| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
23.3. Зовнішні чинники розвитку | ||
|
Іноземний капітал У більшості країн Африки внутрішні заощадження не забезпечують виробничі потреби у внутрішніх інвестиціях. Тому регіон вкрай зацікавлений у припливі іноземних інвестицій. Однак ситуація на світовому ринку капіталу для Африки складається досить неблагопріяято. У загальному обсязі приватних інвестицій в країни за період 1990-1995 рр.., Який оцінювався приблизно в 700 млрд дол, частка Африки становила близько 2%. У цей же період щорічні прямі інвестиції дорівнювали 3 млрд дол, тобто в порівнянні з періодом 1983-1988 рр.. вони зросли на 70%, в той час як прямі іноземні інвестиції в усі країни, що розвиваються виросли більш ніж в чотири рази. Таке ставлення зарубіжних інвесторів обумовлено перш ісего політичною нестабільністю в регіоні, неясністю перспектив економічного розвитку більшості країн, пов'язаної з вибором неефективних моделей їх розвитку, надмірною централізацією управління економікою, недостатністю конкретних економічних переваг країн даного регіону по сравнено з іншими, регіонами світу. Іноземних інвесторів відлякує і важка боргова ситуація в регіоні, особливо в Тропічній Африці. Регіон за показником відношення зовнішнього боргу до ВВП і кдоходам від експорту товарів і послуг значно перевищує критичний рівень, оцінюваний МВФ відповідно в 30-35% і 200-250%, а сам борг досяг 330 млрд дол Зовнішня торгівля Зовнішня торгівля країн Африки у світовій торгівлі займає незначне місце: по експорту - 2,5%, по імпорту - 3,8%. Незважаючи на це, вона грає дуже важливу роль в економіці регіону, а по ряду товарів - і на світовому ринку. Так, наприклад, на початку 90-х рр.. частка Тропічної Африки про загальному обсязі імпорту країн - членів ОЕСРхоставляла по какао-бобам - 70%, цинку - 45%, марганцевої руді - 1/3. Деякі держави континенту є провідними в світі з виробництва та експорту ряду сировинних товарів. Наприклад, Кот-д'Івуар і Гана займають першу і третю позицію в світовому експорті какао-бобів - їх частка відповідно 30 і 14%. У число світових експортерів бокситів з часткою більше 40% входить Гана. Як вже зазначалося, в Африці склалася важка фінансова ситуація, яка неабиякою мірою обумовлена неефективною зовнішньоекономічною діяльністю. Всі субрегіони мають отріпателний зовнішньоторговельний оборот, і тільки три країни в 1996 р. звели його з позитивним балансом; Ботсвана (369 млн дол), Габон (378 млн дол) і Кот-д'Івуар (25 млн дол). В цілому по Африці імпорт перевищує експорт більш ніж на 70 млрд дол 2. У структурі імпорту преобяадаегпродукція машинобудування (до 40%) та інших галузей обробної промисловості (36-38%). Продукція сільського господарства та гірничодобувної промисловості продовжує ще займати значне місце в імпорті Африки (по 1 2% на кожну галузь). Економічні відносини Росії з країнами Африки Зовнішньоекономічні зв'язки Росії з країнами Африки за 90-і рр.. значно скоротилися. Зовнішньоторговельний оборот в 1997 г, дорівнював 1,2 млрд дол, експорт - 0,8 і імпорт - 0,4 млрд дол, що становило 0,89% від усього зовнішнього торгового обороту, 0,96% від загального експорту і 0 , 75% від загального імпорту. Обмеженість номенклатури, істотна незбалансованість взаємного товарообігу, скорочення виробничої бази основних галузей народного господарства Росії, зростання заборгованості країн Африки і звуження бази її покриття через скорочення експорту і перевищення імпорту перешкоджають розвитку економічних зв'язків двох регіонів. Крім того, в рахунок реструктуризації боргів можлива орга-нізація спільних підприємств, що випускають продукцію, що користується попитом на світовому ринку, а також у Росії і в самій Африці. Непогані можливості є для налагодження виробничо-торговельних зв'язків з ПАР в сфері обробки ювелірного сировини з Росії з подальшою реалізацією готової продукції через торговельно-збутову мережу відомої фірми «Дебірс». Є потреба ео боку алюмінієвої промисловості Росії в продовження торгових операцій із закупівлі бокситів в Західній Африці (Гана, Камерун) з організацією зустрічних поставок гір но-технічного обладнання. За традицією, російська сторона може виробляти в ряді країн Африки роботи гто проектування та спорудження складних гідротехнічних систем, яких потребує ряд прісахар-ських країн, а також з будівництва теплових і атомних електростанцій. Певний інтерес зберігається до спільної просктно-вишукувальної роботі у сфері геологічних пошуків нових міс-торожденій корисних копалин. Ряд африканських країн проявляє інтерес до поставок російської новітньої військової техніки та підготовки військових фахівців для її експлуатації, | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||