми реалізації функціональних ознак підприємництва (масштаби організації, форми і характер управління організацією та ін.)
Слід розрізняти дві групи функцій підприємництва. Одна з них відображає поточні завдання пристосування доумов середовища, інша-здатності предпрінімателяреа-гірованних на всі зміни (рис. 21.3).
Рис. 21.3. Функції підприємництва
За функціональними ознаками підприємництва функції підрозділяються на управління фінансами та виробництвом, кадрами, матеріальними потоками і збутом (рис. 21.4).
Рис. 21.4. Сфери і функції підприємницької
діяльності
Управління фінансами. Головне завдання фінансового управління - забезпечення максимально можливої віддачі при мінімальному ризику. Вирішуючи її, підприємець повинен, з одного боку, мінімізувати ціну мобілізіруемих фінансових ресурсів, а з іншого - максимізувати віддачу інвестиційних коштів.
Управління кадрами пов'язано не тільки з підбором і розстановкою працівників. Економічна змістовність даної функції зводиться в основному до формування у працівників почуття причетності до підприємницької діяльності.
Управління збутом. Виявлення самої потреби стає головним завданням функції збуту.
Інша група функцій підприємництва характеризує його вплив на господарську середу і викликані їм наслідки. Однією з таких функцій є сприяння установлениюрыночногоравновесия. Реагуючи на потенційне джерело вигоди, підприємець збільшує пропозицію. Переміщаючи блага з ринку, де вони в надлишку, на ринки, де вони дефіцитні, підприємець сприяє встановленню рівноваги на товарних ринках.
« Попередня